Цукровий діабет сьогодні перетворився на спосіб життя для мільйонів людей у всьому світі. Сучасна наука невтомно прагне знайти лікування, яке зможе подолати це хронічне захворювання, але наразі невідомо, чи це реально. Більшість методів боротьби з діабетом певною мірою допомагають пацієнтам впоратися з симптомами, але діабетики досі стикаються з численними довготривалими ускладненнями для здоров'я. Діабет впливає на регуляцію інсуліну, гормону, необхідного для поглинання глюкози в клітинах, внаслідок чого підвищується рівень цукру в крові. Хоча існують деякі подібності симптомів, два основних типи діабету розвиваються по-різному. Діабет І типу – це аутоімунне захворювання, при якому імунітет людини помилково атакує і руйнує бета-клітини підшлункової залози, що виробляють інсулін. Водночас під час діабету ІІ типу у деяких тканин організму знижується чутливість до інсуліну, тому нормальна кількість цього гормону сприймається як «недостатня».
Епідемія ХХІ століття
Міжнародна федерація діабету (IDF) називає цю хворобу "епідемією ХХІ століття", прогнозуючи, що незабаром вона стане сьомою за величиною причиною смерті у всьому світі. Зараз діабет є «найдорожчим» із хронічних захворювань: щорічні витрати на лікування хворого на діабет є приблизно такими, як і загальні щорічні витрати для середнього страхувальника. За даними IDF, лише до 2030 року у світі буде понад 600 млн людей, хворих на діабет. Це являє собою десятикратне збільшення кількості діабетиків за останні 30 років, оскільки у 1985 році було діагностовано лише 30 млн. Майже кожна країна у світі стикається зі швидким збільшенням кількості хворих на діабет. Орієнтовна вартість медичної допомоги, пов’язаної з діабетом, у всьому світі становить понад $500 млрд, тобто близько 11% від загальних витрат на охорону здоров'я. Окрім цього, діабет загрожує економіці: більше половини діабетиків у віці від 20 до 60 років. Існують величезні витрати на численні супутні наслідки, які щороку збільшуються після встановлення діагнозу. Таким чином, діабет є провідною причиною сліпоти та ниркової недостатності.
Читайте також: Хвороби минулого тисячоліття
Вчасне діагностування цукрового діабету є єдиним безпечним рішенням для боротьби з хворобою. Однак це захворювання досить довго не викликає скарг. Наприклад, лише при запущеному перебігу цукрового діабету другого типу з’являються симптоми. Якщо діабет залишається непоміченим, це може мати невідворотні наслідки для здоров’я. Постійно підвищений рівень глюкози в крові може спровокувати запальні реакції в організмі, які викликають атеросклероз. До довготривалих наслідків високого рівня цукру відносяться інфаркти та інсульти, а також пошкодження нирок, очей та нервів. Рівень глюкози від 3,3 і до 5,5 ммоль/л вважається нормою для людини у будь-якому віці. Якщо він у будь-який час доби складає 11 ммоль/л і вище, то це є однозначним приводом для встановлення діагнозу цукрового діабету. Зокрема, до факторів ризику, що сприяють діабету ІІ типу, належать: зайва вага, шкідливі харчові звички, відсутність фізичних вправ, куріння, стрес чи спадкова схильність. Саме тому найбільш ефективне лікування діабету полягає у первинній та вторинній профілактиці. У свою чергу, на заходи профілактики сильно впливають місцеві, культурні, політичні та економічні сектори країни. З боку пацієнтів боротьба з діабетом вимагає чіткого розуміння складних нелінійних асоціацій: як працює інсулін? Який вплив має споживання вуглеводів, жирів та білків? Як фізичне навантаження впливає на пацієнта? Чому інсулін не працює відразу після введення? Діагноз діабету може стати великим шоком для людини. Першими реакціями можуть бути зневіра, смуток, гнів або самозвинувачення. Зазвичай ці відчуття через деякий час полегшуються, а діабет стає частиною всього життя. Тільки за умови посилення у суспільства медичної грамотності лікування може бути успішним у довгостроковій перспективі. З цієї причини, крім сучасних підходів до боротьби з діабетом, важливим є проведення навчальних програм як для пересічних громадян, так і для спеціалістів.
Україна під ударом
В Україні ситуація з діабетом доволі складна. За даними МОЗ, у нас зареєстровано 1,3 млн пацієнтів із цукровим діабетом, з них 1,2 млн мають цукровий діабет ІІ типу. Загалом поширеність діабету в нашій країні збільшилася за останніх десять років на половину. В Україні також спостерігається «помолодшання» цукрового діабету: значно зросли показники захворюваності серед дітей дошкільного віку. За останні роки кількість вперше виявленого діабету серед дітей сягла понад дві тисячі випадків. Насправді кількість пацієнтів в Україні у два-три рази більша, ніж представлена МОЗ, у зв’язку з великою кількістю недіагностованих пацієнтів. Люди, не перевіряючи рівень цукру, зазвичай пояснюють нездужання, викликане насправді високим цукром, важким робочим графіком, втомою, гіпертонією або віковими змінами. Однак за відсутності діагностування і подальшого лікування, цукровий діабет швидко прогресує.
