За останні кілька місяців сталося кілька гучних арештів, де у якості обвинувачених виступали представники (теперішні чи колишні) добровольчих батальйонів. Тиждень.ua зібрав найбільш резонансні випадки.
«Розбій» на фермерському господарстві
8 травня на Донеччині відбулося скандальне затримання правоохоронцями українських партизанів з групи «Равлик». Справа відразу набула розголосу в суспільстві.
За офіційною версією (начальника ГУМВС Донецької області В’ячеслава Аброськіна) дев’ятеро озброєних осіб напали на тваринницький комплекс в селі Євгенівка Великоновоселівського району Донецької області: побили охоронців, проникли на територію фірми та здійснили пограбування. Пояснити свою присутність на підприємстві зловмисники начебто не змогли.
При собі затримані, за словами Аброськіна, мали майже 80 тис. грн., які були викрадені з сейфу підприємства. Зазначається, що було також вилучено автомобіль, який виявився краденим та перебував у розшуку. Крім цього з’ясувалося, що серед затриманих двоє мають судимості (один за корисливі злочини, інший за зґвалтування).
Аброськін запевнив, що зловмисники не входять до жодного добровольчого підрозділу, які діють в зоні АТО, та не мають ніякого відношення до спецоперацій МВС.
Натомість заступник В’ячеслава Аброськіна Ілля Ківа несподівано став на бік заарештованих партизанів, тим самим визнавши сам факт існування організації, та спростувавши слова свого безпосереднього керівництва. Він зауважив, що «Равлики» справді співпрацювали з МВС, і в день, коли сталося затримання, він координував їхні дії по телефону особисто.
Адвокат затриманих запевняє, що «Равлики» виїхали того дня у Великоновоселківський район, оскільки отримали дзвінок від свого товариша, який повідомив про склад зброї на підприємстві та попросив затримати сепаратистів. Затримання диверсантів відбулося, однак «товариш» відразу ж зателефонував правоохоронцям, які, в свою чергу, сепаратистів відпустили, а «Равликів» заарештували на два місяці (максимальний термін у даному випадку). На думку правника, у такий спосіб чинна влада бореться з представниками добровольчих батальйонів, які продовжують воювати.
Рекомендуємо до прочитання: «Равлики» проти міліції. Хто правий?
А поки що за даним фактом відкрите кримінальне провадження (розбій, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище), санкція статті передбачає позбавлення волі від 7 до 12 років.
Вбивство столичних правоохоронців
Уночі 4 травня у Києві невідомі в масках, погрожуючи зброєю, напали на автозаправну станцію.
Зловмисники поранили в руку співробітника АЗС і забрали з каси близько 800 грн. Під час переслідування підозрюваних двоє працівників полку міліції спеціального призначення загинули, троє правоохоронців у важкому стані потрапили до лікарні.
Згодом у МВС повідомили про затримання трьох злочинців, які стріляли в міліцейський патруль, ще одного зловмисника було вбито під час перестрілки. Пізніше затримані зізналися, що приїхали до Києва з Вінниці для того, щоб скоїти теракт з метою підриву довіри населення до влади.
Як з’ясувалося, у міліціонерів стріляли ті ж самі злочинці, які здійснили збройний напад на пост ДАІ у Биківні 2 травня (тоді обійшлося без жертв).
Після інцидентів правоохоронці відкрили кримінальне провадження – посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку та державного кордону або військовослужбовця.
Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 15 років або довічного позбавлення волі.
Незабаром у ЗМІ почала поширюватися інформація, що зловмисники входять до складу добровольчих батальйонів. Начебто затримані раніше служили в «Айдарі», а згодом перейшли до «Азову». Однак всі батальйони відхрестилися від цих бійців, запевняючи, що на момент інциденту вони вже не воювали у їхньому складі.
Натомість через кілька днів міністр внутрішніх справ Арсен Аваков підтвердив, що вбивці міліціонерів таки проходили службу в добровольчих батальйонах. Інших подробиць він не повідомив, зауваживши, що готується офіційна заява слідства.
Столична міліція поки що не підтвердила приналежність зловмисників до батальйонів тер оборони посилаючись на таємницю слідства.
Наразі тривають слідчі дії.
Також зауважимо, що від початку року тільки в столиці було відкрито п’ять кримінальних проваджень стосовно бійців добровольчих батальйонів.
Незаконне заволодіння зброєю та захоплення хлібозаводу
18 березня Головна військова прокуратура затримала п’ятьох військовослужбовців батальйону «Айдар», що самовільно залишили службу в особливий період і незаконно заволоділи зброєю, зокрема гранатометами, автоматами Калшникова, гранатами різних модифікацій та ін.
За кілька днів стало відомо, що Печерський райсуд Києва ухвалив рішення про утримання під вартою «айдарівців» за підозрою у бандитизмі.
Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Зауважимо, від початку АТО у дезертирстві звинуватили щонайменше три батальйони.
Із бійцями батальйону «Айдар» пов’язана не одна скандальна історія.
Річ утому, що в листопаді минулого року військові зайняли один із найбільших хлібозаводів на контрольованій Україною території Луганської області — ТОВ «УКР-ВЕРЕСК» у селі Петрівка, що біля Станиці Луганської.
Вони привласнили готівку, яка там зберігалася, вигнали з роботи більшу частину працівників і самі зайнялися випічкою та реалізацією хліба. При цьому не платили ні за спожиті енергоносії, ні податки. За час їхнього «порядкування» підприємство зазнало збитків більше ніж у 2 млн. грн.
У зв’язку з цим Москаль звернувся до Міноборони з проханням вжити заходів для звільнення хлібозаводу.
Натомість Міністерство стало відхрещуватися від причетності військовослужбовців ЗСУ до захоплення підприємства.
Однак на початку травня в МВС повідомили, що за вказаними фактами було проведене службове розслідування та було встановлено незаконність дій з боку «захоплювачів» хлібозаводу.
Правопорушеня попередньо кваліфікували, як розбій, незаконне позбавлення волі, незаконне заволодіння транспортним засобом, незаконне втручання в господарську діяльність підприємства, погроза відносно працівника правоохоронного органу.
Крім цього, було встановлено причетність до вказаних злочинів Лебідя А.І., який є військовослужбовцем військової частини – польова пошта В2950, та Сінельнікова О.Я.
Їм інкримінують зазначені злочини, а судом винесено ухвалу про їхнє затримання (наразі невідоме місце перебування цих осіб) задля подальшого арешту.
Досудове розслідування триває.
Також читайте: Добровольчі батальйони: від виникнення до підпорядкування ЗСУ чи Нацгвардії.