Світ

  ▪   Томас Кілінґер
  ▪   © 2018 Axel Springer SE. Alle Rechte vorbehalten

Die Welt: Династія Джонсонів

Британський прем’єр Боріс Джонсон з інтернаціональної родини. У ній є турецькі, англійські, російські, американські та навіть німецькі корені: серед його предків неоднозначні фігури. Можливо, це пояснює його темперамент?
Матеріал друкованого видання
№ 52 (632)
від 25 грудня, 2019

З огляду на мультикультурне походження своєї родини Боріс Джонсон називає її «one-family melting pot», себто «родинний плавильний казан». Це до запаморочення влучно, бо тому, хто захоче продертися крізь родинні розгалуження Джонсонів, знадобляться максимальні концентрація і терпіння. Тут змішуються турецькі, російські, німецькі, американські, англійські корені й навіть королівська кров (через позашлюбну дитину принца Пауля фон Вюртемберґа, який походить з лінії другого Ганновер­ського короля на англійському троні Ґеорґа ІІ). Усього цього ще кілька років тому не знав навіть сам новий консервативний прем’єр-міністр, доки програма каналу ВВС «Як гадаєш, хто ти?» не взялася за Боріса Джонсона й не пролила більше світла на його походження.


Але почнімо з того, як у прем’єра з’явилося ім’я Боріс. Адже при хрещенні його назвали Александером і сім’я тривалий час кликала його «Ал». Навесні 1964 року його батьки Стенлі й Шарлотта Джонсон, які тоді жили в США, мандрували Мексикою, до якої добиралися автобусом із техаського міста Ларедо, що за 2700 кілометрів. Там, серед іншого, вони зустріли Боріса Літвіна, який виїхав до Мексики як білоемігрант. Із його донькою Шарлотта товаришувала, навчаючись в Оксфорді. Боріс Літвін, хвилюючись за стан Шарлотти на сьомому місяці вагітності, подарував парі два авіаквитки до Техасу, де їх чекала машина, якою вони мали повернутися до Нью-Йорка. Щаслива Шарлотта пообіцяла своєму благодійникові: «Хай хто народиться, я назву дитя Борісом». 19 червня 1964-го так і сталося. При народженні Джонсон отримав повне ім’я (й американське громадянство) Александер Боріс де Пфеффель-Джонсон.


Батько, Стенлі Джонсон, народжений у серпні 1940 року, невтомна й завзята душа, уже в студентські роки, навчаючись в Оксфорді, із двома друзями подався на мотоциклах до Китаю. Маршрут через Венецію, Західну Азію та Афганістан організатор назвав «слідами Марко Поло». У 1963-му, після закінчення навчання в Оксфорді за фахом греко-римська історія, 23-річний хлопець отримав стипендію Гаркнесса, одну з найбажаніших для навчання в Сполучених Штатах. Серед її умов була, зокрема, подорож країною впродовж трьох літніх місяців. Для цього надавали новісінький Chevrolet Bel Air. 22-річна Шарлотта Джонсон вийшла за Стенлі заміж того самого року й, перервавши вивчення англійської філології в Оксфорді, поїхала разом із чоловіком до США.

 

Читайте також: Боріс Джонсон: людина-заголовок

 

Наступні роки вони жили в шаленому темпі, з багатьма переїздами й змінами професій, що дуже обтяжувало Шарлотту й чотирьох дітей, які народилися одне за одним. Однак після повернення до Великої Британії Шарлотта закінчила навчання в Оксфорді й почала кар’єру художниці. Депресії довели її до межі, чоловік місяцями жив за кордоном, працюючи на Світовий банк та ООН, а згодом і на брюссельську Комісію з питань дослідницьких проектів щодо населення й клімату. Він радо зникав, якщо не для інтрижок на стороні, то принаймні для того, щоб писати. Окрім численних фахових книжок про права людини, загрози світу тварин і проблеми клімату він видав дев’ять романів із сатиричним та детективним змістом. У 1979-му, після перших європейських виборів, Стенлі Джонсон став депутатом Європарламенту від торі. Того самого року подружжя розлучилося. Обоє одружилися вдруге: Стенлі Джонсон 1981-го з Дженіффер Кідд, із якою в нього двоє дітей; Шарлотта Джонсон з американським істориком й експертом із французької політики Ніколасом Волом, який помер у 1996 році.


Сьогодні матір Боріса Джонсона прикута до інвалідного візка через хворобу Паркінсона. У родині її поважають за гострий розум. На відміну від своїх чотирьох дітей, політично вона завжди була прихильницею лівих і, за її словами, ніколи не голосувала за торі. Однак і Стенлі частково не схожий на свого сина. Він багаторазово підтримував кліматичних активістів і захисників довкілля: на референдумі у 2016-му голосував проти виходу Великої Британії з ЄС, однак змінив свою позицію через протест проти Жан-Клода Юнкера.