На думку доктора медичних наук, ендокринолога Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії МОЗ України Тетяни Юзвенко , що пізніше діагностовано діабет, то важче і дорожче його лікування. «Скарги, які спочатку виникають: сухість у роті, незначна спрага, втомлюваність. Людина постійно чимось це собі пояснює, тобто займається так званою «самодіагностикою». Бувають випадки, що пацієнти, які вже поступають або зі сліпотою, або з гангреною, дізнаються, що у них цукровий діабет. Тому, перш за все, потрібно уважно до себе ставитись. Хоча б два рази на рік проходити обстеження. Тим паче якщо є спадковість. Якщо в сім’ї є родичі зі зайвою вагою або цукровим діабетом, потрібно ретельніше перевірятися. Декілька показників потрібно визначати обов’язково: рівень тиреотропного гормону, глюкози крові, кальцієвого обміну і холестерину. Як відомо, 14 листопада – Всесвітній день боротьби з діабетом. У цей день в Українському домі збираються лікарі, лектори, приїжджають установи. У вигляді акції там щорічно всім охочим визначають рівень глюкози», – зазначила Юзвенко. Для ефективного лікування пацієнти постійно повинні проводити самонавчання. Саме тому по всій Україні при міських поліклініках або центрах почали відкриватися спеціальні школи самоконтролю. На думку ендокринологів, знання, отримані пацієнтом в подібних школах, допомагають покращити якість життя хворих на діабет. Сім’ям, члени якої хворіють на діабет, також мають надаватися окремі платформи для обговорення усіх проблем, які виникають протягом лікування. Так, наприклад, фармацевтична компанія «Санофі» в Україні проводить неформальний дискусійний клуб DIACAMP, щоб привернути увагу соціуму до викликів життя з діабетом.
Читайте також: Повірити в щеплення
Після старту медичної реформи, державне регулювання боротьби з діабетом в Україні зрушило з місця. У 2017 році запрацював пілотний проект з відшкодування вартості інсулінів через аптеки (так звана система реімбурсації). Пацієнти з діабетом ІІ типу отримують ліки за програмою «Доступні ліки». Держава за рік покриває більшу частину потреби в інсулінах з державного бюджету, решту мають профінансувати органи місцевого самоврядування. У тих областях, в яких місцева влада виконує свою частину зобов'язань, програма працює безперешкодно. У МОЗ запевняють, що переважна більшість проблем з нібито відсутністю інсулінів наразі виникає саме через невідшкодування місцевою владою аптекам вартості препаратів. Також запроваджено електронний реєстр інсулінозалежних пацієнтів. До цього закупівлі інсулінів здійснювались на непрозорих тендерах за паперовими списками пацієнтів. Де-факто це означало, що мільйони гривень витрачались на тисячі неіснуючих пацієнтів. Реєстр дозволив ефективно контролювати кількість пацієнтів на обліку та фактичну наявність пацієнта через дані про його регулярні огляди. Крім того, тепер можна прослідкувати, які саме інсуліни, і чому призначені кожному окремому пацієнту, зменшуючи цим самим можливість будь-яких маніпуляцій. Цей інструмент дає змогу державі та місцевій владі спланувати бюджет, щоб усі пацієнти вчасно отримували інсуліни. У свою чергу, відшкодування вартості препаратів інсуліну тепер відбувається на рівні не вище референтної ціни. Завдяки системі реімбурсації пацієнт отримує інсулін в аптеці одразу за рецептом лікаря. Під час тендерної процедури формування закупівель ставало постійним предметом корупції. Однак багато ще варто удосконалити у новому механізмі. Зокрема, дані реєстру мають бути більш повними.
