У Росії на основі секретного наказу 2014 року знищуються архівні картки з відомостями про репресованих у СРСР. Про це у п’ятницю, 8 червня директор Музею історії ГУЛАГу Роман Романов повідомив раднику президента РФ Михайлу Федотову, передає російський «Комерсант».
Романов повідомив, що дослідники отримали відповіді з МВС, в яких йшлось про знищення архівних карток затриманих.
"У разі якщо укладений помирав або гинув у таборі, його особиста справа відправлялася на безстрокове зберігання, – пояснив Романов. – А якщо людина звільнялася, то її справа знищувалася, але складалася архівна картка, де вказувалися ПІБ, рік і місце народження, пересування в'язня між таборами і табірними пунктами, а також дата звільнення».
Про практику знищення карток дізнався один з партнерів музею, дослідник Сергій Прудовський. Він зазначив, що цієї весни розшукував інформацію про репресованого селянина Федора Чазова, чий брат вижив після розстрілу.
«Я запросив УМВС по Магаданської області. Вони відповіли, що особиста справа ув'язненого була знищена ще в 1955 році згідно наказу тих років. При цьому з'ясувалося, що архівна облікова картка теж була знищена», – додав він.
На питання про підставу, на якій знищуються документи, Прудовський отримав відповідь, що є міжвідомчий наказ під грифом «для службового користування» від 12 лютого 2014 року «Про затвердження настанови з ведення та використання централізованих оперативно-довідкових, криміналістичних та розшукових обліків, що формуються на базі органів внутрішніх справ РФ». Цей наказ підписаний спільно з МВС, Мін'юстом, МНС, Міноборони, ФСБ, ФСКН, ФМС, ФСТ, СЗР, а також Генпрокуратурою та Державною фельд'єгерською службою.
І це не єдиний приклад знищення матеріалів. У 2014 році сталася схожа історія, коли мешканка Московської області Ніна Трушина намагалась знайти інформацію про свого родича, засудженого у 1939 році. Вона отримала відповідь, що облікова картка відкладена на знищення.
Трушина подала позов до Верховного суду РФ, де він був залишений без задоволення зі вказівкою, що наказ містить службову інформацію, а указ президента РФ від 1996 року дозволяє не публікувати документи, що зачіпають права людей, якщо в них є конфіденційна інформація, до якої, згідно з указом президента РФ за 1997 рік, віднесена службова інформація. Конституційний суд РФ відмовив у прийнятті позову, пояснивши, що поліція зберігає і знищує дані на підставі законів.
Нагадаємо, 2 травня президент України Петро Порошенко підписав закон щодо реабілітації жертв репресій комуністичного режиму.