Перша частина ефіру була присвячена темі "Чи варто в економіці орієнтуватися на Білорусь?". В обговоренні зійшлися голова комітету з питань фінансів Данило Гетманцев, який назвав Аляксандра Лукашенку ефективним управлінцем, та Андрій Рева, ексміністр соціальної політики. Останній заперечив твердження про Лукашенку цифрами статистики.
Друга частина програми мала тему "Чи стали українці жити краще?". Статистика і деякі економісти стверджують, що зараз українці живуть краще, ніж будь коли. Середня зарплата росте, тривалість життя збільшується, доступ до товарів і послуг розширюється. Але, за даними соціології, 67% громадян вважають себе бідними.
Гості студії: міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко, радник керівника Офісу президента України, президент Київської школи економіки Тимофій Милованов, народний депутат фракції "Слуга народу", голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, народна депутатка фракції "Слуга народу", заступниця голови комітету ВРУ з питань економічного розвитку Роксолана Підласа, народний депутат фракція "Голос" Ярослав Железняк, народний депутат, співголова фракції "Європейська солідарність" Артур Герасимов, народний депутат фракції ВО "Батьківщина" Вадим Івченко, міністр соціальної політики України (2016-2019 рр.) Андрій Рева. На онлайн-зв’язку був голова Верховної Ради України Дмитро Разумков.
Гетьманцев назвав напрями, де Україна може брати приклад у Білорусі
Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев пояснив, чому похвалив самопроголошеного президента Білорусі Аляксандра Лукашенку у розвитку економіки країни. Зокрема, Гетьманцев запевнив, що не закликає слідувати прикладу Білорусі, але назвав напрями, в яких можна брати приклад. "Білорусь, дійсно, є багатшою за Україну країною – і за ВВП на душу населення, і за основними соціальними показниками. Там є з чого брати приклад. Наприклад, підтримка ІТ, промисловості, детінізація, яка є основою розвитку економіки", – сказав політик.
Читайте також: Кива, Шевченко, Гетманцев: які українські політики підтримують режим Лукашенки в Білорусі
Також нардеп розповів, у чому українцям не варто рівнятися на Білорусь. Це, зокрема, інтеграція з Російською Федерацією. "Не можна інтегруватися з Росією чи об’єднуватися таким чином, як робить це Лукашенко, втративши незалежність та суверенітет повністю", – сказав Гетьманцев.
Разумков прокоментував інформацію про своє можливе усунення з посади
Спікер парламенту Дмитро Разумков пояснив, що відкликати його може лише Верховна Рада. "Відкликати з посади мене може лише Верховна Рада України. Для цього є спеціальна процедура. Станом на сьогодні вона не запущена, ніхто з народних депутатів не звертався з такою пропозицією. Я розумію, що принципові позиції не завжди всім подобаються. Але я такий, як є, і змінюватися теж не буду", – зазначив він.
Читайте також: Кабмін. Ритуальна жертва
Тим часом у Кабінеті міністрів можуть замінити трьох-чотирьох міністрів. Активні переговори з потенційними кандидатами на їхні посади почали проводити ще півтора місяці тому. Про це повідомив голова фракції Слуга народу Давид Арахамія. Він не назвав прізвища міністрів, яких можуть замінити, але заперечив інформацію про можливе звільнення міністра внутрішніх справ Дениса Монастирського.
Разумков пояснив, чому закон про деолігархізацію передали Венеційській комісії
Голова Верховної Ради зазначив, що правила одні для всіх. "Протягом останніх двох років ми шість разів від Верховної Ради надсилали запити до Венеційської комісії. Наразі з відповідним проханням звернулися чотири опозиційні фракції, представлені в парламенті, і уповноважена з прав людини Людмила Денісова. Не зважати на позицію всіх опозиційних фракцій я не міг", заявив він.
Крім того, Дмитро Разумков нагадав, що регламент Верховної Ради не забороняє депутатам розглядати законопроєкт навіть якщо він перебуває на розгляді у Венеційської комісії. Тому, на думку голови Верховної ради, висновки Венеційської комісії повинні тільки підтвердити, що народні депутати все роблять правильно. Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила законопроєкт №5599 про олігархів в першому читанні 1 липня. Його підтримали 275 народних депутатів: представники фракцій "Слуга народу", "Відродження" та частково депутати від групи "За майбутнє".
Читайте також: Перейменування України та Комісія зі стратегічного партнерства між Україною та США. Про що дискутували в ефірі "Свободи слова" на ICTV
На засіданні, всупереч регламенту, не були розглянуті альтернативні законопроєкти. У парламентському Комітеті з питань інтеграції України в ЄС рекомендували доопрацювати документ, аргументуючи це тим, що його ухвалення в чинній редакції суперечить дотриманню принципу правової визначеності. Згідно із положеннями законопроєкту, рішення про внесення тієї чи іншої особи до реєстру олігархів прийматиме Рада національної безпеки і оборони (РНБО). А вони, відповідно, будуть затверджуватися указами президента України.
