Дезінформація довкола COVID-19 нині набула найрізноманітніших форм. Очевидно, її сила зумовлена масштабами пандемії й загрозами, однаковими для багатьох людей у всьому світі. Страх, який ми всі масово відчули, стосується не лише здоров’я, а й багатьох інших загроз: економічних, політичних тощо. Саме нестабільні емоційні стани та фобії, що загострилися в суспільстві, є надзвичайно сприятливим ґрунтом для брехні й маніпуляцій. Багато хто з медіаекспертів поділяє фейки про COVID-19 на два типи: ті, що пов’язані з лікуванням, і ті, що дискредитують заходи протидії (карантин, самоізоляцію, санітарні правила поведінки). Але насправді все набагато складніше.
Аналізуючи фейки на тему СOVID-19 у рамках проекту StopFakе, ми виділяємо значно ширшу типологію. Зокрема, побутові фейки, пов’язані з непідтвердженими способами лікування й жаскими повідомленнями в месенджерах про способи протидії коронавірусній інфекції; політичні, у яких тему коронавірусної хвороби використовують для політичної та геополітичної боротьби і пропаганди; конспірологічні теорії про походження COVID-19, вселенську змову й дискредитацію офіційної медицини та заходів, спрямованих на подолання пандемії (див. «Типологія фейків»). Глобально мета такої інформації — «страх і напруга в суспільстві». Коронавірусна дезінформація в будь-якій країні поглиблює стрес, розбурхує аудиторію та сприяє глобальній недовірі до наявних структур і систем: владної, медичної, правоохоронної.
Читайте також: Карантин по-слобожанськи
До того ж виявляється чимало охочих скористатися ситуацією й монетизувати себе в онлайн-просторі, використовуючи популізм і лжепросвітництво. Найефективніше такі популісти працюють у країнах і регіонах, де населення постраждало найбільше. Наприклад, чимало фейкових лікарів і пропагандистів антикоронавірусних заходів з’явилося саме в Італії. Це не дивно, адже впливати на емоційно розбурхане й ослаблене суспільство набагато простіше.
Останнім часом потужним джерелом фейків стали відеозвернення від псевдоактивістів, недоброчесних лікарів-шарлатанів і блогерів, які переповідають аудиторії різні «сенсації», пропонують неефективні або навіть шкідливі способи лікування й підбурюють глядачів до непокори, закликаючи ігнорувати антикоронавірусні заходи лікарів і представників влади.
Нещодавно такий знавець «сенсаційної правди про COVID-19» з’явився й в українському сегменті соціальної мережі Facebook. Так званий активіст Остап Стахів опублікував десятихвилинне відео, у якому зібрав різні конспірологічні теорії та емоційно розповів, що коронавірус — це обман. Його відеопромова є типовим фейком, у якому відсутні конкретні факти й посилання на офіційні джерела інформації. Автор лише посилається на якусь невідому жінку Вікторію, яка нібито мешкає в Італії, а також цитує шарлатанів від медицини.
Головна його теза та, що в Італії від коронавірусної хвороби загинуло лише троє людей. Як доказ агітатор процитував маргінального італійського лікаря Стефано Монтанарі. Щоправда, Стахів не згадав про те, що на Монтанарі в Італії завели кримінальну справу за неправдиві заяви, а італійські медики назвали його шарлатаном із медико-наукової галузі. І хоча за попередніми результатами досліджень італійського Національного інституту здоров’я 99% усіх, хто помер від коронавирусної хвороби, справді мали супутні захворювання. Однак це не означає, що коронавірусна інфекція «тут ні до чого» і що вона нібито не стала каталізатором загибелі тисяч людей в Італії.
Читайте також: Леся Литвинова: «Люди не розуміють, чим під час епідемії зайнята влада та чим аргументовані конкретні протоколи чи обмеження»
Наприкінці березня генеральний директор ВООЗ, доктор Тедрус Адханом Гебрейесус у своєму Twittеr написав: «У нас є просте повідомлення для всіх країн, які борються з COVID-19: тестуйте, тестуйте, тестуйте. Найефективніший спосіб запобігти коронавірусній інфекції — це розірвати ланцюжки поширення. Для цього слід перевірити й ізолювати».
Натомість український популяризатор лженауки Стахів із цим не згодний. Ще одна теза, яку він озвучив у відео, була про те, що частина тестів на COVID-19 заражена інфекцією. У цій тезі Стахів послався на іншого сумнівного італійського лікаря Сальваторе Райно, противника вакцинації, який пропагує гомеопатію й наразі також поширює фейки про коронавірусну хворобу та рекомендує ліки, які можуть завдати шкоди, про що попереджають місцеві фармацевти. Заява про те, що тести на коронавірусну інфекцію заражені, не має жодних доказів. Як відомо, для тесту на COVID-19 у пацієнта беруть мазок із горла чи носа. Узяті зразки в діагностичних лабораторіях перевіряють на наявність коронавірусної інфекції. Процедура базується на так званій полімеразній ланцюговій реакції (ПЛР). При ПЛР спеціально відібраний фрагмент ДНК копіюється і розмножується в термоциклері для пошуку конкретних фрагментів ДНК, наприклад коронавірусної інфекції. Вона дає змогу встановити наявність в організмі хвороботворних мікроорганізмів, а також у разі наявності визначити їхню кількість.
