Як зазначається на сайті президента, цей документ покликаний створити законодавчі механізми для соціального та правового захисту осіб, які втратили свободу внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх родин. Законопроєкт зареєстрований як невідкладний.
Серед іншого, законопроєкт передбачає утворення Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок агресії проти України, а також визначає її повноваження. Зокрема, Комісії надається право подання запитів з метою отримання, перевірки або уточнення інформації, необхідної для ухвалення обґрунтованого рішення зі вказаного питання.
Читайте також: Стратегія для політв’язнів
У коментарі Тижню координаторка Медійної ініціативи за права людини Марія Томак, яка брали участь в роботі над документом, зауважила, що ще під час попередньої каденції парламенту було внесено кілька подібних законопроєктів, до яких з тих чи інших причин неурядовий сектор мав зауваження. "На рівні неурядового сектору ця робота тривала як мінімум чотири роки. Розроблялися ті чи інші спроби, концепції, першопочаткові документи. Останнім часом інтенсивна робота тривала на рівні Представнцтва президента в Криму і Офісу президента", – розповіла Марія Томак.
Перша заступниця представника президента в Криму Дар'я Свиридова розповіла Тижню, що Представництво працювало над текстом проєкту два роки. "Власне, це була одна з ініціатив і пріорітетів діяльності моєї і постійного представника Антона Кориневича в межах Комісії з питань правової реформи при президенті. Ми так само подавали цей законопроєкт на розгляд Комісії як ініційований Представництвом у співпраці з громадськістю. Він був підтримний і після цього, якщо не помиляюся, наприкінці 2019 року чи початку 2020 року цей законопроєкт був поданий нами в Офіс президента", – розповіла Дар'я Свиридова.
Тривалий час, який пішов на підготовку законопроєкту, перша заступниця представника президента в Криму пояснює великою кількістю формальних бюрократичних процедур. "Це законопроєкт, який передбачає визначення категорії осіб, які можуть претендувати на допомогу, а це доволі складні правові конструкції. Необхідно було виокремити ці окремі категорії осіб, які переслідуються або за політичними мотивами, або як військовополонені, або як фактичні заручники на сході від інших так само незаконно позбавлених волі громадян або позбавлених волі громадян окупаційною владою в межах підтримки нею правопорядку на цих територіях (так звані особи, які здійснювали загально кримінальні злочини і власне були позбавлені свободи), – зазначила вона.
Читайте також: Олександра Матвійчук: "Україні варто боротися не лише за тих політв'язнів, які зараз у списках, а й за тих, кого затримають вже завтра"
Також проєкт закону передбачає внесення змін до низки нормативно-правових актів, які вже діють на території України. Відповідно, ця правова рамка потребувала тривалої роботи, погодження з Кабінетом міністрів – текст був двічі направлений на погодження і опрацювання урядом, на отримання експертиз відповідних департаментів Офісу президента, і після цього фіналізований.
Як розповіла Дар'я Свиридова, законопроєкт передбачає медичну та реабілітаційну допомогу включно з психологічною, санаторно-курортне лікування стосовно осіб, які були позбалені особистої свободи, вже після їх звільнення. Крім того, передбачається правовий захист, компенсація витрат на правову допомогу, яка надається на час позбавлення волі на окупованих територіях або на території РФ, так і включно з допомогою на підконтрольній Україні території, адже по факту позбавлення волі завжди відкривається провадження українськими правоохоронними органами, де вказані особи отримують статус постраждалих, і вони та їхні родини так само потребують певної правової допомоги.
Також документ покликаний урегулювати питання забезпечення житлом для тимчасового проживання громадян після їхнього повернення на підконтрольну Україні територію. "Насамперед це стосується осіб, які були позбавлені волі на окупованих територіях, і після звільнення не можуть повернутися власне до себе додому, бо їхнє єдине житло розташоване під окупацією", – пояснила Свиридова.
Передбачається реалізація окремих трудових прав і прав у сфері зайнятості, адже політв'язні чи військововолонені зазвичай потребують реабілітації після звільнення. "Щонайменше нами запропоновано встановлювати такий час, як пів року після звільнення, для заходів з реабілітації. І тому є певні питання щодо збереження і стажу таких осіб, відновлення їх на роботі і, можливо, іноді перекваліфікації", – додала перша заступниця представника президента в Криму.
Читайте також: Корінний народ: яка ситуація із політв’язнями в Криму та чим допоможе новий закон
Крім того, законопроєкт порушує питання окремих прав, пов’язаних із пенсійним забезпеченням, соціальним страхуванням і забезпеченням прав на освіту: для колишніх політв'язнів, а також їхніх дітей будуть встановлені додаткові можливості щодо отримання фахової передвищої та вищої освіти.
Дар'я Свиридова звернула увагу, що більшість норм, передбачених цим законопроєктом, вже частково працює в межах чинної комісії на базі Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. "Так, комісія вже тривалий час розглядає питання надання окремих видів фінансової допомоги таким категоріям осіб, тобто фактично є вже визначений центральний орган виконавчої влади, який реалізує цю політику. Окрім того, Мінінтеграції було залучене до розробки цього законопроєкту, ми спільно з ними багато працювали над текстом, йому його фактично реалізовувати, і станом на сьогодні ми не бачимо суттєвих перешкод для цього", – зазначила вона.