Die Welt: Битва дезінформацій

Світ
25 Травня 2019, 13:53

Хорхе, 93 роки, з Андалузії, усе своє життя тяжко працював. Попри це, Іспанія виселила його з квартири. Після тривалих пошуків житла він знайшов прихисток у притулку для безхатьків.

Мохаммед, 20 років, нігерієць, в Іспанії вже два роки і ще жодного дня не працював. Біженцю іспанська держава надає житло, окрім того мобільний і €30 на день.

Під час передвиборчої кампанії фото Хорхе й Мохаммеда активно поширювались у WhatsApp із закликом «Якщо ви обурені — поділіться!». Однак ця історія — вигадка, брехня від А до Я. «Хорхе» — це 101-річний грек, його портрет украли в CNN, — що й установила мережа з громадянських прав Avaaz. «Мохаммедові» насправді ж 27 років, і він ніколи не був в Іспанії.

Avaaz, яка налічує понад 48 млн членів по всьому світу і, серед іншого, стежить за виборами, припускає: ці та інші фейкові новини з високим потенціалом соціальної напруги походять з оточення нової іспанської праворадикальної партії Vox. За цим, імовірно, стоять іноземні діячі. Ця брехлива історія зі схожим текстом уже використовувалася раніше в італійській передвиборчій кампанії.

 

Читайте також: Галина Аккерман: «Кремль перетворює перемогу в Другій світовій війні на знаряддя впливу, щоб диктувати свої умови світові»

Тим, що така цифрова дезінформація може змішати карти на європейських виборах, серйозно занепокоєні не лише в Брюсселі. Естонські спецслужби застерігають усіх передовсім від Росії. Для дестабілізації Європи Кремль має намір просунути в новий Європарламент якомога більше проросійських чи скептично налаштованих до ЄС депутатів.

Щоб цього не сталося в серці брюссельського кварталу ЄС, за виборами спостерігатиме невелика група експертів. Їхня штаб-квартира розмістилася в клиноподібній офісній споруді з каменю і скла. Там, на сьомому поверсі, серед армади моніторів, сидить спеціально відібрана команда дипломатичної служби ЄС і займається обороною від дезінформації, пропаганди, напівправди та брехні. Але є проблема: це протистояння, в якому сили та засоби не рівні.

Група називається East StratCom Task Force, персональні дані 16-ти її співробітників ЄС конче прагне тримати в таємниці. Тому їх шеф, німець Лютц Ґюльнер, запрошує в сусідню Єврокомісію. Там він розповідає, що його команда, в якій усі вільно говорять російською, із 2015 року шукає в мережі напівправду й брехню made in Russia. Провайдери надають матеріали про потоки даних, які показують, коли в соціальні мережі на Заході потрапляють фальшиві повідомлення. «Нас турбує, що загальний контекст, так би мовити, фонова музика, опиняється під дедалі сильнішим впливом та стає чимраз похмурішим», — каже Ґюльнер. Атакували передовсім такі теми, як міграція, рівність, релігія та європейські цінності. Під прицілом нападників — система цінностей ЄС.

Знахідки разом із контрдоказами робоча група оприлюднює на своєму веб-сайті euvsdisinfo.eu. Задокументовано понад 5 тис. випадків. Масштабна маніпуляційна кампанія на європейських виборах, яка позбавила його сну, ще не стихла, говорить Ґюльнер.

цифрова дезінформація може змішати карти на європейських виборах. Для дестабілізації Європи Кремль має намір просунути в новий Європарламент якомога більше проросійських чи скептично налаштованих до ЄС депутатів

Однак, можливо, хвиля ще тільки накочується. Наприклад, ФБР на американських проміжних виборах 2018 року лише за два тижні до дати голосування виявило величезну мережу акаунтів російського походження. Вони саме почали координовано поширювати праворадикальні ідеї. Пізня атака мала зменшити шанси на успіх оборонних заходів. Хоча Facebook майже відразу після цього заблокував профілі, за якими стежили 1,25 млн користувачів, попри те повідомлення вже досягли мільйонів.