Також для своєчасного виявлення цукрового діабету в Україні необхідно частіше проводити скринінги рівня глюкози крові. Зокрема, у вересні 2019 року голови діабетичних спілок та асоціацій написали відкритий лист до президента Володимира Зеленського, в якому повідомили, що з різних регіонів України надходить інформація щодо спроби повернутися до старої корумпованої системи регіональних тендерів на препарати інсуліну. За словами пацієнстської спільноти, вже понад рік електронний реєстр намагаються зламати, порушивши проти його розробників та адміністраторів сфабриковані кримінальні провадження. Відкрите звернення також підписала президент Міжнародної діабетичної асоціації України Людмила Петренко. «Чому фахівці хотіли нового забезпечення для системи реамбурсаціі за часів тендерних процедур? Бо раніше у пацієнта по два-три місяці не було інсуліну. Тепер з'явилася інформація, що хтось тисне на обласні ради через депутатів аби повернутися до тендерних процедур, тобто зламати реформу. Ми написали відкритий лист, щоб система реамбурсаціі продовжувала діяти. В основному кожен інститут чи центр хотів отримати гроші на створення реєстру. А зробили це безкоштовно. По-друге, реєстр дозволив прибрати до 40 тис мертвих душ. Це великі гроші. Крім того, зараз за реєстром видно все. А кому хочеться, щоб цих даних не було? Скільки при Богатирьовій було відкатів? Наприклад, тоді були закуплені тест-системи до приладу для визначення рівня глікозильованого гемоглобіну – еквівалент Bio-Rad D10. («Про внесення змін до наказу МОЗ України від 17 липня 2013 року № 609», – Ред.). Тобто лікар бачив за цим показником, компенсується пацієнтові сума чи ні. Вони були розподілені по одному приладу в обласній лікарні, тобто всім пацієнтам потрібно було туди приїжджати. Але цей прилад дозволяв тільки зробити аналіз, а за відповіддю потрібно було приїжджати вдруге. Син Богатирьової вів якраз закупівлі під Bio-Rad . Коли документи на участь подав інший аналізатор для визначення глікозильованого гемоглобіну «Кловер» , то тендерну процедуру заблокували. Про пацієнтів взагалі ніхто не думав раніше. Саме тому у системі реімбурсаціі дуже багато позитивного, потрібно тільки надалі вдосконалювати її», – наголосила Петренко.
Як відомо, кримінальне провадження проти екс-очільниці МОЗ Раїси Богатирьової було відкрито 19 червня 2014 року. Генпрокуратура тоді звинуватила Богатирьову у розтраті державних коштів в особливо великих розмірах. Порушення також включали розтрату 279 млн грн, використаних у 2013 році на закупівлю інсулінів в "Індару ". 28 серпня Печерський районний суд Києва задовольнив клопотання столичної прокуратури про застосування запобіжного заходу екс-міністру у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з альтернативою застави у шість млн грн. Однак Богатирьова одразу ж вийшла з СІЗО, адже народний депутат від партії «Опозиційний блок» Вадим Новинський вніс необхідну заставу особисто. МОЗ на чолі з Уляною Супрун розпочало ефективну боротьбу з корупційними схемами у фармацевтичній галузі, тому вкрай важливо, щоб новий склад міністерства не повернув фармамафію в Україну. В іншому випадку, найбільше від цього страждатимуть пацієнти, які не зможуть повноцінно жити без вчасних надходжень інсулінів.
Читайте також: Щеплення замість лимонів
Сучасні розробки
Поки Україна вирішує внутрішні конфлікти в медичній галузі, світова біотехнологічна галузь прагне розробити нові методи лікування діабету та винайти так звану «чарівну пігулку», яка назавжди подолає це захворювання. Сучасні дослідження насамперед стосуються можливої заміни відсутніх клітин в організмі клітинною терапією. Хоча проект перебуває на дуже ранніх стадіях розвитку, клітинна терапія є однією з найбільших надій на розробку ліків від діабету, особливо для діабету І типу.
Заміна відсутніх клітин, що виробляють інсулін, потенційно може відновити нормалізоване вироблення інсуліну та вилікувати пацієнтів. Проте ранні спроби трансплантації клітин підшлункової залози значною мірою зазнали невдачі, в основному через імунні реакції, які відкидають і руйнують імплантовані клітини. Крім того, брак донорів також є одним з обмежень. Однією з найсучасніших альтернатив пропонує Інститут досліджень діабету в США (DRI), який розробляє біоінженерний мініорган, в якому клітини, що виробляють інсулін, капсулюються у захисний бар'єр. Хоча обіцянки великі, ці технології ще далекі від запуску на ринку. По-перше, клінічні випробування повинні показати, що вони дійсно працюють. Крім того, ціна може бути занадто високою, оскільки клітинна терапія для інших застосувань, таких як онкологія, постачається з шестизначними цінниками і їм важко отримати відшкодування від медичних страхових компаній. Враховуючи, що порівняно з раком, діабет здебільшого не є безпосередньо небезпечним для життя захворюванням, медичні страховики в деяких країнах можуть неохоче охоплювати лікування. Одним з найбільших хітів лікування діабету ІІ типу є агоністи рецепторів глюкагоноподібного пептиду (GLP) -1, які індукують вироблення інсуліну в клітинах бета-підшлункової залози, пригнічуючи секрецію глюкагону, гормону, протилежного ефекту інсуліну.
До успіхів можна також зарахувати нові результати досліджень про вплив глютену на діабет І типу, представлених на цьогорічній конференціії Європейської асоціації з вивчення діабету (EASD)у Барселоні. Тому не менш важливо усвідомлювати, наскільки багато сьогодні проводиться досліджень у сфері діабету, і слідкувати за досягнутим прогресом. Кількість світових інвестицій та зусиль неминуче приведуть хоча б до деяких ефективних втручань та «функціональних ліків» від діабету вже найближчим часом.