Формально справа про побиття громадянина Андрія Саламатова має кримінальний характер. Його відлупцювали вболівальники київського «Динамо» і львівських «Карпат» під час матчу між цими двома командами влітку того року. Саламатов підскочив до трибуни львів’ян і намагався висмикнути з рук одного з них прапор із зображенням Романа Шухевича. Кілька львів’ян зістрибнули з трибуни, до них приєдналися десь із семеро киян і відлупцювали Саламатова, який посягнув на чужу власність.
До речі, цей Саламатов у фейсбуці шкодує за розвалом СРСР й пише байки про те, що української нації не існує взагалі, а є один руський народ у складі росіян, українців, білорусів. Але після того, як на своїх боках цей добродій відчув існування української нації, то вирішив подати заяву до міліції. А міліція негайно порушила кримінальну справу. За кілька днів вирахувала одного з лідерів київських фанатів Андрія Коренівського, якого тепер судять. Варто сказати, що Андрій поводиться благородно, своїх не здає, каже, що не знає, хто з ним бив Саламатова.
Однак постає запитання: до чого тут політика? А я вас попрошу пофантазувати на тему про те, як вас, не дай Боже, побили хулігани. Ви викличете міліцію, вона, можливо, порушить кримінальну справу. Ви вірите, що натовп міліціонерів буде кинутий на пошук хуліганів? Якщо ви не депутат і не олігарх, то питання це риторичне. Але у випадку з нікому до того не відомим Саламатовим було саме так. Андрія Коренівського відстежувала ціла група. Його «пасли» біля будинку і взяли рано-вранці, коли він повертався додому після відвідин Дніпропетровська, де грало «Динамо».
Причина такої оперативності проста. Бійка із Саламатовим сталася після того, як фани «Динамо» прокричали знамените тепер гасло «Спасибо жителям Донбасса за президента!». Якби кричальників судили за образу Віктора Януковича, то останній вкотре став би посміховиськом для всієї країни. А так знайшли інший привід. Для цього і знадобилося владі продемонструвати, що вона захищає рядових громадян. Але насправді всі втаємничені чудово розуміють, що не було би кричалки, побитий Саламатов і задарма нікому не був би потрібен. Його заява про побиття припадала б порохом в райвідділі міліції.
А так і знахабнілих вкрай фанів карають, і судді Родіону Кірєєву розслабитися не дають. Бо ж хто знає, може, на черзі ще якийсь політик, котрий терористичний акт проти глави держави готував. А Кірєєв вже не лише досвіду набрався, а ще й спокій відновив – його права брова перестала смикатися, тож він тепер незворушно може відправляти за ґрати всіх.., кого накаже влада.
Принагідно зазначу: я проти того, щоб людей лупцювали. Але, вибачайте, коли під час гарячого футбольного матчу у збуджених вболівальників невідомо хто та невідомо чого починає виривати прапори, то можна припустити, що реакція фанів буде не зовсім адекватною. Крім того, такі дії можна кваліфікувати як спробу заволодіти чужим майном.
Але повернімося до суддів. Цей діалог не можна оминути увагою:
– А я хочу їсти, зафіксуйте, –сказав адвокат Станіслав Серга.
– Щови хочете їсти?, – перепитав суддя СергійВовк.
– «Снікерс», –відповів адвокат.
– Який? –уточнив судя
– Той, що більше, –сказав адвокат.
– Запишіть упротокол, що адвокат Серга хоче«Снікерс», – сказав Вовк і почав допит іншого свідка.
Думаєте, це балачка у божевільні? Ні, це розмова під час суду над Юрієм Луценком. Але ми дедалі чіткіше розуміємо, що наша судова система помалу перетворюється на палату №6. Вищезгадана розмова відбулася під час процесу того дня, коли суддя Вовк за допомогою «Беркута» виставив із зали двох нардепів Володимира Ар’єва й Андрія Павловського.
Можна зрозуміти гнів народних обранців, які називають суддю гестапівцем, адже той судить нездорового Луценка протягом 14 годин і, ясна річ, виконує вказівку влади. Можна з розумінням поставитися до того, що вони обіцяють нинішніх бандюків при владному кориті посадити за ґрати. Але не можна ніяк второпати відсутність у них плану зміни країни, зокрема, реформи судової системи. А без цього завтра вони таки зможуть посадити сьогоднішніх. От лише немає гарантії, що післязавтра вони не сядуть самі.