"Україні кредитування дістало вироджену суть. Якщо на Заході кошти передусім позичали на розвиток і тільки потім на проїдання (державі та приватним споживачам), бо можливостей для створення/розширення бізнесу стало обмаль, то в нас кредити надають хронічно збитковим підприємствам (підтримуючи їхнє існування, замість того щоб оголосити банкрутами)", – пише Шавалюк.
Він також додає, що кредити видаються "явно неплатоспроможним громадянам або державі у ситуаціях безвиході й відсутності альтернативи для розміщення коштів".
"Відтак залежність економіки, особливо найвідсталіших її контрагентів, від кредитів в Україні величезна. Це призводить до різноманітних казусів, невластивих розвинутим економікам, наприклад, перерахунків валютних кредитів за старими курсами, розкошування бідняків, розквіту колекторських компаній тощо", – зауважує Шавалюк.
Більше читайте у матеріалі "Вільні, але не зовсім" у №34 "Українського тижня".