Дексаметазон, конспірологія та ефективність масок – огляд наукових новин про коронавірус

Суспільство
20 Червня 2020, 10:00

В світових ЗМІ ширяться новини про ефективність дексаметазону, тоді як навіть препринту дослідження ще немає. Маски дійсно допомагають зменшити поширення інфекції. А ті люди, хто знає як працюють вакцини, менш схильні до коронавірусної конспірології. Про все це докладніше в огляді Тижня

 

Чудодійний дексаметазон?

Британські рандомізовані клінічні дослідження RECOVERY, здається, отримали перший великий результат у боротьбі із тяжким перебігом COVID-19. Принаймні, так вони заявляють у прес-релізі, випущеному сумісно із Оксфордським університетом. За їхніми даними, препарат дексаметазон знижує на третину число смертей серед тяжких хворих на COVID-19. Дексаметазон – препарат з групи глюкокортикоїдних гормонів, синтезований у 1957 році. Він має сильну протизапальну дію і використовується для лікування великої кількості серйозних хвороб, включаючи лейкемію та рак легень – в поєднанні із хіміотерапією. Оскільки він є стероїдом, то заборонений для використання професійними спортсменами.

Дослідники давали 6 мг дексаметазону щоденно протягом 10 днів 2104 тяжким хворим на COVID-19, а 4321 пацієнта використали як контрольну групу. В цій групі протягом 28 днів спостерігалася смертність у 41% серед тих, хто потребував штучної вентиляції легень, 25% з тих, хто отримував лише додатковий кисень, і 13% серед усіх інших. Дексаметазон на третину знизив показники смертності серед критичних хворих на апаратах ШВЛ, та на 20% серед тих, хто отримував кисень. Для людей, які не потребували такої підтримки, препарат не показав статистично значимої дії.

 

Читайте також: Голос лікарів. Як змінити українські лікарні

 

В прес-релізі зазначено, що дексаметазон може зберегти одне життя серед 8 людей на штучній вентиляції легень, та кожне 25-те серед тих, хто потребує додатковий кисень. Це значимий результат, адже так в майбутньому можна буде врятувати десятки тисяч життів.

Та слід зазначити кілька важливих моментів. Дексаметазон не рятує від коронавірусу. Немає сенсу його приймати для профілактики або ж не маючи критичних симптомів (тоді його випишуть лікарі, якщо ВОЗ включить препарат в протоколи лікування). На завершальній стадії COVID-19 людину вбиває занадто сильна імунна відповідь (докладніше – в одному з попередніх оглядів), при тому, що вірусу в її організмі вже немає або ж майже немає. Логічно, що протизапальний препарат добре себе показав в такій ситуації. До того ж, дексаметазон викликає купу побічних симптомів – тому, приймаючи його “для профілактики” або при легкій формі хвороби, можна нажити собі значно більших проблем.

Другий важливий момент – дані по дексаметазону наразі існують лише у вигляді прес-релізу. Хоча дослідники із авторитетних організацій вважають їх надійними, та все ж це навіть не препринт і не наукова стаття. Під час аналізу результатів можуть виникнути різні проблеми, пов’язані із методологією або ж неправильною статистичною обробкою (детальніше про препринти і пов’язані із ними ризики – “Комунікації епохи COVID-19"). Тому до ґрунтовної подальшої обробки результатів і включення препарату в протоколи лікування ВОЗ до “обнадійливих” новин про дексаметазон (в тому числі до нашого огляду!) треба ставитися із обережністю.

 

 

Дешевий і доступний кожному спосіб захиститися від коронавіруса

Носіння масок в громадських місцях – найефективніший спосіб захисту від коронавіруса та зменшення швидкості його розповсюдження. Такі висновки дослідження групи науковців із Каліфорнії та Техасу, опублікованого в журналі PNAS, що видається Національною академією наук США.

