Наука

  ▪   Підготував: Олег Фея

Імунітет і препарати проти COVID-19: огляд наукових статей про коронавірус

Як діє небезпечна інфекція і чи довго чекати на вакцини від неї

Кількість хворих на коронавірус людей по всьому світу перевищила 2 млн, і ефективні ліки для допомоги їм потрібні як ніколи. В цьому огляді розкажемо про те, як коронавіруси різних типів взаємодіють із імунітетом, а також про популярні ліки, якими намагаються полегшити стан хворих.

 

Імунітет проти SARS

 

Команда науковців із Університету Айови вивчала коронавіруси протягом багатьох років, зокрема, імунну відповідь на SARS, що наразі допомагає зрозуміти деякі речі стосовно нового вірусу. У їхній статті 2016 року досліджено затримку інтерферонної відповіді на проникнення вірусу SARS в організмах мишей. Гризунів використовують для таких дослідів, адже процеси інфікування у них проходять подібно до людей. Після інфікування організму SARS починає спокійно розмножуватися у клітинах, в той час як інтерферон І типу, білок, необхідний для включення імунітету, не виробляється. В цей час при достатній кількості інтерферону організм міг би легко позбутися вірусу. Та імунітет починає працювати коли вірусу вже багато, і імунна відповідь настільки сильна, що руйнує клітини легень.

 

Три типи перебігу хвороби, викликаної коронавірусом SARS, в залежності від швидкості та сили імунної відповіді. Зверху вниз: імунна відповідь виникає одразу із зараженням, легкі або середні симптоми; імунна відповідь затримується, розвивається запалення легень; імунна відповідь слабка або відсутня, слабкі або середні симптоми

 

По суті, хвороба ділиться на дві частини – безсимптомне розмноження вірусу в клітинах, а далі увімкнення імунної відповіді, що руйнівним чином діє на легені, в яких і зосереджений вірус. Автори виділяють три варіанти перебігу хвороби. У першому інтерферон виділяється одразу після інфікування, в цьому разі миші мали легкі симптоми і перемагали хворобу. У другому сильна імунна відповідь надходила із затримкою, як наслідок – тяжка хвороба із запаленням легень. І третій варіант, трохи парадоксальний – у випадку слабкої імунної відповіді хвороба також перебігала легко.

 

SARS-CoV-2 вражає лімфоцити

 

Нещодавня стаття в Nature Cellular & Molecular Immunology показує тривожний факт – коронавірус може заражати Т-лімфоцити, клітини імунної системи, спрямовані нейтралізувати заражені клітини. Подібну поведінку до того помічали у SARS та MERS, "родичів" нового коронавірусу. У хворих на COVID-19 падає рівень Т-лімфоцитів. Щоб перевірити гіпотезу про вплив вірусу на них, науковці заражали на SARS-CoV-2 і SARS (для порівняння) Т-лімфоцити в лабораторних умовах. Новітній коронавірус краще заражав лімфоцити. Автори пов’язують таку його дію з великою ефективністю приєднання до клітинних рецепторів ACE2, яких багато у клітин в легенях, і, схоже, дуже мало на Т-лімфоцитах. Та навіть невеликої кількості вистачає, аби вірус проник в імунні клітини. З іншого боку, він може використовувати якийсь інший рецептор. Також встановлено, що вірус не розмножується у лімфоцитах, хоч і може їх уражати – вони все ж не основна його ціль.

 

В цілому, це погані новини, бо до створення вакцини і ефективних ліків лімфоцити – наш єдиний надійний захист проти вірусу (окрім уникання контактів із хворими людьми). Та все ж не такі погані, як могли б бути, якби вірус розмножувався саме в імунних клітинах.

 

Неперспективні ліки

 

Що ж робити, якщо хвороба прогресувала і імунна відповідь уражає організм? Популярності набув засіб на основі гідроксихлорохіну – протималярійний препарат, який нібито сильно знижує вірусне навантаження на організм. Ліки рекламував сам Дональд Трамп у твіттері. Ефективність підтверджувалася дослідженням колективу французьких науковців, в якому 20 хворих на COVID-19 приймали 600 мг препарату щоденно. Виглядало непогано, доки дослідження не взялися перевірити інші вчені. Це вилилося у заяву Міжнародної спільноти антимікробної хіміотерапії (The International Society of Antimicrobial Chemotherapy) щодо порушення авторами статті етичних норм публікацій, зокрема, виключенні із статистики пацієнтів із поганими результатами, а також можливого конфлікту інтересів,оскільки один із авторів статті був одночасно головним редактором наукового журналу, в якому вона з’явилася.

 

Схоже на те, що шансів у гідроксохлорохіну небагато. Центр доказової медицини Оксфордського університету зробив огляд кількох досліджень – два із них показували позитивні результати дії препарату (включно з вищезгаданим), а три не показували значимого ефекту в лікуванні COVID-19, натомість – чимало небезпечних побічних ефектів. Оксфордці помітили порушення норм наукових публікацій у тих дослідженнях, які вказують на ефективність гідроксихлорохіну, і у вердикті зазначають, що вони не підтверджують користь препарату. Та, незважаючи на недоведеність дії препарату і важкі побічні ефекти, МОЗ України отримає гуманітарну допомогу у розмірі 320 тис.таблеток, а компанія «Дарниця» планує почати випуск цих ліків. Якщо його будуть закуповувати для лікування хворих, це призведе не тільки до небажаних ускладнень у них, а й до значних невиправданих бюджетних витрат.

 

Перспективні ліки?

 

З іншого боку, в The New England Journal of Medicine вийшли результати тестування ремдесивіру на 53 хворих на COVID-19 пацієнтах, і вони виглядають перспективно. 36 пацієнтів мали значні покращення, а семеро померли. Автори дослідження вважають, що такі результати, зважаючи на важкий стан хворих, задовільні. Ремдесивір випробовували під час спалаху гарячки Ебола, тоді він показав хороші результати. Препарат впливає на фермент, який відповідає за реплікацію вірусів.

 

Науковці не роблять висновків про однозначну користь препарату – для цього потрібні дослідження на більшій кількості пацієнтів, а також контрольна група – хворі, яким не будуть давати ці ліки, для порівняння їхньої дії. Та все ж їхнє дослідження – позитивний сигнал.

 

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.