Вчені опублікували відкритий лист, в якому висловили занепокоєння щодо глибоководного видобутку та попередили про небезпечні наслідки, які він може спричинити для біосфери океану. Підписало листа 530 експертів з морської науки та політикиі з понад 44 країн світу.
Зокрема йдеться про те, що глибоководні екосистеми сьогодні зазнають стресу від ряду антропогенних стресових факторів, включаючи зміну клімату, дно тралення (вид риболовлі з використанням сітки, орієнтоване на донних риб, – Ред.) та забруднення. Ці та багато інших факторів можуть призвести до втрати унікальних та екологічно важливих видів та популяцій в результаті деградації або знищення середовища їх існування на морському дні ще до того, як їх достатньо вивчать.
Також утворення великих, стійких відкладень осаду можуть впливати на морське дно та середньоводні екосистеми далеко за межами фактичних майданчиків видобутку, йдеться у листі. Поміж іншого науковці звертають увагу на шумове забруднення, що виникає внаслідок діяльності промислових машин на дні океану, вивільнення осаду, металів та токсинів у товщу води і викиди шахтних стічних вод з кораблів, шкідливих для морського життя.
Читайте також: Україна має кілька екологічних проблем від країн-сусідів
“З цих причин ми настійно рекомендуємо призупинити видобуток мінеральних ресурсів, поки не буде отримано достатньої та достовірної наукової інформації для прийняття обґрунтованих рішень щодо того, чи можна дозволити глибоководні видобутки без істотної шкоди для морського середовища і, якщо так, то за яких умов”, – заявляють у листі.
Єгор Фірсов, лідер політичної партії "Екологічна Альтернатива" та ексголова Держекоінспекції України у коментарі Тижню зазначив, що привертання уваги до небезпеки глибоководного видобутку корисних копалин з океану важливо, адже він несе величезну загрозу для біорізноманіття. “Зараз на шельфі океану видобувають нафту, газ, залізну руду, золото, рідкоземельні метали і тд. Комерційний інтерес до копалин, що знаходяться на дні океану з кожним днем зростає. Це багато в чому пов’язано з виснаженням наземних запасів для таких металів, як мідь, нікель, алюміній, марганець, цинк, літій та кобальт, а також зростаючим попитом на ці метали для виробництва смартфонів, електричних акумуляторів і тд.”, – розповів Єгор Фірсов.
За його словами, вишкрібання дна океану машинами може змінити або знищити глибоководні середовища існування. Це призведе до втрати цілих екосистем: “Багато видів, що живуть у глибоководних морях, ендемічні – це означає, що вони не трапляються ніде більше на планеті – і фізичні порушення лише на одному місці видобутку можуть знищити цілий вид. Це один з найбільших потенційних наслідків глибоководного видобутку корисних копалин”.
За словами фахівця, сьогодні на території понад 1,5 млн. км2 міжнародного морського дна (приблизно розміром з Монголію) у Тихому та Індійському океанах та вздовж Середньоатлантичного хребта проводять розвідки корисних копалин.
Читайте також: Екологія: пріоритет, який ігнорують
Від екологічної катастрофи можуть постраждати такі промислово та екологічно важливі види як кит, тунець та акула, зокрема через шум, вібрації та світлове забруднення, спричинені гірничо-шахтним обладнанням та надводними суднами та потенційні витоки та розливи палива чи токсичних продуктів.
“Саме тому цей лист варто підтримувати, адже люди не мають права завдавати шкоди природі заради безперервного збагачення”, – зазначив ексголова Держекоінспекції.
Британська морська біологиня Гелен Скейлс пише, що для зупинення незворотних наслідків від глибоководного видобутку є всього два роки, однак якщо вдасться укласти глобальний мораторій та не допустити, аби Міжнародна адміністрація з морського дна "тимчасово затвердила" вузол шахти тихоокеанського острівного штату Науру. За її словами, Це може відкрити шлях для видобутку гігантських підводних гір та гідротермальних отворів (підводні гейзери у тріщинах на дні океану, -Ред.), де живуть маловідомі екосистеми.