У країнах, які занепокоєні новим законом про освіту в Україні, немає шкіл, у яких би вивчали всі предмети українською мовою. Про це повідомила міністр освіти і науки України Лілія Гриневич після зустрічі з послами країн Євросоюзу в Україні, які висловили занепокоєння щодо нового закону про освіту.
"Сьогодні частиною моєї презентації перед послами стала презентація того, яким чином забезпечується навчання українською мовою в наших країнах-партнерах", – розповіла міністр.
"І ми виявили, що в жодній з країн немає школи з навчанням всіх предметів українською мовою. Іде мова про навчання української мови як предмету або вивчення кількох предметів українською мовою", – сказала Гриневич.
Водночас вона заявила, що практика, яку Міносвіти хоче запровадити новим українським законом про освіту, цілком відповідає сучасній європейській практиці.
Читайте також: Реформа невдоволення. Як в Україні та за кордоном відреагували на мовне питання закону про освіту
Зазначимо, що Гриневич проводила консультації з послами та дипломатичними представниками 11 країн. Зокрема, були присутні дипломати Угорщини, Румунії, Польщі, Словаччини, Греції, Ізраїлю, Білорусі та інших країн. Також на зустріч прийшли представники міжнародних організацій.
Як повідомлялось, 5 вересня Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроект №3491-д про освітню реформу, який, зокрема, запроваджує в Україні 12-річну повну загальну середню освіту. Законом передбачено, що представникам національних меншин України гарантується право на навчання в комунальних закладах для отримання освіти поряд із державною мовою відповідної національної меншини. Це право реалізується через класи (групи) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд із державною мовою. МЗС низки країн висловили стурбованість нормами закону щодо мови навчання представників нацменшин в Україні.
Крім того, міністри закордонних справ Болгарії, Греції, Румунії та Угорщини заявили, що занепокоєні прийняттям в Україні нового закону про освіту й мають намір звернутися до Ради Європи і ОБСЄ.
У свою чергу, для того, щоб підтвердити відсутність порушень міжнародних зобов'язань Україна готова направити до Ради Європи на експертизу мовну статтю закону про освіту.