Політика

  ▪   Ганна Чабарай

(Не)справджені надії союзників Зеленського

Що думають про президента Зеленського діячі, які раніше його підтримували
Матеріал друкованого видання
№ 41 (621)
від 10 жовтня

У січні 2019 року після початку виборчої кампанії команда кандидата Володимира Зеленського зустрілася з антикорупціонерами, серед яких були народний депутат Сергій Лещенко, голова правління Центру протидії корупції (ЦПК) Віталій Шабунін та екс-член Національного агентства з питань запобігання корупції Руслан Рябошапка (нині генеральний прокурор). Команда Зеленського тоді повідомляла, що разом із ними складала антикорупційний порядок денний і планує співпрацювати з громадськістю в майбутньому. Шабунін казав, що ця зустріч не унікальна і ЦПК планує зустрічі з іншими кандидатами також.

 

У лютому Лещенко, Рябошапка та колишній міністр фінансів Олександр Данилюк разом із Зеленським як члени його команди взяли участь у переговорах зі спец­представником Держдепу США Куртом Волкером. Пізніше Лещенко пояснив, що був присутній там як запрошений експерт, а не як член штабу. 

 

«Коломойський (олігарх Ігор Коломойський. — Ред.) працює із Зеленським, але я особисто не хочу ставитися через це до нього упереджено. З моменту, коли його оберуть люди, він нікому не винен, крім своїх виборців. Я сподіваюся, що його розум, хитрість і життєва мудрість не дозволять йому бути заручником якихось старих стосунків із Коломойським. Щоб коли олігарх почне на нього тиснути, він був у змозі сказати: я не можу, бо вже пообіцяв активістам не чіпати НАБУ», — казав Лещенко в інтерв’ю «Главкому» в лютому. В іншому інтерв’ю тому самому сайту в квітні депутат зазначив, що в нього немає домовленостей про членство в політичній команді Зеленського. При цьому покладав на нього певні надії, називаючи «президентом, який делегує» і «не одержимим владою». 

 

Читайте також: Приборкання недоторканного

 

Пізніше він сказав, що хотів би бути в партії. Проте на той час набирав обертів скандал із Рудольфом Джуліані, адвокатом президента США, який скасував поїздку до України, щоб не опинитися «серед ворогів Трампа». Зокрема, до цих «ворогів» він зарахував Лещенка, який оприлюднив «чорну бухгалтерію» Партії регіонів із даними про виплати Полу Манафорту. Начебто цим Лещенко хотів допомогти американським демократам на виборах у 2016 році. У вересні в статті для The Washington Post Лещенко написав, що це обвинувачення неправдиве і коштувало йому посади в адміністрації Зеленського.

 

Балотуватися від «Слуги народу» Лещенко так чи інакше не міг, тому що туди брали виключно «нові обличчя». Тому він висунувся від округу на київському Подолі. Його конкуренткою від «Слуг» стала Ганна Бондар, яку він активно критикував і якій, очікувано, програв. При цьому білборди Лещенка за стилем та кольорами дуже нагадували агітацію партії Зеленського, на них було написано «Справжній слуга народу».

 

Після перемоги Зеленського тепер уже колишній депутат стверджував в інтерв’ю «РБК-Україна», що Коломойський не дістав того впливу, якого всі остерігалися. А голова Офісу президента Андрій Богдан начебто не погодиться бути маріонеткою олігарха. Лещенко схвально відгукнувся про призначення Рябошапки генпрокурором, назвавши його одним із найсильніших антикорупційних юристів, і заявив, що екс-президент Петро Порошенко тепер боїться кримінальних переслідувань.

Коли в команді президента заговорили, що наступним генпрокурором повинен стати антикорупційний активіст, Шабунін від цієї посади одразу відхрестився, зокрема й тому, що не має юридичної освіти

 

Зараз екс-депутат аналізує діяльність нового парламенту й стверджує, що від монобільшості відколюється «група Коломойського», яка голосує врозріз із коаліцією. До неї, за словами Лещенка, належать «слуги» Олександр Дубінський, Максим Бужанський, Ольга Василевська-Смаглюк, депутати групи «За майбутнє» Тарас Батенко, Ірина Констанкевич, Ігор Палиця та ще кілька осіб. Мовляв, вони не голосували за законопроект № 1084, який дозволяє імпорт електроенергії з Білорусі й частково підриває монополію Ріната Ахметова (хоч на сторінці голосування вказано, що Дубінський цей проект підтримав). Ці самі депутати, стверджує Лещенко, не підтримали законопроект № 1009, який ліквідує депутатську недоторканність, дозволяє НАБУ прослуховування та скасовує правки Лозового (стосуються строків досудового розслідування, можливості оскаржувати повідомлення про підозру тощо), що був внесений президентом як невідкладний. Ідеться про провал голосування за проект 19 вересня, згадані депутати підтримали його на засіданні 4 жовтня після кількох правок.

 

Читайте також: Чого навчать попередники

 

Крім того, Рада кілька днів не може ухвалити законопроект № 1031 про відповідальність за незаконне збагачення, який є вимогою МВФ. Його просто пропустили в порядку денному. Лещенко вважає, що причиною є «внутрішній бунт» згаданої «групи Коломойського». «Фактично Коломойський через своїх депутатів саботує важливі для президента Зеленського закони. Одним словом, стосунки Зеленського й Коломойського не такі однозначні, як можуть здатися, і скоро можуть охолонути», — пише Лещенко в своєму Telegram-каналі.