Предки батька внесли в родове дерево Боріса Джонсона турецькі корені. Стенлі — син Османа Кемаля, якого 1909 року охрестили як Османа Алі Вільфреда Кемаля в англійському Борнмуті (помер у 1992-му). Туди його батько Алі Кемаль Бей (1867 року народження), активний журналіст і прихильник альянсу Туреччини з Англією, утік від заворушень на Босфорі. Його англо-швейцарська дружина Вініфред Брун померла, народжуючи Османа, після чого батько 1912-го повернувся до Туреччини, залишивши власних дітей Сельму та Османа на виховання бабусі, своїй тещі Марґарет Брун, яка взяла собі дівоче прізвище Джонсон. Так Осман Кемаль, дід Боріса, став Вільфредом Джонсоном. Нове прізвище прижилося.

 

Читайте також: Die Welt: Дорогі обіцянки Боріса Джонсона


Утім, найбільше нас цікавить Алі Кемаль Бей, прадід Боріса Джонсона й дід Стенлі. Відважний зірвиголова після Першої світової пішов у політику й за останнього османського султана якийсь час був міністром внутрішніх справ. Його бажання англійського протекторату над Туреччиною розлютило націоналістів довкола Кемаля Ататюрка, який пізніше став «батьком Туреччини». У листопаді 1922 року група радикалів викрала Алі Кемаля з готелю в Стамбулі й передала розлюченій юрбі, яка його катувала й врешті лінчувала. Сумний кінець мусульманського прадіда з батькового боку завжди нагадував Борісу Джонсону про бе­зодню, яка постійно загрожує політикам. Однак обережнішим у своїх амбіціях через це він не став.


Світле волосся Боріс Джонсон та троє його братів і сестер отримали якраз від своїх турецьких предків. Така генеалогічна несподіванка дивує, бо завжди вважалося, що ця прикмета, світлий колір волосся, може мати лише західноєвропейське походження. Але Ганіфа Феред, мати Алі Кемаля, була світловолосою черкескою із Західного Кавказу, чиє коріння сягає східноготських мандрівок. Перед російським завоюванням її батьківщини черкеси через Чорне море втікали до Туреччини, де Ганіфа Феред стала наложницею Ахмета Гамдо Кемаля, який згодом із нею одружився. Це був батько вбитого Алі Кемаля Бея, прадіда Боріса Джонсона, він походив з анатолійського села Калфат на північ від Анкари. Там таких чужинців, як Ганіфа Феред, називали «нащадками світловолосих». На сільському цвинтарі Калфата багато могил зі словом «sari» за прізвищем, що турецькою означає «блондин».

 

Читайте також: Два виклики для переможця

 

Ще одним компонентом у «родинному плавильному казані» стало коріння матері нового прем’єра. Мати Шарлотти Джонсон Френсіс Беатріс Лоу була одружена з Джеймсом Фовсетом, відомим адвокатом, який із 1962 по 1984 рік працював у Європейській комісії з прав людини, а пізніше очолив її, за що отримав лицарський титул як Сер Джеймс. Лоу була донькою палеографа Еліаса Ейвері Лоу, експерта з давних письмен, який прибув до Америки з Росії як єврейський емігрант. Його американська дружина Гелен Трейсі Портер була відомою перекладачкою творів Томаса Манна. Згодом Еліас Ейвері Лоу став провідним палеографом Оксфордського університету.


Щоб дослідити прізвище Пфеффель, маємо знову звернутися до дідуся Джонсона Османа Вільфреда Джонсона та його дружини Івон Айлін Ірене Вільямс, чия мати — прабабуся Боріса Джонсона з боку батька — була Марі Луїс фон Пфеффель, у заміжжі Вільямс. Вона походила зі старої баварської родини з міста Нойбурґ на Дунаї, яка отримала дворянський титул в ХІХ столітті. Спадкоємці родини, серед іншого, служили при баварському дворі скарбниками, наприклад барон Крістіан Губерт Теодор Марі Карл фон Пфеффель, батько прабабусі Боріса Джонсона Марі Луїс. Вона та її сестра частково росли у Франції, неподалік Парижа, тому німецьке позначення дворянства з «фон Пфеффель» згодом перетворилося на «де Пфеффель» і ввійшло у французьку генеалогічну літературу.
Джонсони — «плавильний казан»? Це засвідчує й персона самого Боріса, що є виразником найрізноманітніших поглядів і талантів, чоловіком із мультикультурним корінням на шляху творення історії. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.