«Торік світ надто наблизився до краю серйозного конфлікту» — такими словами починається вступне слово Вольфґанґа Ішинґера, голови Мюнхенської конференції з питань безпеки, до щорічного Мюнхенського безпекового звіту. Цей документ містить набір ексклюзивних досліджень і даних, які формують порядок денний для обговорення на самій конференції. 2018 року цей документ назвали «До краю і назад». Протистояннями, що довели світову безпеку «до краю», на думку авторів документа, у 2017-му були: зростання напруженості між Північною Кореєю та США, така сама негативна динаміка у відносинах Саудівської Аравії та Ірану; висока напруженість між НАТО й Росією та війна в Україні, що не стихає. «Крім того, основні договори контролю за озброєнням, як-от Договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності, ризикують перестати працювати, тоді як зусилля з обмеження озброєння в нових сферах, як-от кіберзброя, призупинилися», — ідеться у вступному слові. Все це, підсумовує Ішинґер, відбувається на тлі зростання націоналізму та послаблення деяких основних принципів міжнародного ладу.
Мюнхенська конференція з питань безпеки — це один із найбільших заходів у світі, який за свою мету ставить збереження миру та безпеки у світі. Ця конференція важлива ще й тим, що в ній беруть участь не лише представники Заходу, а й ті, кого на Заході зазвичай сприймають як суперників — Росія та Китай.
Читайте також: Мюнхенська безпекова конференція: зміна риторики США та сумніви німецького МЗС
«Мікрокосмом геополітичного суперництва та регіональних напружень» назвав цьогорічну Мюнхенську конференцію з питань безпеки оглядач німецького видання Die Welt Ансґар Ґрав. Такі враження були і в інших учасників з експертного кола. Професор міжнародної політики зі Школи права та дипломатії імені Флетчера при університеті Тафтса Даніель Дрезнер порівняв клімат під час конференції з погодою в Мюнхені — холодною та сірою.
«Підозрюю, що причиною, чому цьогорічна Мюнхенська конференція з питань безпеки така депресивна, була цілковита відсутність будь-якої артикуляції позитивного бачення майбутнього», — вважає Дрезнер. Він, утім, розуміє, що висловлювання прагнень не обов’язково означає, що світ піде цим шляхом, але «бачення можуть мати значення, навіть якщо вони висловлюються лише як прагнення».
Найоптимістичнішим, на думку Дрезнера, у цьогорічній Мюнхенській конференції було те, що політики принаймні визнавали проблеми якомога чіткіше. «Європейці та американці відкрито критикували Росію за її дії у сфері кібербезпеки — Макмастер (Герберт, радник президента США з національної безпеки. — Ред.) назвав звинувачення Роберта Мюллера «беззаперечними» свідченнями втручання. Туреччина окреслила свої незадоволення з партнерами в НАТО, як і Польща. Усі скаржилися на розмивання довіри в Західних суспільствах та необхідність з’ясувати кіберпроблеми», — підсумовує Дрезнер.
Читайте також: Порошенко озвучив ключові умови розміщення миротворчої місії ООН на Донбасі
Серед виступів, що чи не найбільше виділяли на Мюнхенській конференції з питань безпеки світові медіа, була промова виконувача обов’язків міністра закордонних справ Німеччини Зіґмара Ґабріеля, якою відкривався другий день конференції. Ґабріель, зокрема, закликав до посилення співпраці як між країнами ЄС, так і зі США. Попри це, він у своєму виступі поставив під питання можливість покладатися на США: «Ми більше не певні того, що пізнаємо нашу Америку. Чи це дії, чи слова, чи твіти, за якими ми маємо оцінювати Америку», — заявив політик.
Подальші виклики, на думку Ґабріеля, виходять із претензій Росії на владу, відродження націоналізму та протекціонізму, а також зростання лідерства Китаю, який наразі є єдиною державою з глобальним геостратегічним баченням.
Утім, найбільше Зіґмар Ґабріель під час цієї конференції прославився своїм твердженням під час зустрічі з міністром закордонних справ Росії Сєрґєєм Лавровим про те, що можливим є поступове скасування санкцій проти Росії. «Я знаю, що офіційна позиція інша», — визнав в. о. міністра.
Читайте також: Голова Мюнхенської конференції з безпеки анонсував зустріч у "нормандському форматі"
«Не випробовуйте наше терпіння», — звертався під час виступу на третій день конференції прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу. У цей час він у руках тримав шматок заліза, який, за його словами, був шматком збитого іранського дрона. Розробка атомної зброї, попри міжнародну атомну угоду, на думку ізраїльського прем’єра, «становить найбільшу загрозу не лише Ізраїлеві та регіону, а й усьому світові». Оглядач німецького видання Die Welt Ансґар Ґрав серед найбільших безпекових протистоянь, які можна було спостерігати під час конференції, назвав протистояння між Ізраїлем та Іраном. Найцікавіше, що міністр закордонних справ Ірану Наваз Шаріф під час цього виступу не був у залі й зайшов туди лише після його завершення.
Другим протистоянням, яке, на думку оглядача, чітко простежувалося під час конференції, було протистояння між Росією та США. Зокрема, це добре було видно під час згаданого вище виступу радника американського президента з національної безпеки Герберта Макмастера. Третім викликом оглядач Die Welt назвав ситуацію в Європі, зокрема те, як її охарактеризував Зіґмар Ґабріель. Відзначив також оглядач і зауваження польського прем’єра Матеуша Моравецького, що «НАТО потребує більше танків та менше аналітичних центрів».
Ще одним безпековим протистоянням, яке викристалізувалося цими вихідними в Мюнхені, була напруженість у відносинах НАТО — Туреччина. Після звільнення німецького журналіста Деніза Юцеля Анкара сподівалася посилити співпрацю з Берліном у галузі озброєння. Проте Берлін заявляв, що не було такої обіцянки й він не хоче «брудної угоди». Крім того, триває конфлікт всередині НАТО між Анкарою та Вашингтоном через ставлення до військових одиниць, створених курдами. Анкарі не подобається, що США покладаються на них у боротьбі з «ІД». Останнім викликом, який німецький журналіст виділив під час конференції, є зростання гегемонії Китаю. Про це також говорив в. о. міністра закордонних справ Німеччини Зіґмар Ґабріель.