17 червня премʼєр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон вдруге від початку повномастабної російської війни проти України відвідав Київ. Він знову пройшовся містом в компанії українського президента і пізніше відзначив, наскільки воно ожило. Джонсон утім також зробив важливе оголошення: Сполучене Королівство допомагатиме у навчанні українських військових. Британська навчальна програма триватиме три тижні і включатиме бойові навички, базову медичну підготовку, кібербезпеку та противибухову тактику. Курси відбуватимуться за межами України, місцева преса повідомляє, що скоріш за все у Польщі.
Оглядач Тижня Майкл Бініон у своїй статті підсумовує усю ту підтримку, яку Лондон надав Києву упродовж останніх чотирьох місяців.
Російське вторгнення в Україну шокувало й налякало Велику Британію так само, як інші країни Європи. Британські ЗМІ поквапилися відправити кореспондентів на фронт, тож у вечірніх новинах на телебаченні щодня виходять відповідні репортажі, а газети друкують розлогі матеріали про бойові дії й руйнування.
Однак конфлікт триває вже більше 100 днів, і його висвітлення в Західній пресі тьмяніє. Обидві сторони налаштовуються на довгу й виснажливу війну, тож усі до неї звикають. Небезпека, як неодноразово застерігав президент Зеленський, у тому, що Західна підтримка зменшуватиметься й Україна потерпатиме від несвоєчасного постачання зброї — необхідної для оборони.
Українці стривожені нещодавніми заявами французьких і німецьких лідерів про те, що час шукати дипломатичного розв’язання конфлікту. Застереження президента Макрона про те, що Заходу не слід «принижувати» Україну, викликало обурення, а неспроможність канцлера Олафа Шольца відверто відповісти на питання німецьких журналістів й засвідчити, що він прагне перемоги України, спричинила неабиякий конфуз.
Велика Британія забезпечує стабільнішу підтримку. Прем’єр-міністр Борис Джонсон і британський уряд засудили всі компромісні пропозиції, які передбачають, що Україна має поступитися своїми територіями на користь Росії. Завзята підтримка України, візит у Київ і заклик про посилення військової допомоги Заходу зміцнили позиції Бориса Джонсона серед британської громадськості, що обурювалася через скандали у зв’язку з його вечірками під час карантину, адже він порушував закони, які сам же й запровадив.
Читайте також: Die Welt: Династія Джонсонів
Британські міністри відкрито говорять про поразку Росії. Окрім того, Велика Британія закликала посилити військову допомогу для України — надати більше кращої зброї для оборони великих міст і знешкодження російських танків. Дедалі більше британців добровільно вступають до української армії. Попри те, що НАТО відмовилося відправляти війська в Україну й оголошувати призов добровольців, британська влада не спиняє охочих записуватися в «іноземний легіон» України.
Окрім того, Велика Британія відгукується на заклик Зеленського про збільшення поставок сучасної зброї. Британський міністр оборони Бен Воллес пообіцяв відправити в Україну ракети великої дальності, зокрема систему залпового вогню M270, що б’є на відстань близько 75 кілометрів і допоможе Україні оборонятися. Велика Британія пообіцяла навчити українців користуватися цією зброєю, якщо вони приїдуть на навчання. Наразі планується відправити в Україну лише три системи M270, плюс ще чотири системи HIMARS, обіцяних американцями. Київ стверджує, що потрібно понад 60 таких систем для перемоги над росіянами. Сполучене Королівство надіслало ще 5 000 протитанкових керованих ракет малої дальності наступного покоління — так звані NLAW. На думку аналітиків, від початку війни ці ракети відіграють вирішальну роль у протидії російським наземним атакам.
На сьогодні Велика Британія надала силам оборони понад 5 тис. протитанкових озброєнь, а також 120 одиниць бронетехніки, 400 тис. комплектів амуніції і п’ять систем протиповітряної оборони, зокрема комплекс класу «земля-повітря» Starstreak, здатний збивати гелікоптери в повітрі. Британці виділили понад 1,3 мільярда фунтів на допомогу Україні у війні. Та, як повідомляють британські волонтери, потреба в допомозі досі величезна: потрібні прилади нічного бачення, оптичні приціли й літній одяг. Волонтери випрошують оснащення у різних компаній з усього світу і нещодавно домовились про великі поставки базового спорядження, зокрема аптечок Ifax, що використовуються для надання допомоги пораненим на полі бою.
Велика Британія активно протидіє російській пропаганді, особливо спробам завоювати підтримку країн, що розвиваються, а також країн Африки, Азії й Латинської Америки. Британці неодноразово звинувачували Росію у спробах завадити життєво необхідному експорту українського зерна і попереджали Близький Схід, залежний від пшениці з Росії й України, що росіяни крадуть українське зерно й, видаючи за російське, продають Єгипту й іншим країнам.
У Великій Британії незмінно активно підтримують Україну. Жовто-блакитні прапори майорять на вікнах багатьох будівель, офісів і приватних осель. Людей обурюють затримки, бюрократія й вороже ставлення деяких імміграційних чиновників, які ускладнюють в’їзд українців, котрі обрали Велику Британію для притулку. Поступово біженці прибувають у країну — вони знаходять прихисток у родинах, які згодилися їх прийняти. Наразі у Великій Британії перебуває лише близько 60 тис. українців — здебільшого жінки, діти й люди похилого віку. Утім, видано 115 тисяч віз переважно людям, які мають у Великій Британії родичів або зв’язки з країною. Більшість біженців оселяється в Лондоні та його околицях, де більше шансів зустріти інших українців.
Родинам, які допомагають біженцям, місцеві ради платять 350 фунтів на місяць, щоб покрити їхні витрати. Після запуску цієї урядової програми понад 100 тисяч британців зголосилися прийняти біженців, але останнім часом процес сповільнився. Зараз у пріоритеті допомогти переселенцям якнайшвидше вивчити англійську і знайти школи для їхніх дітей.
Проте без проблем не обходиться. До деяких українців, що давно мешкають у Великій Британії, приїхало більше родичів, ніж вони в змозі прийняти, тож місцевій владі доводиться шукати для таких людей житло. Люди, які допомагають родичам, не отримують фінансової допомоги і не справляються з тягарем. Очевидно, виникають також ситуації, коли псуються стосунки між господарями й біженцями — зазвичай внаслідок травматичного досвіду українців або труднощів з комунікацією. За таких обставин, місцеві установи стараються підібрати біженцям іншу родину.
Діяльність Великої Британії з посилення санкцій проти Росії і тиску на Владіміра Путіна дещо загальмувалася. Майже всі британські компанії вже вийшли з Росії, і торгівля з цією країною майже припинилася. Однак наразі російська економіка це не надто відчула. Попри те, що британці купують дуже мало нафти й газу безпосередньо в росії, інші країни, як-от Німеччина, Угорщина й Австрія мають велику залежність від російських енергоресурсів. Москва добре заробляє, продовжуючи продавати Заходу нафту й газ. Велика Британія спонукає своїх союзників швидше обірвати постачання, але їм складно знайти альтернативні джерела енергії.
Велика Британія неминуче страждатиме, оскільки війна завдає удару енергетиці, світовій економіці й довірі в бізнесі по всьому світу. Політики нині зосереджені на внутрішній ситуації: як дати раду з інфляцією, зростанням цін, бідністю й падінням рівня життя. Доля України досі вважається важливою й вартою підтримки, та, на жаль, війна дедалі менше майорить у заголовках. Києву нелегко буде здобути необхідну підтримку для перемоги.