Зранку 2 травня Куликове Поле в Одесі вже традиційно оточене. По периметру території стоять поліцейські, працює один пункт пропуску всередину. Проте, на відміну від минулих років, жодного ажіотажу. Люди приходять до Будинку профспілок, де п’ять років тому в результаті пожежі загинуло близько 40 людей, кладуть квіти та мовчки йдуть. На площі перед будинком стоїть кількадесят пенсіонерів, які обговорюють політику, події п’ятирічної давності й майбутнього президента.
Приблизно в цей самий час біля Соборної площі відбувається інший мітинг. Тут п’ять років тому проросійські активісти напали на марш футбольних фанатів за єдину Україну. І саме тут були перші загиблі проукраїнські активісти: Ігор Іванов та Андрій Бірюков. Нині ж згадати їх прийшло близько сотні людей: родичі, друзі, знайомі, просто небайдужі. Попри побоювання, цього дня між різними групами мітингувальників сутичок не відбулося, хоча на них 2 травня в Одесі очікують щороку. Втім, проукраїнські активісти зізнаються: чекали, що прибічники Куликового Поля масово вийдуть на свій мітинг.
Читайте також: Порада президенту: не запливати за буйки
«Про російський реванш в Одесі кажуть ті, хто його очікує. П’ять років тому Одеса вже зробила свій вибір. І за цей час проросійського реваншу не видно, думаю, таких ризиків уже немає. Багато хто очікував, що цього року Куликове Поле буде заповнене людьми, що «вата» підійметься. Але, як ми побачили, тих, хто прийшов, було лише кілька сотень. І здебільшого це ті люди, які колись збиралися біля Будинку профспілок щонеділі. Лідер у них зараз Ібраґім Моріс — ліванський комуніст, який вважає себе головою Антимайдану. Але всі його дії зводяться до мітингів пенсіонерів. Так що небезпеки від них ми не очікуємо», — розповідає місцевий активіст на ім’я Гліб.
Водночас його колега Олена Балаба додає: якщо прямий проросійський реванш неможливий, то цілком імовірно, що відбудеться реванш ідейний. «Із 2014-го Одеса відділялася від іншої частини України іміджевими речами, — каже вона. — Мер Геннадій Труханов проводив рекламу в контексті того, що Одеса — особливе місто. Якщо ви помітили, у нас всюди на будинках одеські прапори, у ті самі кольори пофарбований комунальний транспорт. А ще в школах обов’язкове викладання російської мови. Навіть в україномовних класах. Дев’ятикласники під час іспитів здають диктант із російської (директор департаменту освіти і науки Одеської міськради Олена Буйневич в інтерв’ю Укрінформу рік тому повідомила, що 2017 року 59% батьків першокласників обрали мовою навчання українську, 41% — російську. — Ред.). У вишах викладають також російською. Вийшла така собі держава в державі в рамках децентралізації».
Читайте також: Зеленський і Росія: пастки розставлені
Олена припускає, що за такої ситуації нинішні міські еліти можуть вимагати для себе преференцій. І якщо в Одесі стане неспокійно або ж узагалі країна втратить область, то це буде сильним ударом. Адже на регіоні зав’язана зовнішня морська торгівля, тут порти, заводи. До всього Одеська область аграрна. Тому можна припустити, що й після зміни центральної влади місцевим одеським елітам нічого не загрожує. Вони залишаться на своїх місцях.
«Справжній ризик створюють наші еліти. А це люди мера Труханова, Володимира Галантерника, якого називають «господарем Одеси». Вони доволі вільно почуваються і в міській раді, і в обласній. Уже містом ширяться чутки, що Труханову вдалося домовитися з людьми, наближеними до новообраного президента. Тож не думаю, що вони відчують якісь зміни. Ба більше, цим людям не потрібно бути на державних посадах. У них чимало бізнесових інтересів, які пов’язані з різними політичними партіями. І на місцевих виборах, можна припустити, центральна влада просуватиме компромісного для цих еліт кандидата», — пояснює Гліб. Водночас місцеві активісти очікують, що Труханов утретє в мерське крісло не потрапить. Адже за цей час він став надто одіозною постаттю, тож, припускають вони, його буде простіше замінити.
Поки на Куликове Поле не встигли прийти проукраїнські активісти, покладати квіти з’являються колишні депутати-регіонали: Вадим Новинський, Євген Мураєв, Юрій Бойко та Микола Скорик. Власне, у самому місті, та й в області, колишні представники Партії регіонів теж нікуди не ділися.
«У міськраді Блок Петра Порошенка частково складається з колишніх регіоналів. І вони доволі подрібнені. Основа сила БПП тут — це група нардепа Олексія Гончаренка. Із цієї ж когорти Дмитро Голубов. Утім, коли на захист нашого Літнього театру приїжджав депутат Мустафа Найєм і коли його облили нечистотами, ті ж таки бепепешники роздавали коментарі ЗМІ. І розповідали вони майже те саме, що й депутати міськради від «Доверяй делам» Труханова. Власне, це доводить, що вони працюють разом», — переконує Олена Балаба, яка, серед іншого, займається захистом Літнього театру в Одесі від забудови.
«Насправді Одеська область не відрізняється нічим від інших регіонів. Після розпаду Партії регіонів частина людей пішла до Опозиційного блоку, частина до БПП. Регіонали ж ніколи не були однорідною структурою з чіткою ідеологією. У нас це були бізнесмени, представники фермерства. І ці люди завжди входили до правлячої партії, бо так простіше вести свій бізнес. Тому не можна сказати, що всі вони вигнанці, бо екс-регіонали. Думаю, вони не так політики, як бізнесмени, що через політику лобіюють власні інтереси. Так, це погане явище, але воно є не лише в Україні. Хоч і хотілося б, щоб відсоток таких людей був меншим», — пояснює виконувач обов’язків голови області Віталій Свічинський.
