Система європейської безпеки формувалася в період, коли добра воля і спільні інтереси сприймалися як належне. Можливість виникнення труднощів, без сумніву, бралася до уваги, але вважалося, що їх можна подолати шляхом діалогу та переговорів. Те саме стосується й інтернету. Про це в черговому номері «Тижня» пише британський журналіст і публіцист Едвард Лукас.
«Система європейської безпеки не була розрахована на реваншизм Росії. У якийсь момент НАТО закинуло створення військ територіальної оборони. А розширення Альянсу відбувалося так, що ці зміни були взагалі малопомітними (без баз, планів і навчань, які би свідчили, що Росія сприймається як загроза). Головними механізмами безпеки стали Рада Європи (боротьба за права людини) й Організація з безпеки і співробітництва в Європі, що слугувала майданчиком для міжнародних дискусій, а також обміну корисним досвідом у питаннях виборів, свободи засобів масової інформації та захисту прав меншин», – пояснив він.
- Читайте також: Едвард Лукас: Між «яструбами» й «голубами» у питанні Росії дедалі менше підстав для незгоди
За словами Лукаса, подібні ілюзії затуманювали й період зародження інтернету. Ніхто й уявити не міг, що кіберзлочинність обходитиметься світовій економіці в трильйони доларів, цифрова зброя (програми, розроблені для виведення комп’ютерів з ладу або програмування вибухів) увійде до воєнних арсеналів держав, а кіберхуліганство, на зразок DDoS-атак, стане серйозною і недешевою проблемою. Ніхто й помислити не міг, що кібершпигунство може змінити баланс сил між державами.
«Сьогодні усі ці небезпеки нам добре відомі. Інтернет, так само як система безпеки Європи, не може з ними впоратися. Адже відповідальних за них, по суті, нема. Гегемонія США в минулому (не в останню чергу через поширене, нехай і помилкове, переконання, що Агентство національної безпеки США порушує приватність людей). Усталених методів урегулювання конфліктів у цій царині не існує. А коли Захід закликає до жорсткішої боротьби з кіберзлочинністю, Китай, Росія та інші країни відповідають, що їм потрібні ширші повноваження для боротьби з «інформаційною зброєю» – тобто новинами», – зазначив журналіст.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень».