Законом про військове планування Франції на період 2019–2025 років передбачається розпочати дослідження з метою визначення й обліку нових технологій, необхідних для успішного створення перспективного французького авіаносця.
Під час престижної міжнародної військово-морської виставки Euronaval, що пройшла наприкінці минулого року в Ле-Бурже, фактично стартувала програма розробки у Франції проекту перспективного авіаносця нової генерації PA NG (porte-avions de nouvelle génération). До участі в ній будуть залучені DGA, ВМС Франції, компанії Naval Group і Chantiers de l’Atlantique (колишня верф STX), Technicatome (спеціалізується на виробництві малорозмірних ядерних реакторів).
Перспективний авіаносець має з часом замінити у складі французького флоту діючий атомний авіаносець Charles de Gaulle, який наприкінці 2030-х років можуть виставити на продаж потенційному іноземному покупцеві. В експертному середовищі розглядають кілька варіантів, головним із яких вважається купівля корабля Бразилією.
Вочевидь, щоб надати виставці Euronaval-2018 ще більшої престижності, організатори оприлюднили кілька стратегічних рішень, які стосувалися французьких та європейських розробок у сфері військового кораблебудування. Однією з найважливіших новин, яку оголосила особисто міністр оборони Франції Флоранс Парлі, став початок реалізації програми створення для потреб ВМС Франції (Marine Nationale) перспективного авіаносця PA NG.
Останній демонструвався разом із програмою перспективного французького фрегата FTI. І це не випадково, оскільки нові фрегати передусім матимуть своїм головним завданням охорону авіаносця під час перебування у відкритому морі й забезпечуватимуть його бойову діяльність у зонах конфліктів. Як відомо, авіаносець є занадто дорогою конструкцією, тому постійно потребує охорони від різних видів наявних і перспективних загроз.
За попередніми даними, поки що йдеться не про намір побудувати ще один авіаносець на додаток до наявного, а про створення заміни єдиного на сьогодні у складі французького флоту бойового корабля цього класу Charles de Gaulle. Це дає підстави припустити, що на відміну від Великої Британії, яка має сьогодні два нових і боєготових 70000-тонних авіаносці типу Queen Elizabeth, Франція економічно та фінансово поки що не готова до цього. Водночас надалі визнається стратегічна важливість з погляду національної безпеки країни та бойового потенціалу ВМС наявності у складі французького флоту авіаносних груп. На практиці використання авіаносців у різних сучасних воєнних конфліктах і локальних війнах згадані кораблі показали себе як високоефективні мобільні платформи.
Тож не можна виключати, що в майбутньому буде прийнято рішення будувати все ж таки не один, а два нових авіаносці. Адже, за словами міністра оборони Франції, спроможність підтримувати авіаносний потенціал флоту є стратегічно важливою, тож має підтримуватися надалі.
Читайте також: Кораблі ВМС України в Криму: брати чи не брати?
На сьогодні вже ведуться роботи в межах концептуальної фази нової програми, яка триватиме 18 місяців. Висновки з цього етапу мають бути затверджені особисто президентом Франції. Зокрема, фахівці сподіваються отримати за цей час відповіді на три головні запитання.
1. Для виконання яких завдань має створюватися перспективний авіаносець і з якими загрозами йому доведеться мати справу в майбутньому? Відповідь на це запитання визначатиме чисельність екіпажу корабля і його авіаційної групи, можливості корабельної системи автоматизованого бойового управління, а також кількість і склад кораблів ескорту (есмінці, фрегати), що утворюватимуть майбутню авіаносну групу.
2. Якими мають бути тактико-технічні характеристики майбутнього авіаносця? Це залежатиме від рівня сучасного технічного й технологічного розвитку, який дасть змогу визначити технології, що будуть доступними вже після 2030 року. Французькі інженери вже сьогодні припускають, що перспективний авіаносець має бути пристосований і до прийому на палубу повітряних апаратів інших європейських країн — партнерів Франції.
3. Які інновації слід застосувати під час створення нового корабля, щоб забезпечити можливість його служби та ефективного використання до «останніх декад поточного століття» і щоб під час проектування мінімізувати можливі обмеження? Тобто йдеться передусім про бажання створити корабель із якомога ширшими можливостями й при цьому уникнути ситуації «обмеженого горизонту».
