Ганнес Штайн розповідає про те, що Роберт Мюллер не станем рятівником американської республіки. Його звіт дає нам повне розуміння про американського президента та його контакти з Росією. Не потрібно доводити спроби росіян вплинути на результат президентських виборів в США. Роберт Мюллер взявся це довести або спростувати. Не ясно також чому Владімір Путін віддав перевагу республіканцю а не демократу. І з цього місця починається спекуляції. Чи дійсно Путін допоміг отримати владу Дональду Трампу? Що може їх поєднувати? Може він винен йому грошей? Чи може справа в спільності ідеологій? Кажучи прямо всім цим займався Роберт Мюллер. Як виявилося нині, всі ці теорії змову мають мало спільного з реальністю. Він не знайшов юридичних доказів вищеозначених підозр. Деякі американські ліво-ліберали вважали Мюллера за такого собі Рятівника Нації, який на їх думку, повинен був підтвердити їхні побоювання. Не вийшло. Він –високопрофесійний державний службовець, який просто якісно зробив свою роботу. Тож такого повороту як з Річардом Ніксоном не вийшло. Інформація про мутні напівлегальні справи Дональда Трампа не стала політичною сенсацією глобального масштабу. Очевидно, що боротьба за американську демократію продовжується. І як би хто не ставився до ексцентричного Трампа все ж він очолює найпотужнішу країну світу.
Читайте також: Die Welt: як Путін та Асад шантажують Захід, проблеми в німецькій армії
Мартіна Майстер запитується, чи прийшов вже кінець наївності? Макрон, Меркель та Юнкер зустрілися з Сі Цзінпінем. Китайський очільник нещодавно в Італії показав, що він буде холоднокровно використовувати кожну слабкість свого супротивника. Зараз стало ясно, що ЄС недооцінив глобальну державу на Сході. Перед цієї зустріччю Макрон запросив в гості Меркель та Юнкера для того щоб показати китайському лідеру міцність та єдність Європи. Але все ж в історію ввійде зустріч з з Сі Цзінпінем. На ній можна спостерігати за народженням нової доктрини французького лідера під назвою «мультилатералізм». Все це звучить нібито сильно, але реальність набагато простіша. Китай та ЄС змушені шукати співпраці через жорстку торговельну політику американського президента Дональда Трампа. І одні і інші втрачають гроші. Але проблема полягає в тому, що Китай не сприймає ЄС як рівноцінного партнера. І це розуміння прийшло до європейських лідерів дещо пізно. Європа нині змушена боротися на декілька фронтів: зі зростаючими апетитами росіян та тероризмом. І ця зустріч для китайців була зручним шансом продемонструвати ЄС свої глобальні геополітичні амбіції. І цей момент в Європі відверто проспали. І це не дивно, адже Brexit, біженці, зростання популізму в Італії, Угорщині та Польщі не дозволяли сконцентруватися на визначенні стратегії Китаю. Пекін тепер вирішив говорити з позиції сили. Адже, Європа збуває величезну частку своєї продукції в Піднебесній. І цей факт активно використовується китайцями при переговорах. Пекін намагається збудувати альтернативу США. Але діє менш витончено. І в Європі це здається зрозуміли.
Читайте також: Die Welt: Сирія стає бізнесом
Штефані Больцен переповідає останню інформацію про вихід Великої Британії з Європейського Союзу. Після того як Нижня Палата не проголосувала за домовленості Терези Мей про вихід з ЄС Великої Британії загрожує потужний хаос в квітні. ЄС вважає реальним варіант виходу Лондону «без угоди». Тож виходить, що британський парламент бере на себе відповідальність за цей процес. Тиск як зі сторони ЄС так і внутрішній колосально зростає. Момент для компромісу вже давно втрачений. Лондону дуже хоче продовжити час офіційного розлучення з ЄС. Британський парламент знову зробив те ж саме, що й раніше. Ефект той же. Британія все ближче стає до внутрішньополітичного хаосу. Процес виходу Великобританії з союзу вже розділив всю країну. Опозиційний лідер Джеремі Корбин попереджує Мей про наслідки затягування. Кожна з політичних сил веде свою егоїстичну гру, зовсім не піклуючись про наслідки для всієї країни. І зрозуміло, що всі вони винні в тому, що відбувається. І з кожною годиною ймовірність «хаотичного» Brexit суттєво зростає. Це означає, що Лондону потрібно готуватися до великих збитків та проблем.
