Попри певні аналогії з протистоянням між СРСР і США після Другої світової війни, нинішнє змагання між Китаєм і Штатами відбувається в нових реаліях глобалізованого й багатополярного світу. Сьогодні головні гравці, що не збираються поступатися своїми геополітичними амбіціями, мають величезні економічні ресурси, які дають їм змогу розробляти та вводити чимало сучасних видів озброєння (особливо засобів доставки й ураження), військової техніки.
Передумови американсько-китайського протистояння
У широкому сенсі успіх, досягнутий упродовж десятиріч економічного розвитку в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, насамперед у Китаї, привів до накопичення ресурсів, необхідних для участі в дуже дорогій гонці озброєнь із використанням військових та кібернетичних технологій. Китайська економіка впевнено вийшла на друге місце у світі з претензією на перше.
Читайте також: Закордонна зброя та техніка для України: Javelin, катери, радари та гелікоптери
Китайці намагаються витіснити ВМС і ВПС США із західної частини Тихого океану (Південно-Китайське та Східно-Китайське моря), тоді як американські військові мають намір залишитися там. Передусім через низку чинних сучасних союзницьких угод Вашингтона з країнами регіону від Японії до Австралії включно. Цей намір має також як емоційний, так і історичний вимір.
Торговельно-економічна експансія КНР також передбачає проникнення на ринки інших країн і континентів, зокрема витісняючи звідти американців. Основними ринками збуту китайської продукції є США, ЄС, інші країни світу, з якими китайська економіка тісно пов’язана саме морськими комунікаціями, що пролягають Тихим та Індійським океанами.
Акцент на прихованість. Американські ВПС за допомогою малопомітних літаків мають завдавати бомбових ударів за умови подолання ППО противника
У зворотному напрямку Піднебесна транспортує імпортовані товари та сировину. Зважаючи на надзвичайну вразливість морських шляхів сполучення, Пекін розуміє, що його потенційні противники на чолі зі США є традиційними морськими державами, здатними за потреби швидко перерізати морські комунікації Китаю із зовнішнім світом. Тому головний акцент протистояння дедалі більше зміщується на море.
Торговельний баланс між КНР і США вже давно складається не на користь американців. Останніх незалежно від партійних уподобань дратує китайська практика ведення бізнесу. Зазвичай китайці купують невеликі партії високотехнологічних виробів, після чого доволі швидко організують випуск власних аналогів, часто навіть неліцензійних копій. А те, що не можна купити, наприклад стратегічно важливі технології, вони просто крадуть через розгалужені мережі своєї розвідки на території США, зокрема через незаконне проникнення в комп’ютерні мережі американських компаній.
Читайте також: Світові ЗМІ про вихід США з ракетного договору: подарунок Трампа Путіну і старт гонки озброєнь
Іншим закордонним джерелом отримання зразків сучасних озброєнь є Росія. У 2018 році США навіть запровадили санкції проти китайських компаній, причетних до придбання в РФ бойових літаків Су-35 і ЗРК С-400. Реакцією Пекіна на це були обурення й заклик до Вашингтона скасувати обмеження. Піднебесна пригрозила США негативними наслідками.
На думку експертів, жодні переговори не здатні вплинути на китайську бізнес-модель, оскільки більше, ніж на незначні зміни, Піднебесна не піде. Отже, якщо припустити, що економічна напруженість у відносинах КНР і США найближчим часом зберігатиметься, відповідно посилюватиметься й військове суперництво, передусім гонка озброєнь. Особливо це стало видно після переходу Китаю за часів уже пожиттєвого лідера Сі Цзіньпіна від попереднього м’якого авторитаризму до жорсткого.
Його практика обмеження прав і свобод людини в країні неприйнятна для американців та Заходу загалом. При цьому опанування китайцями дедалі сучасніших технологій не лише не усуває конфлікт інтересів зі США, а й стимулює його. Адже в умовах глобального світу і Китай, і Сполучені Штати живуть у межах однієї світової цифрової екосистеми, яка вперше в історії робить реальністю війни «дистанційного проникнення».
Сьогодні Тихий океан уже не є тим захисним бар’єром, яким він був нещодавно. А відстань у тисячі кілометрів долається одним кліком комп’ютерної миші. Нові технології породжують нові можливості, якими користуються обидві сторони. Тобто Китай має можливість вторгнутися до американських комерційних і військових комп’ютерних мереж, а США — до китайських.
