Наразі в країні налічується 40– 43 млн (залежно від того, чи враховувати непідконтрольні райони Донбасу, так звані ОР ДіЛО) жителів. Але тільки менш ніж третина з них сплачує по датки, хоч усі без винятку пре тендують за рахунок державного бюджету на «безкоштовні блага, гарантовані Конституцією. Про це йдеться у матеріалі Олександра Крамара в новому номері "Українського тижня".
"Причому окрім 12,15 млн пенсіонерів, щодо яких запитань загалом не виникає, є ще кілька млн «економічно неактивного населення працездатного віку. Частина з нього студенти й учні, незначна кількість – особи, які не можуть працювати за станом здоров’я, од нак чимало й просто фактично прихованих безробітних – 2,4 млн «зайнятих у домогосподар стві», іще 0,5 млн – представ ники інших категорій, як-от «зневірені», «не знають, як шу кати роботу» тощо. Ще 1,85 млн у країні – це офіційно визнані безробітні за методологією Міжнародної організації праці", – пише Крамар.
" Та навіть із тих 17,2 млн працездатних, які формально вважаються зайнятими у 2014 році лише 8,9 млн складали штатні наймані працівники у підприємствах із понад 10 за йнятими, 1, 4 млн – працювали за наймом у мікропідприємствах та фізичних осіб – підпри ємців (ФОП), іще близько 1,5 млн становили самі власники мікробізнесу та ФОП. Оці 11,8 млн платників податків й утримують наразі всю соціальну та державну інфраструктуру (освіту, медицину, сферу державних послуг) у країні із 40 млн мешканців (якщо рахувати без окупованих районів Донбасу)", – переконаний експерт.
"Решта 5,4 млн формально «зайнятих» осіб – це селяни, які мають особисті підсобні госпо дарства (простіше сказати, го род) та деякі інші категорії, яким держава відмовляє у статусі безробітного (задіяні на не постійних, тимчасових, сезон них роботах тощо). Адже до «зайнятих» під час своїх обстежень Держстат відносить усіх осіб, які «працювали впродовж обстежуваного тижня хоча б одну го дину» причому не лише за най мом, але й «безкоштовно на під приємстві, у власній справі, що належить кому-небудь із домо господарства, або в особистому селянському господарстві», а також «формально мали робоче місце, власне підприємство, але не працювали впродовж обсте жуваного періоду з певних при чин». В абсолютній своїй більшості вони є платниками лише непрямих податків, включених у вартість товарів і послуг, які вони споживають (ПДВ, акцизи тощо). І водночас фактично не платять податків із доходів та відрахувань у соціальні фонди. Таким чином, загальна кількість громадян у працездатному віці, які не платять податків, але офіційно не вважаються безробітними, становила у 2014 році 8,3 млн (2,4+0,5+5,4), ще 1,85 млн були безробітними за методологією МОП. Разом – понад 10,1 млн осіб, які не будучи пенсіонерами, хворими чи студентами або учнями, не сплачували податків до бюджету й відрахувань у соціальні фонди, але при цьому претендували на безкоштовне обслуговування в бюджетній сфері та отримання державних послуг нарівні з тими, хто такі відрахування зі своїх доходів робить на постійній основі", – зауважує Крамар.
Детальніше читайте в черговому числі "Українського тижня" у матеріалі "За межею бідності".