Державне регулювання економіки є складною системою, для побудови якої потрібен комплексний, високоінтелектуальний підхід, на сьогодні ж воно скидається на аматорський колектив, який нерегулярно збирається пограти у футбол у своє задоволення. Про це пише економічний експерт Тижня Любомир Шавалюк.
«Державне регулювання економіки — складна система. Щоб її збудувати, потрібен комплексний, високоінтелектуальний підхід. Для цього передусім потрібні кадри належної якості — освічені, патріотичні, із системним баченням економічних процесів в Україні та світі. Поки ми не вирішили проблему зарплат і мотивації наших чиновників, питання про підвищення рівня регулювання просто не стоїть на порядку денному. На сьогодні державне регулювання економіки в Україні скидається на аматорський колектив, який нерегулярно збирається пограти у футбол у своє задоволення. А потрібно будувати професійну команду рівня «Барселони» чи мадридського «Реалу». Між реальністю та метою надто велика прірва, щоб казати про хоч якусь результативність нашої команди чиновників. Іноді здається, що її краще взагалі розпустити — від цього виграє більшість», — йдеться в матеріалі.
Експерт пояснює, що в усьому світі державне регулювання працює на твердій ринковій основі. Потрібно зрозуміти, що вона може дати, а чого не може, і де її межа, від якої ми дуже далеко. У нашому випадку значно важливіше забезпечити для економіки правильну систему мотивації, за якої ефективніші та підприємливіші отримуватимуть на порядок більше, ніж слабші, а також силовики, судді та інша державна челядь. Таке зміщення матеріального балансу в суспільстві дасть кардинально потужніший поштовх для розвитку економіки, ніж будь-яке регулювання. Забезпечити його здатен тільки ринок з усіма відповідними складовими: верховенством права, недоторканністю приватної власності, суспільною повагою до підприємливих тощо. Створивши повноцінний ринок, можна переходити на новий рівень — підтримувати національного товаровиробника. Але тільки так, щоб він ніколи не міг отримати від державних преференцій більше, ніж від інновацій і внутрішнього розвитку бізнесу. Інакше займатиметься не розвитком, а корумпуванням чиновників.
За словами Шавалюка, що далі фокусуватиметься підтримка держави від кінцевого продукту, то менше викривлень вона створюватиме на ринку й ефективнішою буде в кінцевому підсумку. Держава має підтримувати не продукт, а ресурс, наприклад освіту як фактор людського капіталу, не галузь економіки, а рівні для всіх правила гри. І робити це все з прицілом на розкриття потенціалу країни в межах глобальних тенденцій, а не на консервацію нинішніх структур і проблем.
«Якось Альберт Айнштайн сказав, що жодну проблему не можна розв’язати на тому ж рівні, на якому вона виникла. Так само не можна побудувати успішну країну на тих економічних відносинах і структурах, із якими вона далека від успіху», — наголосив він.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»