Нині своєчасна діагностика є одним із найдієвіших способів подолання пандемії. Інфіковані, у яких одразу виявили хворобу, мають більше шансів на ефективне лікування. І найголовніше: вони не можуть поширювати вірус далі й наражати на небезпеку інших.
Також у своєму відео Стахів переконував аудиторію, що про коронавірусну хворобу обманюють і в Україні, зокрема в Івано-Франківську. «В Івано-Франківську є такі сліпі поводирі. Уже вся Україна, півсвіту побачило, що на Мазепи в лікарні тиша. У лікарні, якій малювали коронавірус, тиша», — заявив автор. Він емоційно закликав аудиторію влаштувати для влади флешмоб із назвою «сліпі поводирі» й бойкотувати її рішення. Мовляв, влада Івано-Франківська залякала населення коронавірусною хворобою та хоче правити «біля корита», а насправді в місцевій лікарні пацієнтів із COVID-19 немає. Івано-Франківська обладміністрація спростувала такі заяви. Очільник адміністрації Віталій Федорів повідомив про наявність «летальних випадків серед медиків, на жаль, серед молодих людей». «Так, у них були супутні захворювання, але саме коронавірусна інфекція посилила ці їхні хвороби до летальності. Тому ми не можемо заперечувати той факт, що вмирають люди. Влада відкрита, ми готові пояснювати щодо кожного випадку», — заявив голова Івано-Франківської ОДА. Також за даними Міністерства охорони здоров’я України на 1 травня 2020 року в Івано-Франківській області зафіксовано 899 випадків, із них 51 — летальний.
Читайте також: Невраховані
І хоча читачі в коментарях здебільшого критикують Стахіва за неправду, абсурдне відео на його сторінці набрало близько 55 000 переглядів і понад 3000 поширень. Команда StopFake спростувала цей відеоматеріал, після чого його було позначено як неправдивий у Facebook. Проте дезінформація про коронавірусну хворобу популярніша за офіційну інформацію. Зазвичай її побудовано за структурою, що працює з емоційними тригерами аудиторії. Тому й увагу вона привертає навіть тоді, коли піддається критиці.
Отже, «страх і напруга» — завдання дезінформації. У такому стані раціо людини відключається, а реакціями керують емоційні посили. Під впливом емоцій факти перестають впливати як переконливі аргументи, а міфи й абсолютна нісенітниця сприймаються як цілком реальні моделі дійсності.
Ще один приклад — фейк про те, що в Україні штрафують за висаджування картоплі на городі. Ця несерйозна, на перший погляд, історія стосується не тільки коронавірусної хвороби, а більше карантинних заходів, організованих в Україні для стримування пандемії. Після того, як Кабінет Міністрів з огляду на карантин посилив штрафні санкції, у мережі активно нагнітали страх, що кожного будуть притягувати до відповідальності за господарську діяльність на присадибній ділянці. Для багатьох українців у весняний період тема роботи на городі життєво важлива. Можна лише уявити відчуття сільського мешканця, який під час весняного карантину дізнається про заборону працювати в полі або на присадибній ділянці. Звісно, така інформація отримає потужний емоційний відгук і негативну реакцію.
Такий фейк поширили кілька українських онлайн-видань і блогерів. Видання «Деловая столица», наприклад, написало про те, що кампанія масового висаджування картоплі «може стати ще одним джерелом поширення коронавірусної хвороби». А ресурс для аграріїв agronews.ua повідомив, що в Україні штрафують за допомогу у висаджуванні картоплі. Журналісти цього видання проілюстрували новину скріншотом із мережі Facebook, де в коментарях користувач із прихованим іменем написав: «На моїй малій батьківщині жінка взялася садити картоплю, сусіди зібралися «підсобити», але приїхав патруль і виписав штраф на 17 тисяч гривень. Жінку з інфарктом забрали до лікарні». На цьому докази авторів тексту вичерпалися.
Читайте також: Слабини колективного імунітету
Окремий відеоблог присвятив цій темі блогер та адвокат Сергій Гула. Він заявив, що нібито поліція вже виписувала протоколи на тих, хто вийшов на свій город. «Друзі, багато хто мені пише, що ось вийшов на город сьогодні, але не тільки сьогодні, а й завтра-післязавтра або вчора садити картоплю чи інші овочі, й тут як тут на них одразу склали протоколи», — заявив адвокат. Але Сергій Гула у своєму десятихвилинному відео не називає імен тих, хто насправді постраждав від зазначених дій поліції, а також не вказує регіон, у якому стався інцидент. Свої тези він підкріплював лише коментарями невідомих підписників його YouTube каналу.
На запит фактчекерів роз’яснити ситуацію прес-секретар Нацполіції Ярослав Тракало відповів: «Я спеціально перевірив усі регіони, оскільки їх у джерелах не вказано, і можу підтвердити: це фейк. Ба більше, для того, щоб поліція здійснювала будь-які слідчі дії на приватній території, повинні бути законні підстави. Тому інформація, ніби когось штрафують за аграрну діяльність, є фейком».
Це приклад неправдивої інформації, заснованої на чутках. Коли, де і з ким саме трапились описані події, читач точно не може дізнатися, а отже, отримує змогу самотужки додумувати деталі. Щоправда, не зовсім самотужки. Відео адвоката-блогера, наприклад, набрало 259 275 переглядів і супроводжувалося бурхливим обговоренням підписників каналу.