Низьку якість держуправління в нашій державі визнають навіть керівники уряду. Такі зізнання видаються водночас і сумними, і кумедними, адже важко зрозуміти, що заважає виправити ситуацію
Нинішнього року очікується сповільнення темпів зростання глобальної економіки до 3,2% з 3,8% 2010-го, згідно з останніми прогнозами Світового банку, і продовження цього тренду 2012-го. Прогнози розвитку економіки РФ також погіршено з 4,7% до 4,1% (МВФ) та з 4,5% до 3,7% (Світовий банк).
Тим часом уряд України нібито не помічає глобальних тенденцій. І це при тому, що на 2013-й припадає пікове навантаження виплат за зовнішніми боргами. Українська влада робить протилежне тому, що для виходу з кризи радять робити економісти ЄС.
Перша і головна вимога, що висувається до всіх членів ЄС, – контроль бюджетних видатків. Причому вона стосується насамперед адміністративних видатків, а не капітальних. Натомість в Україні адміністративні видатки з 2009-го зростають, приміром, обсяги фінансування Генпрокуратури – у 2,5 раза, президента – майже у 2 рази, МВС – в 1,8 раза. Причому в проекті держбюджету на наступний рік заплановано дотації Нафтогазу й Укренерго на 13 млрд грн.
Наступна типова вимога ЄС – контроль боргового навантаження. Попередній і нинішній вітчизняні уряди напозичалися кожен по $15 млрд. Рано чи пізно доведеться розраховуватися. Державний і гарантований борг України на кінець 2011 року сягне $62 млрд – майже 42% ВВП. Досі МВФ оцінював рівень критичності нашого держборгу в 40% ВВП. Ще влітку 2010-го, коли він становив 36% ВВП, Сергій Тігіпко визнавав, що «ця цифра є для нас критичною». І що? 2011-го Україна виплатить за боргами 89 млрд грн, 2012-го має повернути близько 60 млрд грн. Це на тлі колосального від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі (лише за січень – липень 2011 року становило $6,67 млрд).
Читайте також: Дефіцит бюджету більший, ніж декларує влада
Хочемо того чи ні, а стабільність державних фінансів України перебуває в лінійній залежності від надання МВФ чергової позики. Якщо те, бути чи не бути дефолту в Греції, вирішує бундестаг Німеччини, то для України роль бундестагу виконує МВФ.
Ще одна вимога Євросоюзу – підвищення якості державного управління, особливо у сфері економіки та фінансів, де помилка може коштувати мільярдів. Приміром, для Греції ЄС пропонує масштабну програму приватизації на €50 млрд за рахунок ключових банків, монополій в електроенергетиці, зв’язку та гральному бізнесі. Сумнівно, щоби під контроль Євросоюзу грецькі активи пішли за українським сценарієм – неконкурентний продаж в одні руки.
Низьку якість держуправління в нашій державі визнають навіть керівники уряду. Такі зізнання видаються водночас і сумними, і кумедними, адже важко зрозуміти, що заважає виправити ситуацію. Ось, скажімо, перший віце-прем’єр Андрій Клюєв нещодавно констатував наслідки роботи: «Парадокс ситуації в тому, що міжнародні рейтинги високо оцінюють природний, трудовий, інтелектуальний потенціал України. Але тільки-но оцінка стосується сфери управління цими ресурсами, опиняємося у хвості будь-яких рейтингів». Так, чиновники люблять розповідати про експортні ресурси нашої країни в 24 млн т зернових (у грошовому еквіваленті – $6– 7 млрд). Але чомусь уряд запроваджує експортні мита на зерно, які руйнують вітчизняний експорт, і це на піку глобальних цін. І лише після їх падіння на міжнародних ринках провладна більшість у Верховній Раді скасувала обмеження. Така політика завдала країні та виробникам щонайменше 10 млрд грн збитків.
Інша базова антикризова рекомендація ЄС – покращення умов ведення економічної діяльності. В Україні знову ж таки все інакше: опустилася зі 149-ї на 152-гу сходинку в рейтингу «Ведення бізнесу-2012», підготовленому Світовим банком і Міжнародною фінансовою корпорацією, розмістившись між Ліберією (151) і Болівією (153). У рейтингу «Економічна свобода у світі-2011» Україна посіла 125-те місце зі 141, розташувавшись одразу за Сенегалом. Влада говорить про радикальне поліпшення інвестиційного клімату… Хоча після імплементації лише Податкового кодексу кількість охочих розпочати бізнес зменшилася втричі. За даними НБУ, в Україні відсоток підприємств, які вважають, що їхній економічний стан покращиться, знизився з 36 до 30,5.
В Україні встановлено низку штучних монополій, більшість із яких є вкрай неефективними і здатні працювати лише за рахунок наднизьких витрат на оплату праці та ухиляння від оподаткування. Надмірний монополізм економіки – це саме те, що критикував ЄС у Греції, де 200 підприємств виробляють половину ВВП.
Євросоюз вимагає від Греції припинення безпрецедентних розмірів уникання податків. Для України це палиця на два кінці, однак іноді цифри вражають. Наприклад, загальний обсяг прямих іноземних інвестицій у Донецьку область становить $2,2 млрд, а відплив капіталу лише до Кіпру – $5 млрд.
У державах ЄС актуалізується питання контролю над фінансовими ринками та запровадження жорсткіших стандартів для банків, зокрема підвищення норм достатності їхнього власного капіталу. В Україні проблеми фінустанов від початку кризи 2008 року звикли перекладати на бюджет і платників податків.
Рецептура Європейського Союзу є актуальною для України. Чому б її не застосовувати з огляду на місцеву специфіку?
Читайте також: Держава продовжує жити в борг