«Частина нашої облради — це представники Бойка з Опоблоку. Також незначна кількість депутатів підтримує Вілкула. Є кілька молодих, амбіційних, але проросійських депутатів. Вони тримаються окремо. Також є група «Доверяй делам» Труханова. Є групи Блоку Юлії Тимошенко, БПП, депутата Антона Кіссе», — пояснює виконувач обов’язків голови області.
У контексті майбутніх призначень дуже ймовірно, що новообраний президент Володимир Зеленський спиратиметься на Одещині на колишніх регіоналів, представників групи впливу того ж таки Труханова. Оскільки, як переконують місцеві політики та активісти, власної команди в місті та області Зеленський не має. Хіба що побіжно згадують партію УКРОП, яка була доволі нечисленною. «В Одесі активно говорять про те, що весь березень Галантерник домовлявся із чиновниками. Так це чи ні, але мерія в нашому місті вся «зелена». І Труханов «зелений». Під час виборів за Зеленського фактично агітував віце-мер Одеси Андрій Котляр та його група впливу. Можна припустити, що вони працювали зі штабом Зеленського та робили для нього тут вибори», — розповідає Балаба. Її колега Гліб додає, що схожа ситуація і в міській раді: «Не секрет, що міськрада Одеси працює під Труханова. А в явній опозиції там кілька людей, це «Самопоміч» та окремі представники БПП. Що стосується перефарбовування: якщо Труханов це зробить, більшість піде за ним».
Читайте також: Новий президент і Донбас
«Опозиційний блок в обласній раді співає гімн гучніше за патріотів. І багато хто з Опоблоку говорить виключно українською. Проте це не означає, що вони щирі у своїх поглядах. Адже ризики перефарбовування є завжди, усе залежить від кон’юнктури. Навряд чи хтось перефарбується в явних прибічників Росії. Однак припускаю: партія президента може втратити частину депутатів. Щоправда, поки облрада не збиралася, важко зрозуміти, як поводитимуться депутати, які будуть у них настрої. Звісно, ядро партії збережеться, можливі втрати. Але це класична історія для нашого політикуму», — каже Свічинський.
О 16-й на Куликовому Полі збирається кілька сотень людей. У небо запускають чорні повітряні кульки, то тут, то там виникають суперечки з проукраїнськими активістами, які прийшли під Будинок профспілок подивитися на мітинг. Поліція діалогу розводить ідеологічних супротивників по різні боки площі. Силу застосовувати не доводиться. «Звісно, в області є проросійські настрої, особливо на півдні регіону. Це реальна проблема. Думаю, тут свій вплив має близькість кордону з Придністров’ям: звідти працює російське телебачення. Робить свою справу й пропаганда. Але я не сказав би, що люди, які симпатизують Росії, готові радикалізуватися. Особливо порівняно з 2014-м. Максимум, думаю, вони готові вступати в дрібні дискусії», — розповідає Свічинський.
Увечері 2 травня в Одесі вже за традицією відбувається марш Національного корпусу. Проте, зважаючи на певні розбіжності в поглядах на політику, представники інших націоналістичних сил відкрито акцію не підтримують. «Торік приїжджав лідер «Свободи» Олег Тягнибок, а зараз сам Нацкор. Звісно, що футбольні фанати підуть на марш. Але ви, певно, знаєте: багатьох людей НК привіз із регіонів. Не проводити акцій проукраїнська частина Одеси не може, бо до нас виникнуть питання: мовляв, проросійські на Куликовому Полі зібралися, а ви де? Водночас організовувати все таким чином — збирати людей по Україні, щоб показати, як в Одесі багато патріотів, — теж не зовсім правильно», — каже місцевий активіст Дмитро.
Місто тим часом, як переконують активісти, завмерло в очікуванні призначень від новообраного президента. Частина бізнесменів скаржиться, що кілька тижнів не може підписати потрібні для роботи папери. Цю інформацію підтверджує Олена Балаба. «Чиновники очікують інавгурації. А потім призначення на ключові посади: СБУ, прокуратура, поліція. У мене є знайомі, які займаються будівництвом житла, зокрема соціального — для військових. Будують у передмісті. І вони після першого туру не можуть підписати в міських чиновників жодного документа», — пояснює активістка.
Водночас в області, переконує Свічинський, ситуація протилежна: чиновники далі працюють у звичному для себе режимі. На запитання про те, чи попередній очільник облдержадміністрації Максим Степанов є кумом Ігоря Палиці (екс-голова одеської ОДА) сміються. «Якщо навіть Степанов і кум Палиці, то я не стверджував би, що регіоном керує Коломойський. Такого відчуття в мене не було. Також не можу сказати, що адміністрація завмерла в очікуванні якихось призначень. Ми працюємо як зазвичай: зустрічі, наради, робочі групи. Я не тримаюся за своє крісло, мої колеги також. Це приємно. Хто буде новим очільником області, нині сказати важко. Є мільйон припущень, але з огляду на цікаві політтехнологічні ходи від команди Зеленського можна очікувати чого завгодно. Хтозна, може, вони голову області обиратимуть через відкритий конкурс онлайн», — розмірковує Свічинський.
Читайте також: При двох президентах
Врешті, 2 травня в Одесі минає спокійно. Увечері біля Будинку профспілок на Куликовому Полі порожньо, на відміну від попередніх років. Уже наступного ранку з площі зникають принесені напередодні квіти. Проросійські настрої, попри все, не набрали обертів. Та й кількість і якість людей, які 2 травня прийшли на Куликове Поле, свідчить радше про зворотну тенденцію. Принаймні поки що.