Чому так? Раніше – не знаю, не жив, але вірю, що кожне століття було зі своїми труднощами і проблемами, як правило – об’єктивними. Чому так зараз? Думаю, тому що надто мало у межах України громадян, все більше населення.
Стати громадянином – і складно, і просто. Просто – тому що для цього не потрібні зовнішні обставини, для такого становлення підходить кожен день і будь-які умови. Громадянином можна стати прямо сьогодні. І складно – тому що найважчою працею є праця над самим собою, розвиток себе, своїх моральних і етичних якостей, формування власних, а не нав’язаних, уявлень про світ, прийняття на себе відповідальності за свою долю.
Сучасне населення України сформувалося, з одного боку, як спадщина патерналістської радянської держави, в якій цар був замінений на генерального секретаря. Як населення тієї держави, в якій не треба було думати і вирішувати, а відповідати належало тільки за думки і рішення. А з іншого боку, населення, а не громадяни, України сформувалося в останнє 20-річчя безглуздої роботи із перерозподілу створених раніше благ. Вкрасти, продати і поділити – ця формула, що знищує в людях громадян, панує в економіці України до цих пір. У цій формулі немає реалізації особистості людини і немає майбутнього. Безглузда зайнятість, помножена на постійне балансування на межі убогості, безглуздя існування перетворює народ в населення, громадян в масу.
Немає України і на карті світу. Для того, щоб бути, Україні необхідно стати суб’єктом – такою країною, роль якої в світовій економіці не викликає ніяких сумнівів, такою країно, роль якої важлива і визнається іншими, такою країною, яка створює унікальні цінності, повторити які не дано нікому. Кожній країні наперед дарували шанси на таку унікальність – чи природними ресурсами, чи історією, чи географічним положенням. А різноманітність створених працею унікальностей істинно безмежна.
Громадянське суспільство і унікальне місце в світовому порядку втрачені для України не назавжди. Сучасність спресовує час – те, на що раніше було потрібне століття, тепер відбувається за десятиліття, а то і за роки. Україна може стати, з’явитися світу в повній своїй силі і красі ще до того, як подорослішають народжені цього року. Важливо лише правильно вибрати напрям і працювати. Тим паче , що рецепт формування громадянського суспільства давно вже вироблений людством, а шанси, що подаровані Україні, очевидні.
Багатократна практика людства засвідчує, що громадянське суспільство формується разом з регулярною і продуктивною зайнятістю для кожного, разом з тим, як кожен стає творцем реальних, матеріальних цінностей. Так люди стають громадянами – усвідомлюючи свою цінність для суспільства і власну, спочатку матеріальну незалежність від держави. А ключовий шанс Україні надає її географічне розташування. Це той шанс, який подарований природою і може бути реалізований всього за декілька років.
Україна там, де зустрічаються дороги зі Сходу на Захід, з Півночі на Південь. Україна – та країна, яка має всі шанси об’єднати Азію і Європу, Скандинавію і Близький Схід. Україна – та країна, яка здатна створити новий світовий порядок, об’єднуючи поки що розділені простором країни і культури.
Всього декілька років здатні перетворити Україну з перешкоди на сам шлях. Така трансформація, звичайно, вимагає сил, сил багатьох людей, їх натхнення і об’єднання. Перетворення України вимагає продуктивної праці заради створення реальних матеріальних цінностей від величезної кількості людей. Зрештою, таке перетворення вимагає і стимулює формування громадянського суспільства. Суспільства громадян-творців, що розуміють власну цінність і цінність інших, суспільства громадян, які вірять в себе, громадян, щ о відповідають за себе і свою долю, заробляють достатньо для свого життя і життя своїх близьких, громадян, що не є залежними від держави і не розраховують на її допомогу.
Щоб стати шляхом об’єднання, Україні не вистачає тільки доріг – хороших, швидкісних, надійних, з розвиненою інфраструктурою. Доріг зі Сходу на Захід, з Півночі на Південь. Хороші дороги це те, що перетворить нашу країну на шлях об’єднання і створить в ній громадянське суспільство. Хороші дороги – це тисячі людей, що забезпечують себе і своїх близьких, тисячі людей, упевнених у своєму прийдешньому і своїй важливості, цінності для країни. Хороші дороги – це висока культура їх будівництва, передові технології, що вимагають освіченого персоналу, перетворюють простого робітника на людину інтелектуальної праці, праці зовсім не рутинної, одноманітної, а праці повелителя машин, який знає і уміє, приймає рішення.
Хороші дороги – це і символ звільнення країни від дурнів, підтвердження її спроможності і набуття самостійності, незалежності. Хороші дороги – це щоденне, очевидне для кожного, підтвердження правильності його особистого вибору Батьківщини.
Дороги об’єднають не тільки інші країни, але і громадян нашої країни. Україна розділена зараз на міста-держави, за межі яких виїзд складніший, ніж до Туреччини або Єгипту. Дороги відкриють українцям велич, різноманітність і привабливість єдиної України – неозорість полів і лісів, мальовничість пейзажів і незвичну близькість співгромадян з «іншого краю». Дороги об’єднають Схід і Захід України зробивши людей просто ближче фізично, скоротивши час в дорозі з Луганська до Львова, з Чернігова до Чорноморського узбережжя. Дороги об’єднають українців в любові до краси, різноманітності і неповторності природи України. Так, дороги зможуть переконати будь-кого, що Україна – та країна, в якій варто жити.
Той, хто зможе перетворити Україну з перешкоди в шлях, і є той, хто створить справжню Україну, державу і її суспільство на століття.