Заяви російського президента Владіміра Путіна про скасування попередньої знижки на газ для України насправді не означають, що цієї знижки не буде, а ціна підніметься на сто доларів. Таку думку в коментарі Тиждень.ua висловив голова правління альянсу «Нова енергія України» Валерій Боровик.
На його думку, такі заяви є складовою великої політичної гри, яка передбачає процес перемовин.
«Газпром у будь-якому випадку не хоче втрачати ринок України. Але якщо бойові дії триватимуть і буде прийняте рішення про подальшу ескалацію конфлікту, то РФ спробує більше тиснути на Україну саме через газ, аби більше дестабілізувати ситуацію в країні», – припускає він.
Експерт зазначає, що з точки зору економічного підходу після таких заяв мають відбутися перемовини.
У той же час, за його словами, європейська спільнота повинна повпливати на формування адекватних цін, які б суттєво не відрізнялися від тих, що Україна має на західному напрямку.
Боровик наголошує на тому, що заява Путіна про скасування знижки не є остаточним рішенням.
«Це показує те, що Росія продовжує позицію тиску, використовуючи газовий кийок у відносинах із Україною», – переконаний він.
У той же час експерт покладає надії на вирок арбітражного суду в Стокгольмі, після чого будуть різні рішення щодо знижки та підвищення цін на газ.
Водночас Боровик вважає, що на сьогодні у контексті заяв Путіна немає сенсу підвищувати тарифи для населення, оскільки вони і так є завищеними.
Як відомо, 24 червня під час наради з членами уряду Владімір Путін заявив, що Росія не може надавати Україні таку ж знижку на газ, як це було раніше, але продавати газ буде «на рівні сусідських країн».
Як зазначалося, Газпром та Нафтогаз подали взаємні позови щодо чинності газових контрактів 2009 року до Стокгольмського арбітражу.
Нагадаємо, що рішення Стокгольмського арбітражу на варто чекати раніше осені 2015 року.
На час судового процесу Нафтогаз та Газпром укладають короткотермінові газові контракти терміном на шість місяців. У Росії такі контракти називають «тимчасовою знижкою на газ» та доповненням до контрактів 2009 року. Україна ж повністю розділяє контракти 2009 року та нинішні короткотермінові.