«Підписання відкриває можливість інтенсивного військово-технічного співробітництва з НАТО. Важливо, що ми говоримо про співробітництво. У нас такого роду співпраця з багатьма країнами. Але коли нам потрібно відстоювати незалежність, ми більш інтенсивно приймаємо співпрацю з НАТО. Позаблоковість залишиться. Мова йде лише про взаємодію», – зазначив Небоженко.
«Це не означає, що бази НАТО з'являться в Україні. Просто НАТО буде допомагати з навчанням, відновленням армії. Але без політичної згоди України на прийняття європейських стандартів НАТО не погодилося б на співпрацю. Не дивлячись на те, що на нас напали», – заявив політолог.
Між тим, на думку політолога Володимира Фесенка, на активну військову допомогу з боку ЄС не варто очікувати.
«Треба бути реалістами. Відчувається, що європолітики починають розуміти необхідність створення реальної безпекової і оборонної політики ЄС. Раніше така політика радше існувала на папері і спиралася на механізми НАТО. Нині ж європейці відчули, що існують нові виклики. І потрібна європейська система безпеки. Проте до військової допомоги Україні не дійде», – переконаний Фесенко.
«Навіть питання про економічні санкції проти РФ – Європа не зовсім готова, тому що існують сильні економічні зв’язки і дуже сильне проросійське лобі. Там зав’язані великі гроші, які європейці не хочуть втрачати. А окремі європейці вважають, що Путіну треба залишити можливість для відходу і збереження обличчя. Але не всі європейці розуміють, що Путін уже не відійде назад у питанні Криму і свого ставлення до України. І Європі треба звикати до такого "нового обличчя" Путіна. У прямому і переносному сенсі», – наголосив він.
Як раніше повідомлялося, 21 березня у Брюсселі Україна підписала політичну частину Угоди про асоціацію з Європейським союзом.
З української сторони угоду підписав прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. З боку ЄС перші підписи поставили президент Ради ЄС Херман Ван Ромпей і президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу.