Німецька правляча коаліція (Християнсько-демократичний союз / Християнсько-соціальний союз в Баварії та Соціал-демократична партія) сформулювали поправку, що могла б скасувати жорсткі директиви Євросоюзу щодо сторонніх трубопроводів у випадку «Північного потоку-2». Про це у вівторок, 5 листопада, повідомляє німецьке видання Bild з посиланням на власні джерела.
Як зазначається, через два дні у Бундестазі голосуватимуть за проект ратифікації оновленої газової директиви ЄС. Вона набула чинності наприкінці травня 2019 року. За нею, постачальник газу та компанія, яка забезпечує його транспортування, мають бути відокремленими. Таким чином, Газпром має передати «Північний потік-2» в управління не пов’язаній з ним компанії. Ця компанія має давати вільний доступ до трубопроводу не лише Газпрому, але й іншим компаніям-постачальникам. У той же час російське ж законодавство дає Газпрому монополію на експорт природного газу за межі Росії.
Директива не поширюється на газопроводи, збудовані до 23 травня цього року.
Як зазначається, у проекті ратифікації є запис про 23 травня. Натомість у поправці, представленій коаліцією, цієї дати немає.
Як стверджують коаліційні партії, газова директива «дає привілейований статус існуючим інвестиціям з метою захисту законних очікувань. (…) У цьому контексті при визначенні того, чи проект був завершений до дати набрання чинності, слід взяти до уваги всі обставини справи».
Поправка передбачає заміну дати запуску «Північного потоку-2» на формулювання «існуючі інвестиції». Це означає, що поточні інвестиції, такі як «Північний потік-2», можуть розраховувати на виключення з дії права ЄС.
Видання зазначає, що це буде явним порушенням директиви ЄС, яке Брюссель охарактеризує як неприйнятне.
Нагадаємо, щоб постачати до Європи газ в обхід України, Росія будує газопроводи «Північний потік-2» та «Турецький потік». Введення їх в експлуатацію дасть змогу російському Газпрому постачати ті ж обсяги газу до Європи, що й зараз, не використовуючи українські послуги з транзиту.
Україна, Польща, країни Балтики та США розглядають «Північний потік-2» як політичний проект, який РФ може використати для тиску на Європу. «Північний потік-2» будують через води Росії, Фінляндії, Швеції, Німеччини та Данії.
7 червня 2019 року комітет з політичних питань і безпеки Парламентської асамблеї Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) ухвалив резолюцію щодо енергетичної безпеки в Європі, де згадуються «Північний потік-2» і «Турецький потік».
29 липня 2019 року джерела Financial Times повідомляли, що відсутність дозволу Данії на прокладення у її територіальних водах газопроводу «Північний потік-2» ставить під загрозу вчасний запуск проекту. Мовляв, датська компанія, яка має узгодити маршрут прокладання газопроводу, затягує ухвалення рішення та не схвалює запропоновані проекти.
На початку вересня корабель Solitaire, що будує газопровід «Північний потік-2», наблизився до морського кордону з Данією. Будівництво могло на цьому етапі зупинитися, оскільки на той момент Данія не дала дозволу на будівництво у своїй економічній зоні. Тоді у російському Газпромі зазначили, що чекають дозволу від Данії «найближчим часом», а будівництво йтиме «за планом».
27 вересня на полях сесії Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку міністр закордонних справ України Вадим Пристайко обговорив із головою МЗС Данії Йеппе Кофодом будівництво «Північного потоку-2». За словами Пристайка, вони обидва бачать однакові ризики й виклики.
30 жовтня Данія стала останньою країною, що надала дозвіл на будівництво.
Нагадаємо, зараз російський газ до Європи постачається через газотранспортну систему України в межах контракту, який завершується 31 грудня 2019 року. Нового контракту на транзит Україна та Росія ще не уклали. З цього приводу у Брюсселі триває низка переговорів.