В останні тижні березня в Києві й не тільки стояли величезні черги до відділів ведення Державного реєстру виборців (ДРВ): українці прийшли міняти дільниці, щоб проголосувати на президентських виборах 31 березня. Це треба зробити всім, хто живе не за місцем реєстрації (яке визначає виборчу адресу). Хоча зробити це можна було ще в січні, як тільки стартував виборчий процес, але громадяни традиційно все відклали на останні дні, змусивши відділи ведення ДРВ працювати без вихідних і подеколи аж до півночі.
Такою опцією можна було скористатися до 25 березня. За даними ДРВ, місце голосування на виборах 31 березня змінило понад 315 тис. громадян. З них майже 25% зробили це тому, що живе не за місцем реєстрації, ще 24% зареєстровані на окупованих територіях, 37% є членами виборчих комісій, спостерігачами, правоохоронцями тощо.
Право голосу через суд
За законом для зміни місця голосування треба написати заяву й додати документ, який підтверджує, що ви перебуватимете там, де хочете голосувати: договір оренди житла, довідку з місця роботи, квитки на поїзд тощо. Переселенцям із Криму та Донбасу достатньо показати реєстрацію на окупованих територіях. Та не у всіх обійшлося без проблем. Дмитро Федоров приїхав до Києва з Криму ще до анексії, вступив до вишу й жив у гуртожитку, офіційно там зареєструвавшись. Після 2014-го випустився, знявся з реєстрації та отримав довідку внутрішньо переміщеної особи (ВПО). «У мене була довідка, з якою я можу робити майже все. Вона заміняє мені реєстрацію місця проживання, я з нею обслуговуюся в банках, зареєстрований як ФОП у Києві за адресою, яка вказана в довідці, маю електронний цифровий підпис, картку киянина, водійське посвідчення, обслуговуюся в поліклініці», — розповів Дмитро. Єдине, чого він не мав, то це реєстрації місця проживання та відповідно виборчої адреси.
Читайте також:Битва за місце. Як змінювалися позиції топ-кандидатів у президентських рейтингах з початку кампанії
У ст. 8 Закону «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» зазначено, що переселенець реалізує своє право голосу на виборах через зміну місця голосування без зміни виборчої адреси. Дмитро прийшов до відділу ведення ДРВ, написав заяву, але дістав відмову. «Виявилося, що тимчасова зміна місця голосування без зміни виборчої адреси недоступна тим, хто не має цієї виборчої адреси. Мені сказали, що спочатку треба визначити виборчу адресу», — розповів хлопець. Щоб отримати її, треба мати реєстрацію: фіктивно «вписатися» в якусь квартиру, купити власну, зареєструватися в Центрі обліку бездомних осіб тощо. Проте жоден із цих варіантів Дмитро не розглядав. Він радився з різними громадськими організаціями, з’ясував, що згідно із Законом «Про Державний реєстр виборців» для людей без реєстрації є варіант визначення виборчої адреси органом ведення ДРВ за мотивованим зверненням.
Хлопець подав ще одну заяву до ДРВ разом із довідкою ВПО, витягом про те, що він ФОП і платить податки, довідкою з поліклініки тощо, але знову дістав відмову. Тоді дізнався, що люди з аналогічними проблемами зверталися до суду й вигравали справи, навіть знайшов такі судові рішення. В останній день, 25 березня, вирішив спробувати ще раз. Відстояв довгу чергу, додав до заяви рішення суду, перелічив статті Конституції та законів, які підтверджують його виборче право, і звернення таки задовольнили.
Крім Дмитра така проблема в 996 тис. українців. Саме стільки громадян не має зареєстрованого місця проживання, їх неможливо включити до жодної виборчої дільниці. Такі люди не зможуть голосувати, доки в українському законодавстві виборча адреса прив’язана до місця реєстрації.
Пасивні виборці
Тих, хто живе не за місцем реєстрації, ще більше. За даними опитування Kantar TNS, проведеного для Центру прав людини ZMINA та CEDOS, до цієї категорії належить 12% населення, або ж 3,3 млн дорослих людей. Не враховуючи переселенців, іноземців, осіб без громадянства та людей без будь-якої реєстрації. З ними може бути близько 6,8 млн.
Інфографіка CEDOS
«Ситуація з реєстрацією дуже впливає на виборчу активність. 20-відсоткова різниця між електоральною активністю людей, які живуть за місцем реєстрації, і людей, які не живуть. Люди не беруть участі в житті населеного пункту, де мешкають, тому що не зареєстровані там, не відчувають себе частиною громади», — розповіла представниця Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.
