«Прецеденти для наслідування є», пояснила "Українському тижню" фахівець із міжнародного арбітражу Ірина Тимчишин, партнер у лондонському офісі міжнародної правничої фірми Bryan Cave.
«Британія не є настільки «передовою» в питаннях повернення брудних грошей, як та ж таки Швейцарія, котра раніше була традиційно надійним місцем для непевних статків. Однак – згадаймо приклад замороження активів Муаммара Каддафі в лютому 2011-го – швейцарці зробили важливий крок. Були там заморожені й статки туніського диктатора бен Алі та єгипетського – Мубарака».
Серед небагатьох прикладів повернення крадених грошей Тимчишин називає репатріювання статків філіппінського диктатора Маркоса наприкінці 1980-х років. Той факт, що корупціонери рідко тримають кошти на рахунках під власними іменами, а майно часто приписане до напівфіктивних компаній, ускладнює і затягує процес повернення награбованого.
Тим часом джерела в Лондоні наголошують: якщо українська сторона чи незалежне розслідування зможе подати британським урядовим службам документальні підстави для підозр про відмивання грошей, уряд Девіда Кемерона буде змушений діяти.
Детальніше читайте статтю "Хто віддасть украдені вУкраїні грош?" у журналі "Український тиждень" №10