"Що стосується перспектив збуту української продукції до інших країн євразійського Митного союзу, то ризики для України тут узагалі мінімальні. Ринок Казахстану (1,5% усього українського експорту) за своїм значенням для України зіставний із ринками таких невеликих країн, як Ізраїль (1,3%), Молдова чи Азербайджан (по 1,1%). А у відносинах із Білоруссю ми маємо очевидний козир у захисті наших експортерів: поставки її товарів до України у 2,5 рази перевищують обсяг наших до неї, а частка українського ринку для білоруської економіки значно вища, ніж її для нашої", – пише Крамар.
"Крім того, білоруська продукція – це товари некритичного імпорту, який у випадку торговельної війни Україна могла б порівняно легко й швидко замінити товарами з інших країн. Тому спроби підтримати торговельну війну Кремля проти України невигідна насамперед самому Мінську: потенційні втрати експорту можуть сягнути для білоруських виробників $2–4 млрд на рік", – зауважує він.
"Очевидно, що Москві не просто буде компенсувати їх додатковими преференціями в питаннях газу чи нафти. Не в останню чергу саме з цієї причини у відносинах із Києвом Аляксандр Лукашенка часто намагається займати незалежну від Кремля позицію", – додає Крамар.
Більше читайте у матеріалі "Відірватися від Євразії" у №22 "Українського тижня".