Парламент: інколи тут є дискусія

Політика
25 Жовтня 2019, 11:53

Представники нової влади понад усе хочуть зберегти романтичний імідж «своїх хлопців та дівчат», який допоміг їм під час виборчої кампанії. Для цього треба чинити не так, як звикли українські політики. За змістом дії «зеленої» команди відрізняються від дій попередників далеко не завжди. А от щодо форми проблем зазвичай немає. Нещодавно це чудово продемонстрував сам глава держави Володимир Зеленський. Журналісти вимагали від нього виконання обіцянки провести прес-конференцію до 100 днів на посаді. І президент провів. Однак не прес-конференцію і не до 100 днів на посаді.

«Чому ви всі питаєте саме про 100 днів? Це що, сакральне число якесь? Чому саме до 100 днів ми мали зробити прес-конференцію? Чому не 200 або 300?» — відбивався від запитань журналістів заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко в день президентського прес-марафону, який тривав 14 годин за столом фудкорту.

Змінити традиції та не прив’язуватися до «сакральних» дат вирішив і спікер Верховної Ради Дмитро Разумков. 17 жовтня він опублікував шестихвилинний проморолик під назвою «День за два: перші 50 днів роботи Верховної Ради України». Відео оприлюднили на особистій сторінці Разумкова в мережі Facebook та на головній сторінці офіційного сайта парламенту.

 

Читайте також: Куди подінеться блокнот? Висновки з президентського прес-марафону

У будь-якому звіті найважливіші цифри. Є вони й у відеоролику спікера. Для даних виділили трохи більше ніж 20 с із понад 6 хв. Утім, автори досягли свого. Кількох десятків секунд цілком вистачило, щоб зрозуміти головний меседж. Дмитро Разумков надсилає сигнал, що роль одного з багатьох (нехай і нерядових) у команді президента його більше не влаштовує. Він хоче стати «не першим, але й не другим у країні», як свого часу описав посаду спікера один із попередників Разумкова Олександр Ткаченко.

54%. Саме ця цифра підштовхує до висновків попереднього абзацу. 11 жовтня соціологічний центр імені Олександра Разумкова, батька чинного голови Ради, опублікував результати дослідження рівня довіри громадян до соціальних інститутів та політиків. Опитування провели на початку жовтня, і його дані використали автори парламентського відеозвіту для ілюстрації успішної роботи. Уже традиційно дослідження засвідчило високі сподівання українців на оновлену владу. Рейтинги довіри до низки держорганів залишаються стабільно високими останні місяці. Наприклад, чинній Верховній Раді радше або повністю довіряють 46% громадян. Нечувані показники порівняно з тими, які демонстрував парламент минулого скликання. Це вдвічі краще, ніж у НАБУ та САП, наприклад. Проблема тільки в тому, що результат довіри до парламенту, яким справді можна хвалитися, до звіту під назвою «перші 50 днів роботи Верховної Ради України» так і не потрапив. Натомість туди потрапив особистий рейтинг довіри Дмитра Разумкова, який і становить означені 54%. У звіті він слідує одразу за рейтингом довіри до президента (70,5%) та показником у 45% українців, які вважають, що події в Україні розвиваються правильним шляхом.

Щоправда, Разумков усе ж таки зміг описати нинішню Верховну Раду словами. «Іноді тут є дискусія, іноді тут вирують пристрасті, але саме такою є робота Верховної Ради України. Іноді вона цілодобова», — каже спікер про парламент. Відомо, що слово «парламент» французького походження та означає «говорити». Тобто вести дискусії та сперечатися — це ключова ознака нормального парламенту. Проте в перші 50 днів роботи Верховної Ради нового скликання дискусія виникала саме «іноді». Решту часу працював турборежим, коли закони ухвалювали без обговорення. «Нова Верховна Рада має бути якісною, ефективною та динамічною», — додає Разумков, прямуючи залом засідань Верховної Ради назустріч камері. У цей момент здається, що він рекламує новий продукт власного підприємства.

 

Читайте також: (Не)справджені надії союзників Зеленського

Складно сказати, чи брав участь Дмитро Разумков у написанні тексту для відеозвіту та його режисурі, але часом здається, що ролик створив таємний недоброзичливець спікера. До відео вставляють слова зі звернення Володимира Зеленського, виголошеного в перший день роботи нової Ради: «Будь ласка, давайте менше зайвих діалогів. Давайте працювати. Давайте вже голосувати. Я вас дуже прошу, народ чекає». Однак цитату подали не повністю. Далі мало бути: «Добре? Менше есемесок. Будь ласка, більше законів. Ми всі чекаємо». Ці слова Зеленського були звернені до депутата від «Слуги народу» Михайла Радуцького, який відзначився нецензурною перепискою стосовно екс-міністра охорони здоров’я Уляни Супрун. Нехай автори й обрізали цитату, але саме епізод із Радуцьким першим згадується під час її прослуховування. Скандал, який виник у перший день роботи парламенту, сигналізував, що підкилимні інтриги не зникнуть зі стін Ради разом зі старими політиками.