 

Фабрика тролів у Санкт-Петербурзі

Пропагандистський апарат Кремля величезний: припускають, що тільки державні медіа, такі як Sputnik і RT (колишня Russia Today), які теж діють у Німеччині, мають мільярдний бюджет. На фабриках тролів — як у Санкт-Петербурзі, де в кілька змін в соціальні мережі вливають повідомлення й коментарі, — працюють тисячі осіб. Видається, що менше двох десятків працівників StratCom перебувають у програшній позиції. Однак Ґюльнер, який із 2017-го керує всією стратегічною комунікацією в дипломатичній службі, головне завдання бачить радше в просвітництві, донесенні та викритті шаблонів і стратегій ворожих сил. Ці сили показують справді абсурдний образ занепалої, здичавілої, роздрібненої Європи, яка нібито толерує педофілію та інцест, змушує жертв зґвалтування вибачатися перед ґвалтівниками, а через повагу до мусульман забороняє різдвяні ялинки. Нотр-Дам начебто спалили ісламісти, Європейський парламент безсилий та недієздатний, політична верхівка наскрізь корумпована. Іти на вибори немає сенсу, — ідеться в підступних повідомленнях, які люди Ґюльнера простежують останнім часом у дописах. Ціль, очевидно, молоді користувачі.

 

Читайте також: Хосе Казанова: «Нині спостерігаємо кризу солідарності та ідентичності, повернення на старі рейки»

Тому Брюссель та держави-члени щомісяця посилюють тиск на соціальні мережі. Європейська комісарка Вера Йоурова вимагає від Facebook, Twitter, Google і решти компаній сильної та рішучої протидії фейковим новинам. Але це балансування. За даними американського Массачусетського технологічного інституту (MIT), у Twitter, наприклад, неправдива інформація поширюється в шість разів швидше, ніж правдива. Упродовж десяти хвилин через десять рівнів брехня охоплює десятки тисяч користувачів.

Перед мережами постала дилема. Якщо вони швидко блокуватимуть акаунти користувачів, то напевне, що заблокують і легітимні політичні висловлювання. Так сталося із соціальною мережею коротких повідомлень Twitter, коли наприкінці квітня вона запровадила алгоритм для виявлення проблематичних повідомлень. Відразу було заблоковано низку дописувачів, серед яких профіль і статс-секретарки Берліна Савсан Чеблі (СДПН). Вона сперечалася з АдН про поширення імені «Мохаммед».

 

Читайте також: Соцмережі: від свободи до ненависті

Facebook у своєму дублінському офісі саме для виборів у Європі має окремий Операційний центр забезпечення їх цілісності (Elections Integrity Operations Center), у якому працює 40 фахівців, які стежать за Facebook та Instagram. Це, як і у випадку з брюссельським StratCom, порівняно з російською армією тролів бачиться малоефективним. Однак із Дубліна Facebook координує численні різномовні команди в багатьох країнах. Для протидії виборчим маніпуляціям платформа найняла понад 500 експертів із безпеки та 30 тис. модераторів.

 

Ворог креативний та має добре фінансування

Важливо також, що той, хто хоче розмістити політичну рек­ламу, повинен підтвердити на платформі свою ідентичність, а фінансування має бути оприлюднене. Реклама, фінансована з-за кордону, — табу.
Проте, як недавно визнав у своєму блозі менеджер Facebook Річард Аллен, усі ці заходи не можуть повністю запобігти зловживанню та маніпуляціям. Адже «ми маємо справу з розумними, креативними та добре фінансованими противниками». Коли їх ловлять, вони просто змінюють свою тактику. Наприклад, як ось тепер в Іспанії: просто перебираються з Facebook на WhatsApp. Згідно зі звітом австрійського каналу ORF, вони тижнями безперешкодно проводили свою кампанію, бо випадали з шаблону раніше відомих атак. Це тривало, допоки Avaaz не забила на сполох.