Тероризм не пройде

19 Листопада 2015, 11:00

Сучасна ситуація змушує європейських політиків діяти активніше, ініціювати нові реформи, які реально сприятимуть відновленню спокою, порядку та безпеки в країнах. Під натиском шокованого суспільства європейська політична еліта починає ставити цілу низку раніше замовчуваних запитань і шукати відповіді. Наприклад, політиків критикують за те, що вони заговорили про війну проти європейської, англосаксонської цивілізації та її цінностей, не вказуючи при цьому конкретно ім’я агресора, його цілі та можливості. Це викликало широку дискусію з глибоким підґрунтям. Наприклад, у недільній телепередачі Чеського телебачення «Запитання від Вацлава Моравця» професор Бєлогорський сказав: «Одна з помилок Заходу — те, що по закінченні холодної війни в 1989 році не було проведено жодної мирної конференції, яка визначила б нові параметри мирного співіснування держав у новій ситуації».

Читайте також: Технологія гіршого

Так утворився вакуум, яким нині активно зловживає Владімір Путін, стверджуючи, що на початку 1990-х років тогочасні провідні політики запевняли радянського лідера Міхаіла Ґорбачова, що НАТО не розширюватиме своїх кордонів. А в реальності, мовляв, держави НАТО вже майже впритул підходять до кордонів РФ, тоді як із Кремлем відмовляються співпрацювати навіть найближчі сусіди, колишні радянські республіки. Саме загрозу безпеці Росії використовував як основний аргумент Боріс Єльцин, коли війська його країни зайшли на територію Молдови, у так зване Придністров’я, на початку 1990-х. Так само говорив і Путін, коли російські війська окупували територію Грузії у 2008 році, а у 2014-му — українські Крим та частину Донбасу. Це форма державного тероризму, в якій російський президент став справжнім віртуозом.

Сучасна ситуація змушує європейських політиків діяти активніше, ініціювати нові реформи, які реально сприятимуть відновленню спокою, порядку та безпеки в країнах

Учасники різних публічних дискусій часто виступають із критикою некерованої деколонізації країн Північної Африки та Близького Сходу, яка з вини колишніх метрополій — Франції, Італії, Великої Британії та ін. — стала вагомою причиною сьогоднішньої нестабільності режимів, зокрема в арабських, мусульманських країнах. Недостатньо обдумані дії міжнародних коаліцій на чолі зі США спричинили розруху та хаос насамперед у таких державах, як Іран, Ірак, Афганістан і призвели до створення терористичної організації «Ісламська держава». Будь-який експорт європейської та американської демократії в країни без необхідних традицій та політичної культури, навіть якщо це робиться з найкращих безкорисних міркувань, можна порівняти з підкладанням дров у вогонь і, здається, нині за це розплачується весь Європейський Союз.

Газети, журнали й телебачення щодня транслюють новини про активізацію агресії терористів, а в Європі формується атмосфера воєнної загрози. Політики закликають до міжнародного співробітництва й вимагають різкої відсічі спробам терористів посіяти страх і паніку. Проте найважливіше — продемонструвати саморефлексію та силу інтегрованості європейців. Ми не можемо лише говорити про європейські цінності, потрібно ще й уміти їх боронити та відновлювати в повсякденному житті.

Читайте також: Париж. Територія невпевненості

Потрібно повернутися до коріння, з якого 65 років тому й виріс Європейський Союз. І не лише це: будь-який, навіть найдосконаліший, організм постійно розвивається. Тож і нам треба реформувати ЄС. Відновити основні європейські цінності й упов­ні забезпечити їх захист силою, якою міжнародна спільнота (500 млн населення) володіє. Гроші — це не єдиний засіб вирішення спільних проблем. Головними змінами повинні стати дієздатність й ефективність роботи всіх керівних, координаційних та виконавчих органів ЄС. Тоді ні ісламський, ні російський тероризм не пройде.

———————————————

13 листопада в Парижі було влаштовано низку терактів, зокрема вибух біля стадіону «Стад де Франс», де відбувався матч Франція — Німеччина (на ньому був присутній і президент Франсуа Олланд), і стрілянину в театрі «Батаклан», де терористи взяли заручників і почали їх розстрілювати. За останніми даними, від рук зловмисників загинуло 129 осіб. Відповідальність за скоєне взяла на себе «Ісламська держава». Підозрюваний у підготовці терактів, за попередніми висновками правоохоронців, — це 27-річний громадянин Бельгії, який воював на боці «ІД» у Сирії.