Хоча ролик і став бенефісом Дмитра Разумкова, у ньому все-таки знайшли місце для кількох однопартійців зі «Слуги народу». Без конфузу не обійшлося й тут. Ось один із головних претендентів на посаду очільника Києва Олександр Ткаченко розповідає про законопроект, що стосується столиці. «Перший крок до поновлення нормального європейського самоврядування в місті», — каже депутат. Слова Ткаченка супроводжує текст знизу: «2143 — проект закону про внесення змін до Закону «Про столицю України — місто-герой Київ». Навіть якщо не торкатися того, що для парламентського звіту чомусь обрали тему, яку ще не довели до кінця, можна, втім, зазначити три речі. По-перше, Рада таки проголосувала в першому читанні законопроект про столицю. По-друге, Ткаченко є співавтором проголосованого проекту. По-третє, йдеться про інший проект, ніж той, про який написали в тексті до відео. Рада проголосувала проект закону «Про місто Київ — столицю України» (№ 2143-3).

 

Можливо, помилки у відеозвіті не встигли прибрати через швидкість його підготовки. Як каже сам спікер Верховної Ради, динаміка ключова в робочих процесах. Про турборежим роботи парламенту не казав хіба що лінивий. Тиждень уже підводив підсумки першого місяця діяльності Ради з наголосом на цифрах (див. Тиждень, № 39/2019). На той момент чинний парламент утричі випереджав попередній за кількістю ухвалених протягом першого місяця законів: 21 проти 7. Кількість голосувань узагалі була в понад чотири рази більшою. За 20 днів, які минули відтоді, Рада збільшила доробок майже вдвічі. Якщо вірити авторам відеозвіту, загальна кількість ухвалених законів 56. Залишається сподіватися, що там немає помилок.

Підсумовуючи перший місяць роботи парламенту, Тиждень писав передусім про виконання першочергових обіцянок президента. Точніше про те, що їхнє виконання доволі своєрідне. За час, який минув, нардепи встигли додати у свій доробок нову судову реформу, яку розкритикували європейські партнери України, узятися за зміни до Регламенту роботи Ради, нехай і не ті, у яких сховано найбільше суперечностей, та багато чого іншого.

 

Читайте також: Приборкання недоторканного

Водночас досі не внесено ясності щодо виконання однієї з найперших і головних обіцянок Володимира Зеленського — закону «Про народовладдя». Окрім відеоролика Разумков дав брифінг для журналістів у стінах парламенту з того самого приводу — 50 днів роботи Ради. «Станом на сьогодні немає закону про референдуми. Наша позиція була й залишається такою, що потрібен не закон про референдуми, а закон чи навіть пакет законів про народовладдя. Сьогодні цим займається Руслан Олексійович Стефанчук. Я сподіваюся, що найближчим часом ми зможемо його презентувати», — каже Разумков, відповідаючи на одне з питань. «До Нового року?» — уточнює журналістка. «Я сподіваюся, що так», — відказує спікер.

Річ у тім, що 31 березня 2019-го Разумков у розмові з Тижнем у штабі кандидата в президенти Зеленського вже обіцяв представити тексти ключових законопроектів, серед яких і питання народовладдя, «у найближчому майбутньому». Відтоді минуло понад півроку. Стиль роботи Ради загалом виявився інакшим. Тексти законопроектів попередньо не презентували, а подаючи в Раду, голосували одразу та в цілому.

Однак час турборежиму минає, і це ще один неформальний висновок із 50-денного звіту Разумкова. Є ймовірність, що звіт за підсумками 100 днів роботи вже не вдалося б назвати «День за два». Монобільшість куди частіше буксує під час ухвалення проектів, а деякі депутати вперто відмовляються підтримувати ініціативи Офісу президента. Надважливу для Зеленського судову реформу взагалі змогли проголосувати виключно завдяки підтримці позафракційних. Уже 18 жовтня внутрішні суперечності в «Слузі народу» стали публічними. Депутати пересварилися через ставлення до діяльності посередників під час оцінки нерухомого майна. Принаймні частина таких майданчиків пов’язана з оточенням нардепа кількох скликань, а нині члена депутатської групи «За майбутнє» Антона Яценка. У правлячій партії дійшло до обвинувачень 11 депутатів в отриманні хабарів. Скандал стрімко набирає обертів. Зеленський закликав підозрюваних дати покази на детекторі брехні. Водночас один із цих депутатів Олександр Дубінський вимагає публічних вибачень за хибні звинувачення від голови власної фракції Давида Арахамії та однопартійця Данила Гетманцева. З огляду на такі проблеми всі законопроекти нарешті стали проходити процедуру обговорення в комітеті. Досвід підказує, що причиною повернення до «нормального режиму» стали саме внутрішні суперечності в «Слузі народу», а не озвучене для публіки бажання йти за процедурою.

Дмитро Разумков їде на задньому сидінні автомобіля. За вікном уже темно. «Ну що, от і закінчилися перші 50 днів роботи Верховної Ради IX скликання. Далі будуть наступні 50, потім 200, 300…» — каже він на камеру й обриває перелік на останньому числі. Доволі символічно. Цей парламент точно проіснує 300 і навіть 365 днів. А от щодо цифри 400 певності вже немає. «…Тільки конструктив та щоденна кропітка робота на благо українського народу. Або, не дай Боже, ви ввійдете в історію як парламент, який проіснував найменше — один рік», — ця фраза Володимира Зеленського з його звернення в перший день роботи Ради не потрапила до звіту, однак у пам’яті закарбувалася. Чи пропрацює парламент більше ніж рік, залежить передусім від швидкості розпаду монобільшості. Втримати її та скерувати — головне завдання Разумкова. Наступні 50, 100 і 200 точно будуть складнішими.