18 грудня США ветували резолюцію Ради Безпеки ООН, яка мала б утримати країну від оголошеного Дональдом Трампом 6 грудня рішення визнати Єрусалим столицею Ізраїлю та перенести туди своє дипломатичне представництво із Тель-Авіва.
Ще минулого тижня західні ЗМІ повідомляли про ймовірне голосування у Радбезі ООН за проект резолюції, поданої Єгиптом, яка “закликає усі держави утриматися від створення дипломатичних місій” у Єрусалимі.
Текст резолюції, який потрапив до різних західних медіа напередодні, зокрема до Bloomberg та Al Jazeera, закликав країни-члени ООН не переносити свої дипломатичні місії до Єрусалима. Медіа також відзначали, що у тексті не згадується США, а лише йшлося про те, що підписанти резолюції “глибоко шкодують з приводу останніх рішень про статус Єрусалиму”.
Кореспондент Al Jazeera Майк Ганна відзначає, що такі країни як Єгипет та Велика Британія “хотіли, аби мова резолюції була настільки нейтральною, наскільки це можливо, намагаючись — ймовірно, марно — уникнути вето з боку США”.
Ще до початку засідання Ради Безпеки світові медіа припускали, що цю резолюцію скоріш за все не буде прийнято через вже згадане вето США. Так і сталося. Однак, як відзначає The New York Times, результат голосування 14 до 1 підкреслює ізоляцію США у питанні центральної проблеми ізраїльсько-палестинського конфлікту.
Читайте також: Зміна статусу Єрусалиму. Бойовики "ІДІЛ" пригрозили США терактами через рішення Трампа
За Планом ООН щодо розділення Палестини 1947 року Єрусалиму тоді надали спеціальний статус: він перебуває під міжнародним контролем. Цей статус ґрунтується на важливості міста для трьох релігійних громад: християн, мусульман та юдеїв. Утім, палестинці вважають Східний Єрусалим, який зайняв Ізраїль у 1967-му році, столицею своєї майбутньої держави. Ізраїль же вважає місто своєю неподільною столицею.
З того часу, як американський президент 6 грудня оголосив про бажання перенести до Єрусалима американську дипломатичну місію, країнами Бльзького Сходу і не тільки прокотилися протести, було багато арештів та насильства.
Сайт Al Jazeera перерахував п’ять ключових подій, які сталися у світі після оголошення Трампом свого рішення. По-перше, країнами Близького Сходу і не тільки прокотилися гучні протести. Лише минулої п’ятниці під час одного з них було вбито чотирьох палестинців. Демонстрації також пройшли у Стамбулі, Джакарті, Карачі, Рабаті, Чикаго і навіть Токіо. По-друге, Ізраїль здійснив низку повітряних атак проти Палестини. По-третє, влада Ізраїлю арештувала понад 260 палестинців із Західного Берега та Східного Єрусалиму. По-четверте, відреагували лідери ісламського світу. Президент Туреччини скликав позачергове засідання Організації Ісламського співробітництва 13 грудня. Під час зустрічі 57 членів групи засудили дії Трампа та закликали ООН “припинити ізраїльську окупацію Палестини”. По-п’яте, за даними Міністерства охорони здоров’я Палестини, з часу оголошення Трампом свого рішення загинуло вісім палестинців.
Читайте також: Туреччина проситиме ООН скасувати рішення США щодо статусу Єрусалим
Дослідниця Інституту Брукінґса Челія Белін у своєму матеріалі на сайті аналітичного центру запитує: чому президент США вирішив рухатися у цьому напрямку попри поради своєї команди із національної безпеки, зокрема свого держсекретаря та міністра оборони? Белін відзначає, що рішення, судячи з певних повідомлень, було доволі особистим, тому “чесно буде припустити, що президент Трамп просто виконував свою передвиборчу обіцянку щодо популярного, згідно з останніми опитуваннями, рішення серед республіканців”. Авторка посилається на листопадове опитування Університету Меріленда, де 54% опитаних прихильників республіканців виступають за “негайне перенесення посольства США до Єрусалима”. На думку дослідниці, це рішення Трампа належить до категорії “великих жестів у зовнішній політиці” з того ж розряду, що й кліматична угода чи угода з Іраном.
Утім, це рішення потішить багатьох прихильників нинішнього американського президента. Белін серед таких відзначає власника нерухомості у Лас-Вегасі та одного із двадцяти найбагатших людей у світі Шелдона Адельсона. Але, на її думку, це рішення також важливе для християн-фундаменталістів, яких немало серед республіканців. “Рішення щодо Єрусалима має нагадати нам про надзвичайний вплив, який світогляд християнського фундаменталізму має на зовнішню політику республіканців впродовж останніх чотирьох десятиліть, зокрема, погляди християнських сіоністів, які вірять, що повернення євреїв до святої Землі – це воля Божа і біблійне пророцтво”, – пише Челія Белін.