Заяви міської влади про туристичний потенціал Маріуполя наштовхуються на реалії, коли потужності металургії зростають, а модернізація для зменшення забруднення не реалізується сповна.
Водночас українські законотворці не сприяють модернізації застарілого виробництва. Улітку цього року народні депутати відхилили законопроєкт № 4167, норми якого передбачають пришвидшення модернізації. І це попри те, що оновлення шкідливих виробництв є частиною імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Водночас за допомогою лояльних ЗМІ металургійні гіганти звітують про екологічність свого виробництва, шлях на декарбонізацію та реалізацію інших «зелених» ініціатив.
У Маріуполі розташовані найбрудніші виробництва: доменне, конвертерне, вапняне та шлакопереробне. Основний власник у місті — група «Метінвест» Ріната Ахметова. Більшість металургійного напівфабрикату переробляють на готову продукцію, реалізовують та оподатковують уже за кордоном. За два останні роки виробництво металу збільшилося. Попит є, тому продукція чорної металургії здорожчала. У Маріуполі металовози один за одним відправляють рулони катаного металу в порт, а звідти на продаж. «Метінвест» звітує про прибутки та щосили «димить».
У середині вересня в Маріуполі у присутності представників підприємств «Метінвесту» відбулися громадські слухання. Під час них стало відомо, що група має намір отримати нові дозволи на викиди, зокрема для «Азовсталі». Хоча нинішні дозволи діють до кінця 2024-го, але «Метінвест» хоче отримати нові, термін дії яких становитиме вже сім років. Водночас на комбінаті вже десятки років конвертерний газ не збирають, а просто спалюють. Це має вигляд величезної газової горілки. За сім років у полум’ї такої «свічки» згорає 450 млн м³ конвертерного газу. На наступні роки в Маріуполі можуть узаконити 1,1 млн м³ викидів парникових газів.
Прибуток «Метінвесту» лише за перше півріччя 2021 року сумарно становив $2,77 млрд. Про це йдеться в презентації компанії, результати роботи якої було опубліковано 1 вересня. Раніше в лютому група прозвітувала щодо зобов’язань з екологічних заходів згідно з міською «Програмою оздоровлення й охорони навколишнього середовища 2012–2020». У багатьох ЗМІ й на сайті самого «Метінвесту» збереглися публікації про інвестиції за цією програмою та мільярди вкладених гривень. Однак проєкти виконано лише частково. Низку зобов’язань за програмою у 2016-му взагалі продовжили. Формально вважати їх невиконаними не можна, але фактично це так. За словами голови управління екології Маріупольської міськради Ваагна Мнацаканяна, здійснено 48 зобов’язань промислових підприємств міста, п’ять у процесі, вісім не виконано.
Читайте також: Екологія як фактор економічної війни
Представники «Метінвесту» на презентації скаржилися, що програма не відповідає чинним економічним умовам через «складне політичне та епідеміологічне становище». До речі, програма лише рекомендаційна. За даними пресслужби «Метінвесту», загальні інвестиції з екопрограми за дев’ять років становили близько $600 млн за нинішнім курсом, тобто менш ніж чверть прибутку за перше півріччя цього року (варто зазначити, що торік «Метінвест» звітував про збитки, а загальний борг компанії $2,5 млрд — Ред.). Якщо говорити про невиконані або не повністю реалізовані екопроєкти, то найбільша проблема в тому, що частина з них критично важливі. До того ж є причини сумніватися, чи все у звітах про виконане правда.
Наприклад, у заявці на нові дозволи на викиди «Метінвест» у перелік заходів, виконаних у 2020 році, вніс «капітальний» ремонт усіх трьох коксових батарей «Азовсталі». Активісти місцевої громадської організації ІГ «Разом» надіслали в компанію запит з проханням розшифрувати, коли саме відбулися ці роботи. З відповіді «Метінвесту» з’ясувалося, що насправді ремонт був поточним і лише частковим.
«Переукладання простінок коксових батарей виконано тільки на батареї № 1. Усі інші ремонтували лише поточно. Хоча обіцяли переукласти простінки на всіх батареях, що найважливіше. Але цього не зробили», — зазначила представниця «Разом» Вікторія Марченко. Уже на вересневих громадських слуханнях представники «Метінвесту» назвали подану спочатку інформацію про капітальний ремонт трьох батарей «помилкою». Характерно, що «помилку» виявили лише тоді, коли її помітили маріупольці.
«Сказали, що помилку виправлять. А ще їм потрібен час на виконання цього переукладання. Поки що вони зробили інший вид ремонтних робіт, але він, скажімо так, ніщо, адже потрібне або повне переукладання, або заміна батарей на нові, проте саме цього вони поки що не роблять», — додала Марченко. За інформацією з проєкту нових дозволів на викиди, не передбачено жодного заходу щодо реконструкції сіркоочищення на «Азовсталі». Якщо порівняти дозволи 2021-го та 2016 років, то викиди сірководню в нинішньому році мають бути втричі вищими. Проте концентрацію діоксиду сірки у викидах (коксовий газ) у чинному та в дозволі на наступні роки зазначено на рівні тих самих 500 мг/м³, що не перевищує технологічного нормативу. Перевірити це поки що неможливо. Екологічну інспекцію впродовж кількох останніх років не допускають до потрібного обладнання на підприємстві. Також у документі від «Метінвесту» вказано про «бездимне завантаження шихти та вивантаження коксу». Але бездимно не вдається — моніторингові камери фіксують чорні хмари пилу.