Суперечності між цими гравцями, зважаючи на масштаби їхнього потенціалу, мають довготривалий характер. Тож американсько-китайська холодна війна надалі так чи інакше впливатиме на події у всьому світі. За експертними оцінками, очевидні та принципові відмінності між США та КНР неможливо подолати в принципі. Тому, як зазначає Роберт Каплан, головний геополітичний аналітик американської недержавної розвідувально-аналітичної компанії Strarfor, військове суперництво між ними вже впливає на події у світі й навіть визначить характер ХХІ століття. А Китай для американців буде більш грізним супротивником, ніж свого часу СРСР.
Справді, китайська загроза значно більше впливає сьогодні на Пентагон, ніж колись дії СРСР. І недарма, адже, як вважається, Піднебесна з її хваткою динамічної технологічної держави, не обмеженої бюрократичним контролем, притаманним для самої Америки, невдовзі може наздогнати та навіть випередити США у сегменті мереж 5G та цифрових бойових систем.
Комплекси розбрату. США запровадили санкції проти КНР за купівлю російських ЗРК С-400
А здобутки Китаю у квантовому зв’язку взагалі вивели його на перше місце у світі в цьому важливому напрямку. Наслідки такої без перебільшення революційної події невдовзі можна буде відчути й у військовій сфері. Нагадаємо, що квантовий зв’язок вирізняється надзвичайною стійкістю до перехоплення та зламу, що неабияк сприятиме прихованості та швидкості інформаційного обміну підрозділів тощо.
Нові озброєння — нові можливості
24 грудня 2018 року ВПС США провели успішне випробування вдосконаленої версії 13-тонної найпотужнішої неядерної авіабомби GBU-57 Massive Ordnance Penetrator (розробник — концерн Boeing), здатної проникати в ґрунт на глибину до 61 м і знищувати захищені цілі на кшталт розміщених під землею бетонованих і броньованих бункерів, командних центрів тощо.
Для доставки боєприпасу до цілі використано стратегічний бомбардувальник малої помітності Northrop B-2 Spirit, що свідчить про концептуально розроблений підхід до майбутнього можливого використання американської супербомби, а саме за умов подолання ППО новими літаками.
5 січня 2019 року Китай також здійснив випробування неядерної супербомби власного виробництва, відомої як «матір усіх бомб». Навряд чи це був збіг, радше приклад того, як КНР створює зразки нового озброєння майже одночасно зі США. Розробником бомби є державний концерн Norinco. Ця бомба, як і її американський аналог, також призначена для знищення укріплень, захищених будівель тощо.
Читайте також: Die Welt: Повернення ядерних ракет
Своєю чергою, китайську шестиметрову супербомбу скинув на ціль стратегічний бомбардувальник Н-6К (морально застаріла копія радянського Ту-16). Такі машини стоять на озброєнні морської авіації ВМС КНР (детальніше див. Тиждень, № 51/2018). Проте з погляду бойового використання вільно падаючої супербомби проти захищених об’єктів у глибині розташування потенційного противника багато експертів вважає такий носій як засіб доставки ризикованим.
Втім, у доповіді Сенату американське оборонне відомство зазначає, що Китай намагається розширити «зону покриття надводних військових операцій» і «створює для цього малопомітний стратегічний бомбардувальник». За даними військово-морської розвідки США, над новим малопомітним стратегічним бомбардувальником Hongzhaji 20 (Hong-20 або Н-20) працює китайська авіаційна корпорація Xi’an Aircraft Company.
На супутникових фото, зроблених ще наприкінці серпня 2017-го в районі дослідницького осередку поблизу міста Ченду, було зафіксовано об’єкт у вигляді величезного літаючого крила, який, за словами експертів, є повномасштабним макетом новітнього китайського стратегічного бомбардувальника H-20.
Н-20 створюється за технологією stealth, схема літаюче крило. З’ясувалося, що китайський літак, як і його американський аналог В-2 Spirit, має бути оснащений чотирма двигунами з тягою до 18 т. Для створення останніх Пекін навіть заснував нову авіамоторну корпорацію Aero Engine Corporation of China (AECC), що спеціалізується на створенні турбовентиляторних реактивних двигунів.
Н-20 матиме дозвукову швидкість (до 1 тис. км/год), дальність до 12 тис. км і низьку радіолокаційну помітність завдяки використанню stealth-технологій. Бойове навантаження бомбардувальника експерти оцінюють у 10–20 т із розміщенням ракетно-бомбового озброєння у внутрішніх відсіках (керовані авіабомби та ракети, зокрема й стратегічні).