Для переселенців, зареєстрованих на окупованих територіях, тимчасова зміна місця голосування — єдиний спосіб узяти участь у виборах. Проте не всім відомо про таке право, хоча кількість обізнаних і зросла за останні три роки. Як розповіла старша координаторка Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) Надія Пашкова, у 2017 році тільки 24% опитаних ними ВПО знали, як це зробити, у 2019-му їх уже 55%. За її словами, велику роль у цьому відіграла інформаційна кампанія, яку проводять громадянське суспільство та органи влади.
Читайте також: Геополітика. Втримати штурвал
За даними опитування IFES, майже половина переселенців виявила бажання взяти участь у майбутніх виборах. Проте реально змінило місце голосування набагато менше — тільки 8%. Надія Пашкова вважає, що треба збільшувати адвокаційну кампанію й спрощувати процедуру зміни місця голосування.
Другий тур: чи витримає система?
Перед першим туром президентських виборів 315 тис. виборців мали майже три місяці на зміну місця голосування. Але для голосування в другому турі, якого, вочевидь, не уникнути, процедуру слід повторити. І на це буде значно менше часу. Згідно із законом у Центральної виборчої комісії є 10 днів, до 10 квітня включно, щоб призначити повторне голосування. І за п’ять днів до виборів — 15 квітня — термін подачі заяв завершиться. У виборців буде орієнтовно п’ять — сім днів.
«Тобто в понад 300 тис. громадян, які братимуть участь у голосуванні 31 березня, не буде можливості в повному обсязі реалізувати своє виборче право 21 квітня. Очевидно, що є пропускна спроможність відділів, близько 1 тис. заяв надходило протягом дня. Люди стояли по чотири, по вісім годин. У тому немає провини працівників відділів ведення ДРВ, просто ця система не спрацює перед 21 квітня належним чином. Або частина громадян вирішить нею не користуватися. Я не хочу нікого демотивувати, але очевидно, що треба вжити превентивних заходів і думати в перспективі парламентських виборів більш свідомо», — зазначила керівниця Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська.
Ця ситуація демонструє недосконалість механізму тимчасової зміни місця голосування: система не готова до такого великого навантаження. І причина в тому, що виборча адреса не повинна залежати від адреси реєстрації, вважає Айвазовська. «Тобто місце реєстрації визначає конституційне право громадянина обирати. Це неправильно і неконституційно. Превалює позиція реєстрації у квартирі чи будинку, а не виборче право, яке є частиною Загальної декларації прав людини ООН», — каже вона.
Читайте також: Вінець еволюції
Вирішити проблему до другого туру не вдасться, оскільки потрібні зміни до законодавства. Хоча в парламенті вже два роки зареєстрований законопроект № 6240, який дозволяє змінювати виборчу адресу й брати участь не тільки в загальнонаціональних, а й у місцевих виборах за фактичним місцем проживання (детально див. «Побачити невидимих виборців»), депутати не поспішають за нього братися.
Інфографіка Громадського холдингу «Група впливу»
«Ми закликаємо не вдаватися до політичних дискусій на тему виборчих прав, тому що це конституційне право, право, яке зафіксоване в Загальній декларації прав людини ООН. Зрозуміти, що конфігурація громад інша, ніж була до війни, і прийняти це. Зрозуміти, що мобільні групи — це платники податків, активні громадяни, які не висять на шиї в держави, які навчаються, працюють, але не мають із певних причини місця реєстрації. Держава не може їх змушувати шукати це місце реєстрації. Вона повинна знайти формулу реалізації виборчих прав, яка відповідає практиці: ринок праці й оренди квартир є тіньовим, за це не платять податки. Але ціною небажання орендодавця укладати офіційні угоди не може бути виборче право громадян», — заявила Айвазовська.
На підтримку законопроекту виступив старший міжнародний радник IFES Гарольд Джепсен. «Українська влада має поважати взяті на себе міжнародні зобов’язання й забезпечити реалізацію виборчих прав ВПО та інших мобільних всередині країни громадян не тільки на папері. Треба створювати умови для цієї практики. Міжнародна фундація виборчих систем закликає українських законодавців усунути юридичні й практичні бар’єри для участі у виборах ВПО та інших мобільних всередині країни громадян і невідкладно розглянути та ухвалити законопроект № 6240», — сказав він.
Систему зміни місця голосування також можна було б спростити. На думку керівника Служби розпорядника ДРВ Олександра Стельмаха, варто відмовитися від документів, які мотивують зміну місця, лишити тільки заяву. Також запровадити можливість подати звернення онлайн із використанням електронного цифрового підпису й змінювати місце голосування одночасно на перший і другий тури виборів. За словами Стельмаха, такі зміни пропонуватимуться законодавцям, але вже після виборів.