Стосовно інновацій Флоранс Парлі висловилася так: «Останнім питанням є інновація. Ми не можемо обмежувати ані наш горизонт, ані наш творчий пошук. Немає потреби повторювати те, що вже існує, натомість необхідно шукати найефективніші й найоптимальніші рішення, щоб новий авіаносець став справжньою просунутою платформою ВМС Франції та прикладом інновацій».
Потенційне озброєння авіаносця PA NG
Програма будівництва нового французького авіаносця перебуває поки що на ранньому етапі, проте виступ міністра оборони Флоранс Парлі й показані на виставці технічні рішення французької промисловості дають експертам інформацію для доволі об’єктивних прогнозів щодо потенційно можливого складу озброєння нового французького авіаносця. Парлі назвала два конкретних рішення.
Перше стосується спільної французько-німецької розробки, відомої як повітряна бойова система майбутнього FCAS (Future Combat Air System), тобто багатоцільовий бойовий літак нової генерації. Підтвердженням цього була модель перспективного винищувача нової генерації NFG (New Generation Fighter), яку показала французька компанія Dassault Aviation. Розробка літака здійснюється в співпраці з концерном Airbus. Саме цей винищувач має в перспективі замінити машини типу Eurofighter i Rafale. А морська версія літака, імовірно, пропонуватиметься для озброєння нового французького авіаносця. Поки що його проект перебуває в концептуальній фазі.
Іншим претендентом на включення до складу авіаційної групи нового авіаносця експерти вважають безпілотник, модель якого на виставці також демонструвала Dassault Aviation. Йдеться про безпілотну авіаційну бойову систему UCAS (Unmanned Combat Air System). Її головним елементом має бути дрон, зроблений із застосуванням технології малої помітності stealth. Тут відчувається американський вплив (Сполучені Штати першими почали експерименти з використанням БПЛА з борту своїх авіаносців).
Читайте також: Будемо з флотом-будемо сильні!
Зокрема, французьке технічне рішення дуже нагадує американський експериментальний дрон Northrop Grumman X-47B. А це свідчить про усвідомлення перспектив використання та розвитку безпілотної авіації для потреб ВМС Франції. І розумне застосування американського досвіду (а США є сьогодні безумовним світовим лідером у цій царині) можна вважати цілком доцільним.
Безумовно, озброєння авіаносця PA NG бойовими БПЛА нової генерації може кардинально вплинути як на формування авіаційної групи корабля, так і на його бойовий потенціал, який значно збільшиться. Наприклад, використання бойових безпілотників разом із конвенційними літаками 5-ї і 6-ї генерації дасть змогу уражати потенційні повітряні, надводні та наземні цілі на істотно дальших, ніж раніше, дистанціях.
Важлива особливість: під час виконання бойового завдання корабельні літаки, вертольоти та безпілотники залишатимуться прихованими й зможуть завдавати високоточних неочікуваних ракетно-бомбових ударів одночасно по різних цілях і з різних напрямків.
Вплив американців відчувається й у питанні застосування на новому французькому авіаносці іншої важливої системи. Йдеться про перспективні електромагнітні катапульти EMALS (Electromagnetic Aircraft Launch System), призначені для старту літаків із палуби. Вони мають замінити парові катапульти, які використовуються сьогодні на авіаносці Charles de Gaulle. Французи розглядають таке технічне рішення як революційне, що становитиме «технологічний перелам».
Як відомо, електромагнітна катапульта дає змогу оптимізувати навантаження на корабельну електроенергетичну установку з урахуванням того, що тут, на відміну від парового аналога, зменшується кількість пікових навантажень. Не випадково у 2017 році делегація ВМС Франції відвідала центр морської авіації в місті Лейкхерст (США) для ознайомлення з електромагнітною катапультою та аерофінішером нового типу (AAG).
З огляду на це французька Агенція з питань закупівель озброєнь DGA і ВМС Франції (Marine Nationale) вже ведуть переговори зі США, які розробляють електромагнітні катапульти. Останні вже використовуються на авіаносцях Сполучених Штатів. До того ж американський концерн General Atomics активно просуває цю конструкцію на експорт, зокрема й у Францію. Йшлося про них і на виставці Euronaval-2018.