Made in China. Дані розвідки вказують на ймовірну розробку китайським ВПК аналога американських «невидимок» — бомбардувальника Н-20
Американська розвідка звертає увагу на те що такий проект вимагає величезного фінансування. Для порівняння: кожен бомбардувальник такого класу обійшовся бюджету США в понад $2 млрд (всього збудовано 21 літак). Політ головного екземпляра Н-20 запланований на кінець 2019-го — початок 2020-го, а взяття на озброєння слід очікувати до 2025-го.
У Пентагоні уважно стежать за реалізацією програми Н-20, небезпідставно вважаючи новий китайський стратегічний бомбардувальник серйозною загрозою з претензією на досягнення паритету в стратегічній авіації. Американське видання Military Watch вважає, що гіпотетично Н-20 буде здатний завдавати ударів не лише по закордонних військових базах США в Азійсько-Тихоокеанському регіоні (Гаваї), а й по цілях на американському континенті.
Американське видання Defence Intelligence Agency (DIA) в черговому щорічному випуску China Military Power, присвяченому військовому потенціалу Китаю у 2019 році (аналог колишніх щорічних аналітичних оглядів Soviet Military Power), повідомило також про створення малопомітного бомбардувальника середньої дальності JH-XX для використання в районі територіальних кордонів самого континентального Китаю.
Читайте також: Сила і слабкість російського військового флоту
Фактично йдеться про створення багатоцільового бойового літака малої помітності, здатного, зокрема, вести ефективні повітряні бої й уражати повітряні цілі. Що ж стосується ударних функцій, то експерти оцінюють радіус його дії в 1–2 тис. км, як корисне навантаження машина нестиме ракети класу «повітря-повітря» далекої дії та класу «повітря-поверхня» (для ураження американських баз або кораблів, передусім авіаносців).
Як зазначає DIA, найсерйозніші наслідки для США матиме переконання керівною верхівкою ЗС Китаю Сі Цзіньпіна в безмежних технологічних можливостях новітніх китайських озброєнь, оскільки це, ймовірно, вплине на його наступні рішення. Адже досі китайці були впевнені, що мають на озброєнні все ще не найбільш технологічно переконливу силу.
Утім, політика пришвидшення досліджень і розвитку новітніх технологій у КНР уже починає приносити плоди у вигляді будівництва власного авіаносця або створення одразу двох типів малопомітних бомбардувальників. За оцінками американських експертів, у багатьох сферах китайці досягли технологічного рівня США, а подекуди навіть випередили. Наприклад, це стосується вже готової до взяття на озброєння гіперзвукової ракети зі швидкістю понад М5. За оцінками DIA, Піднебесна працює над створенням крилатих ракет надвеликої дальності дії (для ураження цілей з-поза радіуса дії ворожої ППО-ПРО) і також є лідером у випуску високоточних ракет середньої дальності.
Водночас китайці вдосконалюють оперативно-тактичну авіацію, що має прикривати дії власних бомбардувальників. Під час Міжнародної авіаційної виставки Air Show China-2018 у місті Жухай уперше було показано китайський винищувач Chengdu J-10B, оснащений двигуном Shenyang WS-10G із блоком управління вектором тяги, що істотно підвищує маневрені якості машини.
Експерти не виключають, що зазначену систему вже застосовано й на новому винищувачі 5-ї генерації Chengdu J-20, що має аналогічні двигуни. Літак було прийнято на озброєння ВПС НВАК у 2018 році. Понад те, нещодавно стало відомо про появу палубної версії такої машини і старт її випробувань на борту авіаносця.
Під час авіаційної виставки в Жухаї корпорація The China Aerospace Science and Industry Corporation (CASIC) уперше показала нещодавно створену мобільну бойову лазерну систему LW-30. Остання використовує шасі важкої вантажівки й призначена для знищення насамперед ворожих безпілотників та атакуючих високоточних боєприпасів.
Читайте також: Флот Країни Великого Дракона
На початку січня 2019-го в Китаї було оприлюднено інформацію про створення та випробування новітнього висотного розвідувального безпілотника Sky Hawk із застосуванням технологій малої помітності за схемою літаюче крило. Sky Hawk є БПЛА далекого радіуса дії та великої автономності, що здатний здійснювати розвідувальні та патрульні місії в небезпечному середовищі.
Китай також давно й активно працює над гіперзвуковою зброєю в межах національної програми. Втім, ідеться про гіперзвукові бойові частини балістичних ракет, призначених насамперед для ураження авіаносних угруповань ВМС США, які Пекін вважає першочерговою загрозою на морі.
