Едвард Лукас старший віцепрезидент Центру аналізу європейської політики (CEPA, Варшава й Вашингтон)

Попереду небезпека

7 Листопада 2016, 11:05

1024×768

Прихильники Гілларі Клінтон надто швидко повісили на табір Дональда Трампа ярлик «недостойних» й приписали його представникам найгірші характеристики політика: сексист, расист, продажний, нарцисичний, невіглас.

 

Зі свого боку прихильники Трампа вважають тих, хто підтримує Клінтон, аморальними людьми: як ви можете голосувати за людину, яка безпардонно бреше й шахраює? Тимчасом країна, вочевидь, відчайдушно потребує змін. Кандидат, який має намір зберегти статус-кво, не годиться.

 

Ми, європейці, теж маємо що втрачати. Якщо найважливіша демократія світу проводить вибори ось так (з сумнівними грішми, брехнею і брудними інтригами), лідером вільного світу, що гідний довіри, вона вже не є. Якщо ж результати виборів виявляться сумнівними або оскаржуватимуться, шкода виявиться ще більшою.

 

І шкода ця – не лише символічна. Європейська безпека істотно залежить від реального лідерства заатлантичної потуги. У випадку воєнної кризи на нашій території нам знадобиться дипломатична участь американців, їхні фінансові санкції, розвідка, логістика, війська, ядерна зброя – тобто практично все американське.

 

Читайте також: Злив довіри

 

Тепер гарантії, що ми все це отримаємо, немає. Ще не ставши президентом, Трамп словесно відштовхнув союзників Америки. У його похмурому світогляді, де хтось отримує все, а інший – нічого, відносини сприймаються як транзакції. Проливати кров і витрачати гроші на захист спільних цінностей, що ґрунуються на спільній історії, – для нього це так само незрозуміло, як керувати компанією, вчасно сплачуючи рахунки.

 

Президентство Трампа може бути й не таким катастрофічним, як свідчать його публічні заяви. Зрештою, американські інституції – Пентагон і Держдепартамент – миттю не зміняться. Трампівський Кабінет складатиметься не тільки з циніків та невігласів. Майк Пенс, який може стати при Трампові віце-президентом, видається серйозним, порівняно з деякими іншими представниками табору Трампа. У Конгресі залишаться переважно євроатлантисти.

Ми десятки років сприймали американські гарантії безпеки як належне. Дозволяли собі невдячний антиамериканізм. Замало виділяли на оборону і витрачали це без розуму

 

Однак найважливіші рішення приймаються нагорі. Якщо Владімір Путін погрожуватиме європейській країні, чи отримає він моторошний телефонний дзвінок із Білого дому, як це сталося б за будь-якого іншого попереднього президента США? Тепер невідомо. «М’язи» американського апарату безпеки ні до чого не придатні, коли не працює «мозок».

 

Клінтон пропонує звичний підхід до зовнішньої політики. Та, якщо вона переможе, то керувати їй доведеться слабшою й розколотою Америкою. Трамп скоріше за все оскаржуватиме результати виборів. Президентство Клінтон позначиться скандалами – вигаданими і дійсно спричиненими нею. Тимчасом, як серед лівих, так і серед правих, американську політику накриває хвиля ізоляціонізму.

 

Таким чином, слід очікувати найнебезпечніших від часів Холодної війни місяців і навіть років для європейців. Ми десятки років покладалися на американські гарантії безпеки, і, варто визнати, сприймали їх як належне. Ми дозволяли собі невдячний антиамериканізм, роздуваючи адекватні непорозуміння до параноїдальних обурень (яскравий приклад – справа Сноудена і її наслідки). Ми виділяли на оборону замало коштів і витрачали їх без розуму.

 

Читайте також: Американські ЗМІ про президентські дебати: політика підготовки проти політики домінування

 

Теоретично Європейський Союз із населенням у 500 млн. з гаком та ВВП у 16 трлн. дол. міг би самотужки подбати про власну безпеку. Заповнення прогалини після втрати США вимагало б великих витрат і не менше десяти років. Нам довелося би створювати нові політичні інституції та шукати прозорливих політиків – таких собі Аденауерів, Моне, Шуманів та Спінеллі, які будували західну частину Європи після Другої світової війни.

 

Подібні сила волі й рішучість зазвичай з’являються тільки після потрясінь, які змушують людей сердитися і боятися. Тобто криз або катастроф.

Normal
0

false
false
false

RU
X-NONE
X-NONE

/* Style Definitions */
table.MsoNormalTable
{mso-style-name:”Обычная таблица”;
mso-tstyle-rowband-size:0;
mso-tstyle-colband-size:0;
mso-style-noshow:yes;
mso-style-priority:99;
mso-style-qformat:yes;
mso-style-parent:””;
mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt;
mso-para-margin:0cm;
mso-para-margin-bottom:.0001pt;
mso-pagination:widow-orphan;
font-size:11.0pt;
font-family:”Calibri”,”sans-serif”;
mso-ascii-font-family:Calibri;
mso-ascii-theme-font:minor-latin;
mso-fareast-font-family:”Times New Roman”;
mso-fareast-theme-font:minor-fareast;
mso-hansi-font-family:Calibri;
mso-hansi-theme-font:minor-latin;
mso-bidi-font-family:”Times New Roman”;
mso-bidi-theme-font:minor-bidi;}