Читайте також: Екологія: пріоритет, який ігнорують
Замість боротися з неорганізованими викидами й модернізувати виробництво або взагалі закривати старі цехи, на «Азовсталі» намагаються просто отримати новий дозвіл. До речі, єдина вимога до забруднювача, який бажає отримати новий дозвіл на викиди до закінчення чинного, — це розміщення оголошення в місцевій газеті й організація громадських слухань. Наприклад, у Маріуполі такі оголошення публікують у газеті «Приазовский рабочий», яка належить Рінату Ахметову. Маріупольські активісти запропонували правки до урядового законопроєкту № 5339. Пропозиції передбачають цифровізацію процедури отримання дозволів на викиди. Зокрема, йдеться про повідомлення про заявку від забруднювача через ботів у месенджерах.
Загалом з трьох десятків коксових батарей в Україні більш ніж половина вже вичерпала нормативний термін експлуатації. Зараз працює вісім коксохімічних підприємств, більшість із яких було збудовано в проміжку між 1930—1950 роками. І п’ять з вісьмох таких підприємств належать компанії «Метінвест» Ріната Ахметова. Однак є причина, яка таки може змусити забруднювачів пришвидшитися. Ідеться про можливі закордонні обмеження. У середині липня цього року Єврокомісія опублікувала нові правила контролю за викидами СО₂. ЄС має намір з 2023-го запровадити екологічний податок на імпортерів, що продають продукцію, вироблену з великими викидами вуглецю в атмосферу. Передусім ідеться про виробників металу. Частка продажу металопродукції в ЄС у «Метінвесту» становить 34%.
Усе описане контрастує з намірами перетворити місто на туристичний магніт. У вересні, коли відбулися слухання про нові дозволи на викиди, Маріуполь також з розмахом відсвяткував День міста. Після свят міська влада відзвітувала про локальні фестивалі й різноманітні заходи, оновлені парки, морські пірси та нові локації для святкування. Та, звісно, запросила туристів. Ті опісля залишили відгуки про візити до Маріуполя в соціальних мережах — зазвичай несхвальні саме через екологію.
«Попри море й хорошу інфраструктуру в центрі Маріуполя як туристка я сюди більше не приїду. Є дві причини, й одна з них — тут нічим дихати. Це критично та жахливо», — поділилася своїми враженнями Гаяне Авакян, журналістка з Бахмута.
«Під’їжджаємо до Маріуполя. Усе затягнено їдким димом, дихати неможливо. Не уявляю, скільки треба заплатити хабарів, щоб на це не зважали», — зауважила Тамара Горіха Зерня, письменниця з Києва. Одна з останніх обіцянок керівництва «Метінвест» — перенести аварійний і застарілий коксохім з берега Азовського моря на порожні майданчики ММК імені Ілліча. Це все, зокрема, й відповідно до планів про розвиток туризму. Перед місцевими виборами ідею ретранслював міський голова Вадим Бойченко. Після публічного обговорення з’ясувалося, що коксохім залишається на місці.
«Метінвест», з одного боку, серйозно наповнює бюджет міста, а з другого — тримає Маріуполь на голці залежності й інтоксикує своїми викидами, ставить хрест на всіх амбітних проєктах своїх же ставлеників», — каже опозиційний депутат міськради Максим Бородін.
Наразі говорити про туристичний бум не доводиться. Ба більше — самі маріупольці виїжджають з міста й пояснюють такий крок саме екологією, а не наближеністю до фронту.
«Війна нас не злякала, в найгарячіші моменти ми залишалися в Маріуполі, бо я вірю в наших військових, а ось на покращення екологічної ситуації не бачу сенсу чекати. Але й війна, що загалом залежить від однієї людини, яка може її припинити за день, й очисні залежать від бажання однієї людини, яка за кордоном дотримується екологічних норм і законів, а вдома може своїх отруювати», — наголосила колишня мешканка міста Юлія, яка з родиною п’ять років тому поповнила населення Ірпеня.
Ті, хто залишаються, сподіваються на протести або «кабінетний тиск». У листопаді, зі слів голови Департаменту екології міської ради Маріуполя, «Метінвест» анонсував широке обговорення з громадою міста, депутатами й представниками виконкому планів щодо стратегії модернізації маріупольських комбінатів-забруднювачів «Азовсталі» та ММК імені Ілліча. Маріупольські активісти поки що не зовсім розуміють формату зустрічі, зважаючи на ситуацію з пандемією, але сподіваються, що буде можливість і запитати багато про що, й почути відповіді.