Україна станом на сьогодні споживає учетверо більше тепла на квадратний метр житла, ніж Німеччина, але вона може стати лідером за цим показником. Про це в інтерв'ю журналу "Український тиждень" заявив віце-прем'єр – міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко.
"Якщо на термомодернізацію житла потрібно близько €30–40 млрд, то, відповідаючи на запитання, що робити з тими підприємствами, які постачають тепло і які теж потрібно модернізувати, маємо усвідомити, що йдеться про набагато більші капіталовкладення. Звісно, це треба робити, але для початку варто чітко визначитися з концепцією. З одного боку, можемо вкладати великі кошти в модернізацію тих підприємств, що є, міняючи котли, труби, а з другого — взагалі стати країною, яка в перспективі менше споживатиме, ніж будь-хто в Європі. Енергетичний ринок на сьогодні розвивається дуже динамічно, створюються нові можливості мобільної передачі енергії, залучення енергії до нічного споживання, акумулювання її, а потім використання вдень. Це технології, які реалізують у Європі, зокрема в Німеччині", – сказав Зубко.
Читайте також: Геннадій Зубко: Потрібна монетизація субсидій
На думку міністра, Україні слід запроваджувати найсучасніші технології, а не адаптувати застарілі.
"Сьогодні ми споживаємо практично 200 кВт на один квадратний метр, Німеччина — 50 кВт і ставить собі завдання споживати 25 кВт. Це практично пасивний дім, але вони це зроблять. І нам потрібно зрозуміти, чи ми хочемо зекономити 100 кВт, щоб вийти на 100, чи вже думати про 25, не проходячи етапів 100 і 50. У нас нині унікальна нагода задати нові напрями й формати, запропонувавши мешканцям будинків автономне опалення або на будинок, або на групу будинків, або на квартал, що дасть змогу не лише зменшити кількість мереж, які все одно потрібно ремонтувати та модернізувати, а й підключати до автономного опалення будь-яке джерело енергії: альтернативне (торф, пелети, деревина), електрику (з можливістю акумуляції енергії) або взагалі запровадити парогенераторні установки (нова технологія, яка дуже економно споживає газ). Тобто ми сьогодні повинні дивитися на це рішення не як на проблему (потрібно модернізувати, вкласти кошти), а як на нові можливості (нагоду перейти з категорії первісного стану до категорії сучасної країни). І, що важливо, ми маємо сьогодні в цьому підтримку наших партнерів, які готові включатися у фінансування фонду енергоефективності. Головне — запропонувати правильний формат. Не помилитися, як було в Польщі, коли спочатку поміняли мережі, модернізували підприємства, а потім з’ясували, що мережі вже не підходять, бо вони великого діаметра", – зазначив він.
Читайте також: Невикористані резерви. Як компенсувати зростання тарифів на газ
За словами Зубка, інвестиції в цей сектор залучити неважко, але необхідна прозора система ухвалення рішень.
"Є питання залучення вітрової та сонячної енергії, і це стосується розвитку електромереж у країні, які можуть подавати таку енергію, наприклад, із південних районів в центральні. На це потрібно дивитися з погляду перспективи. А перспектива настільки близька, наскільки ми захочемо її такою зробити. Ніхто за нас точно нічого не зробить. Ми повинні показувати активність, і тоді приходитимуть інвестори й кошти. Партнери вже готові інвестувати. Єдине, що вони кажуть, покажіть, будь ласка, прозору систему ухвалення рішень, ефективність використання коштів. Заміна вікна — це не енергоефективний захід, а от санація будинку (реконструкція та модернізація застарілого житла – Ред.) — те, до чого ми повинні прагнути й задавати тренди. Якщо людина, згідно з підготовленим новим законом про енергоефективність, переводить її з класу H у клас А, то вона зазнала найбільше витрат і має отримати найбільшу компенсацію. А не так, як сьогодні: купила вікно чи утеплила повністю будинок, але все одно отримує 30% компенсації. Це неправильно, і нам потрібно вдосконалювати систему", – додав він.
Детальніше читайте у черговому номері журналу "Український тиждень"