Едвард Лукас: Росія не тільки тішиться негараздами Заходу, а й користається з них

23 Березня 2018, 10:15

Кремль не тільки тішиться негараздами Заходу, а й користається з них і підливає оливи у вогонь. У вихорі російських грошей, пропаганди, залякувань та інших згубних методів цілі країни, політичні партії та інституції падають, мов доміно. Про це на сторінках Тижня пише Едвард Лукас, старший віце-президент Центру аналізу європейської політики (СЕРА, Варшава й Вашингтон).

 

Так, нагадує він, на виборах в Італії справжнім переможцем вийшов Путін, бо обидві коаліції, що здобули найбільше голосів, є відверто прокремлівськими. На президентських виборах у Чехії нещодавно переміг проросійський кандидат Мілош Земан. Угорщина вже давно в Росії за пазухою; Австрія на чолі з праворадикальним урядом, що підтримує Кремль, прямує в тому самому напрямку. Російські шпигуни експлуатують історичні суперечки між Польщею та Україною, псуючи колись близькі й стратегічно важливі відносини між двома найбільшими прозахідними союзниками в регіоні.

 

Також наступ росіян добре простежується на Західних Балканах, де вони підтримують сербських націоналістів у Боснії та підкидають грошенят у ЗМІ й політикум Сербії. В абсурдній суперечці між Грецією та Македонією через назву колишньої Югославської республіки Росія підтримує найбільш непоступливих і войовничо налаштованих представників обох сторін. Як наслідок — загальмувалося розширення НАТО та ЄС (найпевніший шлях до стабільності в колишній Югославії).

 

Крім того, за словами Лукаса, не лише Велика Британія, а загалом міжнародна спільнота не змогла належним чином відреагувати на зухвале вбивство російського екс-розвідника.

 

«Насамперед від цього постраждають маленькі країни, що межують із Росією, які покладаються на колективну безпеку. Що як Кремль, як завжди, прикидаючись і заперечуючи свою причетність, продовжить справу, розпочату в Солсбері, якимсь вибриком у країнах Балтії? Мабуть, Захід традиційно розмахуватиме руками й вдаватиме, ніби росіяни будуть покарані», — пише він.

 

Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»