Минулих вихідних путінська Москва одночасно на двох фронтах відверто показала своє агресивне обличчя й зневагу до норм міжнародного права – в Азовському морі та Сирії. Про це в своїй авторські колонці для Тижня пише Ріхард Герцінґер, кореспондент розділу «Політика та суспільство» німецьких видань Die Welt та Welt am Sonntag.
За його словами, нападом російського флоту на українські катери в Азовському морі вона підняла воєнну агресію проти України на новий щабель. Якщо дотепер Кремль її приховував, маскуючи як «справу сепаратистів», то тепер російські військові відкрито стріляли по українських цілях. Є підстави побоюватися, що це було вступом до майбутніх неприкритих російських воєнних дій проти України.
У Сирії ж, пише Герцінґер, російські військові літаки разом із повітряними силами режиму Асада знову поновили бомбардування Ідліба, який залишається останньою провінцією країни, що не перебуває під контролем войовничої осі Москва — Тегеран — Дамаск. Приводом для цього стала, найімовірніше, фіктивна газова атака повстанців на Алеппо. Її позірні наслідки дуже незграбно показали сирійські державні медіа, проілюструвавши очевидно інсценованими пропагандистськими картинками.
«Захід, а особливо країни — лідери ЄС, змушені вислуховувати закиди, що саме вони своєю хронічною пасивністю посприяли цій новій хвилі російської глобальної політичної агресії. Там досі не можуть чи не хочуть збагнути, що перемир’я та інші міжнародні домовленості Кремль розглядає лише як тактичні маневри, щоб виграти час для приготування нових актів агресії», — йдеться в колонці.
Журналіст зауважив, що нещодавнім проведенням нелегальних «виборів» у Донецькій і Луганській «народних республіках» він просто-таки глузливо продемонстрував, що його зобов’язання, зафіксовані у міських угодах, для нього нічого не варті. ЄС хоча й засудив ці кричущі порушення умов мінського процесу й запевнив у своїй підтримці «незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України в її визнаних на міжнародному рівні кордонах», але його протест, що не тягне за собою жодних наслідків, перейшов в оманливу фазу. Мовляв, тепер «від Росії очікується, що вона застосує весь свій вплив на сепаратистів». Насправді ж саме Кремль призначив і наказав провести ті «вибори». Правильним висновком із цього мали б стати нові санкції ЄС проти Москви.
«Але оскільки про таке навіть не йдеться, путінський режим почуває себе заохоченим зневажати будь-які «домовленості» з ЄС і міжнародне право загалом, як тепер в Азовському морі», — наголосив вів.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»