Зейна Карам спробували дослідити, що ж сталося з очільником терористів. Абу Бакр аль-Багдаді вважається головою ІДІЛ. Чи вийшов він з тіні? Спецслужби мають здогадку куди він власне подівся. Терористи ІДІЛ втратили свої території як в Іраку, так і в Сирії. А таємничий лідер Абу Бакр аль-Багдаді нібито втік. США оголосили значну винагороду за його голову. В минулому було багато повідомлень про те, що він мертвий. Але так і ніхто і не надав доказів цього. Як тільки «халіфат» почав втрачати свої позиції так і почали з’являтися подібні чутки. Говорять, що існує багато підземних тунелів між Сирією та Іраком. Особливо часто згадується село Багус. Лідер терористів якось зміг вислизнути. Адже його розшукували всі учасники війни: американці, росіяни, сирійці, іракці і курди. Успіху ніхто не досягнув. В цей же час джерела в іракських спецслужбах повідомляють про те, що аль-Багдаді бачили на сирійсько-іракському кордоні і потім він використав один з численних тунелів. Він не використовує стандартні засоби зв’язку, адже побоюється що так його запеленгують. Коли йому потрібно з кимось зустрітися, то для цього продумується складна операція. Хоча, інші джерела стверджують, що американці взяли його в щільне кільце: вбили його охоронця, спіймали дружину. США переконані, що звужуючи простір для маневрів, вони його скоро схоплять. Сам терорист відомий жахливими злочинами, які знімалися на відео та потім викладалися в мережу. Саме це поєднання безпрецедентної жорстокості, люті та сучасних технологій зробили терористів відомими на весь світ. Як би там не було, але про поки не має офіційних заяв з приводу долі Абу Бакр аль-Багдаді.
Читайте також: Die Welt: Шлях Китаю до військової супердержави
Анерозе Таширо розповідає про спокусу позбутися величезних боргів. Державна заборгованість Японії досягла 250% від ВВП, але прем’єр залишається спокійним. Величезні борги держави раніше вважалися серйозним знаком економічного занепаду, але нині це поняття суттєво змінилося. Завдяки сучасній теорії грошей. Виходячи з чисто економічної точки зору, японська економіка повинна давно була стати жертвою гіперінфляції. Принаймні якщо для оцінки взяти економічні закони Кармен Рейнхарт та Кеннета Рогоффа. Ці економісти стверджують, що коли об’єм державних боргів перевалює за 90% від ВВП то економічний крах дуже близько. Але сучасна теорія грошей все це спростовує. Ба навіть більше, ця теорія можна зіграти вирішальну роль на наступних виборах в США. В ній говориться, що американці можуть надрукувати гроші, щоб оплатити борги. Єдина умова: центральний банк повинен потурбуватися про те, що відсотки залишалися нижчими ніж ставка зростання місцевого ВВП. Це звучить просто. Приватну та державну заборгованість не можна порівнювати. Так описує економічні закони ця теорія. Тому так і вийшло, що надзвичайно високий об’єм боргів не став причиною економічного занепаду Японії. Республіканці теж планують спробувати довіритися цій теорії. Дональд Трамп хоче взятися за зменшення американського державного боргу. Але не все так просто у випадку Японії. Цій країні конче необхідно змінювати свою залежність від США. І для цього доведеться залучати інші більш гнучкіші економічні теорії. Хоча використання попередньої макроекономічної теорії дозволило японцям збільшити витрати на оборону. З огляду на агресивну політику Китаю це більш ніж необхідно.