У контексті запланованої на початок грудня зустрічі в «нормандському форматі» з питань мирного врегулювання на Донбасі Україні варто звернути увагу на актуальні події в Сирії, де путінська Росія демонструє, як насправді треба ставитися до її позірної здатності до компромісу й готовності до порозуміння. Про це в своїй авторській колонці для Тижня пише Ріхард Герцінґер, кореспондент розділу «Політика та суспільство» німецьких видань Die Welt та Welt am Sonntag.
За його словами, ймовірним ілюзіям щодо цього ефективно протидіє приклад Сирії.
«Тоді як увага світової громадськості прикута до офензиви Туреччини в Північну Сирію (і до найостанніших виявів прихильності Дональда Трампа до турецького автократа Ердогана), безперешкодно триває бомбова війна російських повітряних сил і режиму Асада проти цивільного населення і цивільних установ провінції Ідліб», — пише Герцінґер.
Він зауважує, що систематичні атаки на цивільну інфраструктуру, хоч би якими гнітюче очевидними були докази, Кремль послідовно відкидає, а повідомлення про це таврує як fake news. Кремль не цурається жодної облуди й брехні, щоб втопити міжнародну медійну спільноту в дезінформації і ввести її в оману.
Однак, констатує журналіст, замість того, щоб застосувати до Росії санкції через разючі порушення міжнародного гуманітарного права, Захід далі докладає зусиль до залучення її як «партнера» для стабілізації Сирії.
«Москва сприяє цьому, не лише категорично відкидаючи свої військові злочини, а й презентуючи себе водночас посередником і миротворцем. Створюючи враження, ніби докладає зусиль для зрівноваження інтересів усіх сторін сирійської війни, Росія насправді постійно розбудовує свій союз із турецьким режимом і досягла цим того, що тепер у Сирії ні Асад, ні Туреччина, ні російський союзник Іран не можуть діяти без згоди Путіна. Те, що здається «посередництвом», насправді сприяє надійному цементуванню російського панування в Сирії», – наголошує Герцінґер.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»