 

Вплив обов'язкового маскового режиму на перебіг епідемії в Ухані, Італії та Нью-Йорку. В Китаї маски стали обов'язковими одразу із введенням інших карантинних мір, тоді як в Італії та США цю вимогу ввели із запізненням. На графіку відмічені моменти впровадження маскового режиму в Нью-Йорку та Італії і, як наслідок, зменшення динаміки передачі вірусу. За даними PNAS

 

В дослідженні зазначається, що розмір вірусу приблизно 120 нанометрів, а інфікована людина під час кашлю, або ж навіть просто дихання, виділяє вірусні частинки у краплинах розміром до 5 мікрометрів. Вдихання цих краплин іншими людьми може їх заразити. До того ж, вони осідають на поверхнях, контакт із якими також може бути небезпечним. Вчені наводять дані, що вірус може протягом годин залишатися в навколишньому середовищі і все ще бути заразним.

 

Читайте також: Парад у масках щільними рядами: окупанти влаштовують показуху і ризикують здоров'ям дітей

 

За словами авторів статті, на початку пандемії ризики повітряно-крапельної передачі вірусу недооцінили – навіть в офіційному повідомленні ВОЗ від 6 квітня зазначається, що користь масового носіння масок не доведена, хоча масковий режим і рекомендується.

Вчені дослідили спалахи хвороби в Ухані, Північній Італії та в Нью-Йорку. Для їхнього дослідження була вагомою різниця у термінах введення маскового режиму серед населення – у Китаї його ввели одразу, тоді як в Європі та США з цим кроком запізнилися майже на місяць після оголошення карантину. Таким чином вони змогли відділити цей фактор від інших карантинних заходів – закриття публічних місць, соціального дистанціювання, відслідковування ланцюжків заражень. За оцінками вчених, обов’язкове носіння масок скоротило кількість нових заражень в Італії на 78 000 з 6 квітня до 9 травня, а в Нью-Йорку – на 66 000 з 17 квітня до 9 травня. У статті зазначається, що соціальне дистанціювання – ефективний захід для запобігання прямої передачі вірусу, тоді як маски дозволяють уникнути інфікування в людних місцях, де вірус може міститися у краплинах чи аерозолях.

Однак все це стосується правильного носіння масок. Носіння маски на підборідді, з відкритими носом та ротом, не буде ефективним. Щоб перевірити, чи правильно ви носите маску, радимо прочитати рекомендації МОЗ.

 

Вакцинуватися чи не вакцинуватися?

Раніше Тиждень писав про типи фейків щодо коронавірусу та джерела їхнього витоку. Один із потужних рушіїв дезінформації – антивакцинаторські спільноти в соціальних мережах. Опитування, проведене у Нью-Йорку, показало, що всі розмови про небезпеку вакцин – до моменту, поки людина сама не зіткнеться із COVID-19. Загалом 74% ньюйоркців готові вакцинуватися від SARS-CoV-2 коли буде доступною вакцина. Серед тих же, хто бачив симптоми COVID-19 у своїх близьких, частка зростає до 81%. Для того ж, аби в суспільстві з’явився колективний імунітет до хвороби, необхідно щонайменше 70% людей із імунітетом.

 

Читайте також: Препарація інфодемії

 

Знання щодо того, як працюють вакцини, показали 48% опитаних (всього було опитано з 29 до 31 травня 1000 жителів міста). При цьому знання механізму дії вакцин підвищують бажання людей робити щеплення на 7% в порівнянні з тими, хто цього не знає. Ці ж знання впливають і на сприйняття людьми конспірологічних теорії. Респондентам ставили питання “Чи згодні вони, що епідемію і нібито боротьбу із нею організувала деяка таємна могутня група людей?”. Загалом, повністю або деякою мірою із цією тезою згодні 65% опитаних. Серед тих, хто знає як працюють вакцини таких 57%, тоді як серед тих, хто не знає – 72%. На думку авторів опитування, це важливий результат -точні знання щодо механізму дії вакцин зменшують прийнятність конспірологічних ідей.

 

 

 

Автор:
Олег Фея