Щоправда, наразі не повідомляється про тип головної енергетичної установки перспективного авіаносця. На думку експертів, переваги ядерної ЕУ є очевидними з погляду дальності плавання, швидкості ходу та високої енергозабезпеченості корабля, незважаючи на більші витрати. Втім, формально це питання має бути вирішено вже під час реалізації концепційної фази.
Читайте також: Британія збільшить флот у північній Атлантиці через "зростання російської загрози"
Також треба вирішити питання головних параметрів корабля, обмежених розмірами найбільшого у Франції сухого доку. Адже в межах 42 тис. т водотоннажності чисельність парку корабельних літальних апаратів становить лише 40 одиниць, а це відповідно обмежує бойові можливості авіаносця. Потрібно буде будувати або новий сухий док, або ж корпус корабля з двох частин із наступною стиковкою вже на плаву. Такі технології вже є.
Хто купить французький атомний авіаносець?
Перший французький атомний авіаносець Charles de Gaulle має повну водотоннажність 42 тис. т, швидкість повного ходу 27 вузлів. Його головне ударне озброєння — до 40 літальних апаратів корабельного базування, що утворюють авіагрупу. Це палубні літаки та вертольоти різного призначення (штурмовики Super Étendard, винищувачі Rafale M, літаки дальньої радіолокаційної розвідки E-2C, вертольоти SA-365). Корабельна авіація здатна знищувати надводні, надводні, повітряні та підводні цілі на значних відстанях від авіаносця.
Під час розробки проекту довжину корабля довелося обмежити 261,5 м з огляду на розміри найбільшого французького сухого доку. Тому авіаносець значно поступається американським суперавіаносцям і кількістю літальних апаратів. А високі витрати й економічна криза під час роботи над першим французьким атомним авіаносцем змусили уряд відмовитися від будівництва другого корабля.
Наразі на Charles de Gaulle завершуються середній ремонт і модернізація, передбачені на середину планового періоду експлуатації. Вже наприкінці I кварталу 2019-го він повинен відновити повну боєготовність. Корабель має прослужити ще довго після 2030-го (тобто після досягнення 30-річного терміну експлуатації). Зокрема, Флоранс Парлі не виключає й можливості його експлуатації до 2040-го.
Читайте також: Флот США прийняв на озброєння атомний авіаносець нового типу
Отже, за такою логікою, майбутній PA NG повинен бути готовий до служби близько 2032 року. Відповідно після цього Charles de Gaulle мають вивести зі складу французького флоту й у найкращому разі продати іноземному замовникові. Деякі країни (Аргентина, Бразилія, Індія, Канада тощо) свого часу активно купували бойові кораблі, зокрема й авіаносці, за кордоном.
Наприклад, у 2000-му Бразилія придбала у Франції авіаносець Foch, побудований у 1963-му, який вивели зі складу флоту напередодні очікуваного початку експлуатації на той час нового Charles de Gaulle, точніше навіть за рік до того, як останній досяг бойової готовності. У складі вже бразильського флоту колишній французький авіаносець служив під назвою NAE São Paulo до 2017-го. Отже, не можна виключати, що французи спробують повторити таку операцію ще раз, уже з атомним авіаносцем.
Дехто з експертів вважає, що можуть бути питання щодо наявності на Charles de Gaulle ядерної енергетичної установки, однак насправді це не зовсім так. Тим більше якщо взяти до уваги амбітні плани бразильського флоту побудувати власний атомний підводний човен (SN Álvaro Alberto). Роботи над відповідною програмою тривають із липня 2012-го. Відомо про участь у них французьких компаній і застосування відповідних французьких технологій. Отже, перспектива продажу Бразилії ще й надводного корабля з ядерною енергетичною установкою може видатися для останньої дуже корисною.
Іншим претендентом на придбання згаданого атомного авіаносця теоретично може стати Індія. Але це вже зовсім інше питання, оскільки ця країна, на відміну від Бразилії, хоча й зацікавлена в придбанні такого корабля, але вже реалізує власну авіаносну програму, а тому навряд чи буде фінансово здатна паралельно з будівництвом авіаносців витрачати чималі суми ще й на їх купівлю. Хоча у разі виникнення технічних труднощів зі створенням власного перспективного авіаносця INS Vishal Індія, не виключено, й погодиться на таку транзакцію.