За даними американської військово-морської розвідки, Піднебесна розробляє кілька варіантів перспективних засобів доставки нових боєприпасів, зокрема балістичними ракетами-носіями корабельного та берегового базування, а також авіацією. Щоправда, абсолютизувати гіперзвукову зброю теж не варто, адже, попри всі досягнення та переваги, вона все ще не до кінця відпрацьована.
Слід зазначити, що у світі сьогодні не існує надійних засобів захисту від гіперзвукової зброї з огляду на високу швидкість й складну траєкторію польоту ракет. Їх наразі не мають не лише США та країни Заходу, а КНР і РФ, що хизуються своїм тимчасовим проривом у цьому сегменті. Утім, зважаючи на політику останніх у світі, поріг небезпеки застосування ними такої зброї значно знизився.
З огляду на необхідність захисту розвинених морських комунікацій Китай об’єктивно змушений активно розбудовувати власні ВМС. Останнім часом помітно зросли темпи розробки нових проектів, будівництва та взяття на озброєння кораблів і підводних човнів усіх класів. Водночас Піднебесна активно постачає військово-морське озброєння та кораблі на експорт.
За експертними оцінками, протягом 2018 року на різних стадіях будівництва на китайських заводах перебувало понад 30 нових кораблів, зокрема один авіаносець (проходив випробування), два десантні кораблі-доки, океанський корабель комплексного забезпечення, новий мінний тральщик, спущено на воду шість есмінців, один фрегат, тринадцять корветів, корабель розвідки тощо.
У результаті ВМС Китаю у 2018-му налічували вже понад 300 кораблів. За оцінками експертів, протягом наступних 15 років ця цифра може зрости до 430 одиниць надводних кораблів плюс 100 підводних човнів. Для порівняння: ВМС США станом на 2018-й мали 287 кораблів, ВМС Великої Британії — 75, Австралії — лише 48.
Китай активно розвиває власні спроможності у сфері A2/AD (anti-access and area denial — обмеження і заборона доступу) у межах сучасної концепції стримування противника від доступу до окремих районів і морських акваторій. Завдяки розміщенню там потужних ракетних систем (ППО, ОТРК та протикорабельних ракетних комплексів) далекої дії значно зростає небезпека ураження кораблів і літаків противника під час спроби подолати фактичну блокаду.
Китайські зони A2/AD створено переважно довкола спірних територій, таких як Тайвань та штучні острови архіпелагу Спратлі. Вони мають на меті блокувати доступ до закритих зон американським авіаносцям. До складу власних сил китайці включили протикорабельні балістичні ракети DF-31D і DF-26, комплекси ППО С-300 та підводні човни.
Отже, гіпотетичні сценарії потенціального воєнного конфлікту передбачають зіткнення з американськими ВМС. При цьому китайська розвідка має можливість заздалегідь визначати координати головних цілей, особливо авіаносців ВМС США, і стежити за їхніми переміщеннями за допомогою космічних, повітряних та морських засобів спостереження. Тому гіпотетично наблизитися до китайського узбережжя авіаносцям США буде дуже складно.
Своєю чергою, розвідувальну діяльність американців на території Китаю значно ускладнюють тотальна закритість суспільства, суворий контррозвідувальний режим, а надто в оточенні оборонних об’єктів, жорстка цензура та широке коло дезінформаційних заходів. Останні покликані приховати справжній стан речей щодо конкретних оборонних розробок, нових видів озброєння тощо.
Читайте також: Дев’ятибальний шторм для українського флоту
Зокрема, в експертному середовищі говорять про успішне приховування китайцями початку будівництва нового авіаносця типу 002 на заводі Jiangnan, який навіть перенесли в інше місце, спорудивши новий виробничий комплекс на одному з віддалених островів, закритих для іноземців.
Зрештою, приховування власних військових об’єктів та озброєння китайці практикують уже багато років. Це частина їхньої інформаційної політики, коли іноземних спостерігачів свідомо вводять в оману. Вони використовують цілий арсенал засобів від заздалегідь підготовлених інформаційних вкидань у ЗМІ до малювання на експериментальному зразку нового літака різних номерів і перефарбування його щоразу за різною схемою.
Така практика дає змогу не лише приховувати справжні досягнення китайців, а й за потреби перебільшувати ефект від цього. Як наслідок — західні експерти не могли зробити однозначних висновків щодо того чи іншого виду ОВТ китайського виробництва, а також його реальних ТТХ.