3 вересня омбудсмен Людмила Денісова заявила, що законопроєкт №5599 про олігархів не відповідає Конституції. За її словами, результати проведеного аналізу показали невідповідність положень документа конституційним нормам, крім того, закон порушує права та свободи людини. У зв’язку з цим вона написала відкритого листа до голови Верховної Ради Дмитра Разумкова. 10 вересня він спрямував законопроєкт "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)" для експертного висновку Венеціанської комісії.
Нові карантинні обмеження забезпечать повернення до нормального життя – Ляшко
Нові карантинні обмеження, які встановив уряд, дадуть можливість Україні повернутися до нормального докоронавірусного життя навіть у разі їхнього посилення, переконаний міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко. "Ми дозволяємо в жовтому, помаранчевому і червоному рівнях епідемічної небезпеки, які встановлюються відповідно до певних індикаторів захворюваності, заповненості ліжок, навантаження на заклади охорони здоров’я, функціонувати певним сферам економіки під час цих карантинних обмежень", – зазначив він.
Крім того, очільник МОЗ додав, що бізнес самостійно обиратиме, як працювати у разі посилення карантину. "Сьогодні ті зміни, які ми запропонували в постанові, дозволяють працювати закладам або з такими обмеженнями, які були для жовтого рівня епідемічної небезпеки раніше, або в разі, якщо вакциновано 80% колективу і заклад відвідують вакциновані люди. Тоді можна ці обмеження не застосовувати. Власник обирає, яким шляхом рухатися: або працює в карантинних обмеженнях, або показує, що цей заклад відкритий для вакцинованих і в ньому весь колектив зробив щеплення", – пояснив міністр.
За його словами, заклади харчування, спортивні заклади, кінотеатри, ТРЦ зможуть працювати і в регіонах червоної зони карантину за умови, що 100% працівників матимуть Covid-сертифікат, який підтверджує повний цикл вакцинації, або проходитимуть ПЛР-тестування кожні три дні.
Читайте також: Україна досягла “скляної стелі” у вакцинації
14 вересня стало відомо, що Кабмін встановив нові карантинні обмеження в Україні. Вони передбачають, що в країні діятимуть Covid-сертифікати – жовтий і зелений. У них буде інформація про вакцинацію, негативний результат тестування (діє 72 год) або одужання від коронавірусу. Також наявність у громадян, які перетинають кордон України і прибувають з тимчасово окупованих територій, жовтого або зеленого Covid-сертифікату звільняє їх від самоізоляції.
Ляшко не відповів, хто контролюватиме відсоток вакцинованих під час локдауну
Кабінет міністрів затвердив нові карантинні правила, відповідно до яких, деякі заклади під час локдауну зможуть працювати без обмежень за умови вакцинації 80% працівників. Однак міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко уникнув прямої відповіді на запитання щодо того, хто контролюватиме відсоток вакцинованих під час локдауну. "По-перше, треба все-таки прищеплювати культуру свідомості та самоконтролю. По-друге, у нас є контролюючі органи, які можуть це перевіряти", – сказав Ляшко.
Очільник МОЗ наголосив, що така норма з’являється не вперше. Наразі закон "Про захист населення від інфекційних хвороб" передбачає так званий декретований контингент. Це коли до роботи у певних сферах допускаються лише вакциновані люди, або ті, хто пройшли медичні огляди. "Є Державна служба з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів і Національна поліція. Ці механізми відпрацьовують, якщо буде виявлений випадок порушень, будуть жорсткі адміністративні речі", – додав Віктор Ляшко.
Милованов пояснив, чому, попри зростання економіки, українці вважають себе бідними
Радник керівника Офісу президента Тимофій Милованов пояснив, чому, попри зростання економіки, 67% українців вважають себе бідними. На його думку, парадокс цієї ситуації полягає у тому, що в країні є нерівність. "Це означає, що в середньому показники хоч і зростають, але хтось може жити краще, а комусь може навпаки ставати гірше. Економісти вимірюють нерівність коефіцієнтом Джині. Так от, в Україні ця нерівність зростає, починаючи з 2013 року. Але одне з найбільших його зростань відбувається під час пандемії, коли хтось продовжив працювати, а дехто залишився без роботи", зауважив Милованов. Також він закликав політиків дивитися не лише на середні цифри, а й на те, на скільки гірше стає тим, хто дійсно бідний.
Читайте також: Золота середина. Де шукати та як розвивати середній клас
Згідно з даними Державної служби статистики, станом на початок серпня цього року лише 1% громадян України вважали себе представниками середнього класу, які мають стабільний дохід, достатній для задоволення власних потреб. Ще 31,9% українців зазначали, що не відносять себе до представників середнього класу. А от більшість громадян України (67,1%) вважали себе представниками бідного класу.