 

Своєю чергою, Шабунін ще в січні ходив до Зеленського спілкуватися про антикорупційну дорожню карту, а вже в квітні написав для The Washington Post, що, хоч би хто переміг на виборах, Україна матиме президента, пов’язаного з олігархами. Він наголосив, що за діяльністю президента мусить ретельно стежити громадянське суспільство.

 

Коли в команді президента заговорили, що наступним генпрокурором повинен стати антикорупційний активіст, Шабунін від цієї посади одразу відхрестився, зокрема й тому, що не має юридичної освіти. 

 

Звільнення заступників голови СБУ Олега Фролова та Владислава Косинського Шабунін назвав помстою за прослуховування штабу Зеленського перед президентськими виборами. Також він сказав у коментарі «Радіо НВ», що в. о. голови СБУ (а нині керівник. — Ред.) Іван Баканов підігрує старим корумпованим елітам спецслужби, не оприлюднюючи їхніх декларацій, як, власне, і своєї. Крім того, активіст розкритикував перепризначення міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. «Я десь хочу вірити, що Зеленський виправить цю помилку вже після перших ментовських зальотів. Інакше зальоти Авакова дуже швидко поховають Зеленського», — писав він у Facebook.

 

Політика з елементами тролінгу. Сергій Лещенко не потрапив у команду Зеленського, але вирішив «запозичити» її візуальний стиль

 

Коли депутати від «Слуги народу» заблокували президентський законопроект про скасування недоторканності, Шабунін опублікував їхні імена, нагадуючи, що і вони, і сам Зеленський обіцяли зробити це. Синхронно з Лещенком активіст написав про «групу Коломойського», яка мала б виділитися під час голосування за проект про покарання за незаконне збагачення, проте його не відбулося. 

 

Читайте також: За чужим сценарієм

 

Загалом Шабунін із розумінням, конструктивом і гумором підійшов до факту, що «більшість монобільшості» некомпетентна в парламентських справах. Він створив Telegram-канал «Шабунін депутатам», де коротко пояснює суть законопроектів, зокрема президентських, хвалить депутатів за хороші закони та закликає не піддаватися маніпуляціям.

 

Голова партії «Громадянська позиція» Анатолій Гриценко й сам балотувався на виборах президента, набравши в першому турі майже 7%. Під час кампанії він разом із Зеленським, Юлією Тимошенко, Андрієм Садовим, Олександром Шевченком та Віктором Бондарем підписали меморандум про недопущення фальсифікацій на виборах. Також Гриценко заявляв, що Зеленський хоче співпрацювати з ним у питанні спільної протидії можливим провокаціям із боку влади, бо це «важливо для країни». 

 

Ближче до виборів голова «Громадянської позиції» почав стверджувати, що Зеленський не кандидат, не державний діяч, не має команди та поглядів на проблеми країни, а лише продукт ненависті людей до політиків. «І я не хотів би, щоб країна ризикувала ситуацією, коли прийдуть невідомі люди, сядуть і почнуть читати свої службові обов’язки. У громадян і в країни немає часу, щоб його втрачати», — сказав він в інтерв’ю «РБК-Україна». Політик закликав колегу вийти на дебати, щоб люди «не купували кота в мішку», проте це нічим не закінчилося.

 

Після першого туру президентських виборів Гриценко казав, що наразі не може визначитися, чи підтримувати Зеленського, і зробить це після зустрічі з ним. Така зустріч відбулася, і він написав у Facebook, що Зеленський «не здасть Україну Путіну». «Чи готовий він до посади президента? Ні, не готовий, але відповідальність усвідомлює, готовий докладати зусиль і декларує намір спиратися на професіоналів», — зазначив тоді голова «Громадянської позиції».
Коментуючи дебати Порошенка й Зеленського, Гриценко назвав їх «змаганням плювків на дальність» без системного погляду в майбутнє. При цьому після виборів за його рекомендацією в команду нового президента потрапив радник із безпеки та оборони Іван Апаршин. І вже перед парламентськими перегонами Гриценко оприлюднив агітаційний ролик, де він допомагає знервованому «Зеленському» виграти шахову партію у «Владіміра Путіна», тлом звучать заклики згуртуватися й перемогти.

 

Після парламентських виборів голова «Громадянської позиції» заходився давати президентові поради у Facebook, говорити про його велику відповідальність та унікальний шанс для рішучих реформ. Закликав його опиратися тиску міжнародних партнерів на переговорах щодо Криму та Донбасу, які, мовляв, захочуть якомога швидше закрити українське питання за рахунок України. Крім того, критикував видачу Росії фігуранта справи про збиття малайзійського Boeing Володимира Цемаха, оскільки він є громадянином України. На думку Гриценка, це створює прецедент видачі будь-якого українця будь-якій державі, «навіть Коломойського». Також радить президентові не поспішати із самітом у «нормандському форматі», оскільки вважає мінські домовленості капітуляційними, а натомість провести широке громадське обговорення «без кулуарщини». Ще одне запитання, яке він адресує Зеленському: «Де посадки?», натякаючи, що дедлайни минули, а кандидатські обіцянки покарати корупціонерів досі не виконані.  

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.