Незважаючи на запевнення переможця президентських виборів Володимира Зеленського та представників його команди про відсутність намірів ревізувати зовнішньополітичний курс, ризики, що це відбудеться, нехай і в завуальованій формі, залишаються надзвичайно високими. Про це на сторінках Тижня пише експерт Олександр Крамар.
«Врешті, той-таки Янукович у 2010-му також обіцяв дотримуватися курсу на євроінтеграцію та кілька років переконував українське суспільство в готовності підписати Угоду про асоціацію з ЄС», — нагадує він.
Крамар констатує, що попри низку застережень щодо нюансів західної інтеграції України та форми взаємовигідної співпраці з різними організаціями, її роль як запобіжника повернення на російську орбіту була й залишається незаперечною. На щастя, у Конституції завбачливо вжили застережних заходів для неможливості геополітичного реваншу, коли взимку цього року туди внесли зміни щодо курсу України на вступ до ЄС та НАТО.
«Зафіксована в преамбулі «незворотність європейського та євроатлантичного курсу України» деталізована в статтях, які стосуються діяльності всіх основних органів влади країни: Верховної Ради (ст. 85), президента (ст. 102, яка визначає, що саме «Президент України є гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору») і КМУ (ст. 116). І цей зафіксований у Конституції курс на НАТО та ЄС не підлягає перегляду, країна повинна далі рухатися в цьому напрямку. Будь-який альтернативний варіант — ознака реваншу», — пояснює експерт.
Він зауважує, що настрої українського суспільства унеможливлювали прихід до влади політика чи політсили, які відверто виступали б за розворот у бік Москви. Те саме стосується й виборців Зеленського. Адже дані опитування КМІСу перед першим туром засвідчили, що серед них 53,3% виступали за євроінтеграцію на тлі 38,7%, які були проти, 45,4% висловили готовність проголосувати за членство в НАТО на референдумі, тоді як лише 32,6% були так чи інакше проти. Однак це не означає, що під заколисуючу риторику такого не може відбутися по факту.
«Є ризик не прямого згортання курсу на ЄС та НАТО, а звичайного саботажу. Адже коли країна не готова наполегливо домагатися входження до ЄС, то її відносини з ним переходять у фазу декларацій та ритуальних танців замість конкретних кроків, які робили б процес інтеграції з європейськими структурами незворотним. Таким чином, усе залежатиме від здатності активних сил українського суспільства чинити опір будь-яким ініціативам нового президента, які були б спрямовані на найменший відхід від політики розриву з Росією в усіх царинах і руху до альтернативних їй європейської та євроатлантичної спільнот», — наголошує Крамар.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»