ВМС і ВПС США патрулюють Південно-Китайське море, через яке проходять основні морські шляхи сполучення з Азії до Європи. Таким чином американці намагаються стримати китайську експансію на цьому напрямку й спробу Пекіна перетворити море на власне озеро. Піднебесна також активно створює там штучні острови й будує військові об’єкти, бази та аеродроми. Це стосується й островів Спратлі, належність яких оспорюють В’єтнам, Малайзія та інші країни регіону ПСА.
Американська відповідь
За деякими оцінками, США наразі втратили технічну перевагу й дещо поступаються Китаю (як і РФ) у створенні гіперзвукових ракет. Останнім часом вони активізували власні розробки в цьому сегменті для оснащення власних ВМС і ВПС. Зокрема, концерн Lockheed Martin із квітня 2018 року активно розробляє серію малих гіперзвукових ядерних ракет далекого радіуса дії, здатних ефективно уражати цілі на території противника. Окрім Китаю це певний сигнал і для Росії.
США вже інвестують у розробку нових технологій, здатних підвищити рівень захисту країни від будь-яких потенційних і перспективних ракетних загроз. 17 січня 2019 року Дональд Трамп представив нову стратегію протиракетної оборони Сполучених Штатів, спрямовану, зокрема, на створення космічних систем, що протистоятимуть новітнім ракетним загрозам з боку Китаю, Росії, КНДР та Ірану.
Американці планують розміщення захисних систем ПРО і сенсорів, здатних вчасно засікати старт іноземних ракет у космосі. Водночас для знищення останніх уже на ранньому етапі мають намір вивести на орбіту також безпілотні системи. Головне призначення цих космічних дронів — знищення з космосу гіперзвукових ракет противника, передусім Китаю та Росії.
У межах реалізації стратегії Сполучені Штати збираються розмістити додатково 20 наземних пускових установок для ракет-перехоплювачів у Форті-Грілі (штат Аляска).
Читайте також: Поповнення арсеналу. Яким буде нове озброєння ЗСУ у 2019-му
Важливим досягненням американців стало вдале випробування влітку 2018-го під час навчань RIMPAC (Rim Of The Pacific) 127-мм гіперзвукових снарядів. Стрільбу вели з використанням стандартної 127-мм корабельної гармати Mark 45 есмінця USS Dewey. Випробування показали високу ефективність нового боєприпасу для ураження різних цілей і довели надзвичайну ефективність 127-мм гармати як недорогого засобу ураження крилатих ракет і більших безпілотних літальних апаратів.
Як відомо, спочатку гіперзвукові снаряди розробляли для використання в електромагнітних рейкових гарматах типу Railgun. Проте після низки випробувань Пентагон відмовився від використання електромагнітних гармат на користь пристосування гіперзвукових снарядів для стрільби з наявних на озброєнні 127-мм гармат.
Якщо оцінювати співвідношення вартість/ефективність, це рішення треба визнати вдалим та ефективним із погляду забезпечення оборони кораблів проти атакуючих крилатих і балістичних ракет, а також здешевлення виконання цього завдання порівняно з практикою використання комбінації різних ракетних систем.
Не менш важливою є й обставина, що 127-мм корабельні гармати — стандартна зброя більшості кораблів класів крейсер та есмінець американського флоту. Тобто немає потреби замінювати наявні артилерійські системи на нові, зміни стосуватимуться лише боєприпасів.
Китайська сторона поки що відстає в цьому сегменті, як і в розвитку корабельної артилерії загалом. Щоправда, там активно працюють над створенням власних аналогів електромагнітної зброї. Відомо про існування щонайменше двох прототипів таких пристроїв, які останнім часом проходять випробування на військових кораблях Китаю. При цьому експерти попереджають про можливість нового етапу гонки озброєнь на тлі погроз США денонсувати угоду з Росією щодо ракет середньої та малої дальності.
Триває також переозброєння армій двох країн на нові зразки бронетехніки, системи реактивного залпового вогню (СРЗВ), вертольотів тощо. Так, у США мають намір запровадити штучний інтелект на танках M1 Abrams і БМП Bradley, що має на меті значно покращити й пришвидшити процес виявлення та знищення потенційних цілей, зокрема атакуючих протитанкових засобів, ракет і снарядів.
На початку січня 2019 року МО Китаю повідомило про прийняття на озброєння нового легкого танка, офіційно зарахованого до типу 15. Раніше китайці взяли на озброєння нову СРЗВ, кілька типів БПЛА різного призначення тощо. Небезпечна гонка озброєнь триває.