Президентський законопроект №6232 був для Верховної Ради невідкладним, оскільки без нього неможливо було запустити роботу нового Верховного Суду. Народні депутати намагалися розглянути його ще влітку, перед канікулами, однак не встигли. Певно, на це повпливала традиційна завантаженість парламенту перед завершенням сесії, адже в останній робочий тиждень народні обранці звалили все: медицину, освіту, зняття недоторканості й притягнення до кримінальної відповідальності окремих своїх колег. Там же була і судова реформа. Безпрецедентний документ, який налічував 794 сторінки. Зміни стосувалися Господарського, Цивільного, процесуального кодексів, Кримінального процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства та ще понад 25 інших законодавчих актів. Депутати подали до законопроекту близько п’яти тисяч правок і розбили його на п’ять розділів. Проте все одно не встигли. І пішли на канікули.
До невідкладного документа нардепи повернулися у вересні, а проголосували за нього 3 жовтня. Прийнята реформа запроваджує електронний суд, електронний документообіг, зміни територіальної юрисдикції для судів, які розташовані в зоні АТО, запускає, врешті, роботу сяк-так реформованого Верховного Суду. Проте серед пропонованих змін закралися поправка №109 народного депутата Андрія Лозового, які фактично унеможливлюють розслідування складних кримінальних проваджень. І, на додачу до всього, загрожують розслідуванням, пов’язаним із злочинами часів Революції гідності.
Читайте також: Поліцейські чини у суді. Розгляд резонансної справи вдруге затягнули
Які ж пропозиції нардепа Лозового прийняв парламент? Представник Радикальної партії Ляшка запропонував підкоригувати, зокрема, ст. 219 та ст. 294 Кримінального процесуального кодексу. Саме вони визначають терміни ,впродовж яких може розслідуватися те чи інше кримінальне провадження. У поки що чинній редакції КПК щодо строків визначено наступне: досудове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або протягом двох місяців з дня повідомлення про вчинення злочину. Тобто, час, відведений на розслідування, починає обчислюватися з моменту повідомлення людині про підозру. Якщо ж слідство не встигає, ці терміни можна подовжити.
Що ж до продовження термінів досудового розслідування, то незмінена ст. 294 КПК визначала наступне: якщо досудове слідство щодо кримінального злочину не встигають завершити у відведені строки (тобто за два місяці після оголошення підозри), то їх можна продовжити до 3, 6 і 12 місяців. Дозвіл на це дають керівник місцевої прокуратури, керівник регіональної прокуратури чи його заступники, генпрокурор і його заступники відповідно.
Правки ж Лозового до цих статей помітно обмежують слідство у часі. Найбільше «нововведення», яке пропонує член Радикальної партії, полягає в тому, що строки розслідування починають обчислюватися не з моменту оголошення людині про підозру, а з моменту реєстрації злочину в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (ЄРДР). Слідство матиме 2 місяці на розслідування кримінального проступку, три місяці на розслідування злочину середньої або невеликої тяжкості та 6 місяців на тяжкий чи особливо тяжкий злочин. За цей час слідчі зобов’язані знайти потенційного злочинця і вручити йому обвинувальний акт.
Якщо ж говорити про продовження термінів розслідування, то й тут вистачає незрозумілих «нововведень». Так, якщо слідство не встигатиме із розслідуванням до оголошення підозри, то продовжити терміни можна буде лише через суд. У випадку, якщо слідство не встигає з розслідуванням після оголошення про підозру, то терміни також можуть продовжити: до 3 місяців керівником місцевої прокуратури або заступником генпрокурора, до 6-12 місяців лише слідчим суддею. Що, за умови некомплекту суддів в Україні, лише додає здивування.
Читайте також: Поліцейські чини у суді. Як несподівано затягнули резонансну справу
Окрім того, вносяться зміни і до ст.284, яка визначає підстави для закриття кримінальних проваджень. Так, нардеп Лозовий пропонує вписати в чинний КПК наступне: провадження закривається, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування… крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи»; слідчий, прокурор зобов’язані закрити кримінальне провадження й у разі, коли строк досудового розслідування, визначений у ст. 219 КПК закінчився та жодну особу не було повідомлено про підозру.
Після того, як Верховна Рада спокійно проголосувала за ці поправки нардепа у судовій реформі, із критикою діяльності депутата-«радикала» виступили представники депутатських груп та фракцій, активісти та правники. Всі як один наголошували – зміни до ст. 219, 284 та 294 призведуть до правового хаосу й унеможливлять розслідування неочевидних злочинів. Можна говорити й про те, що знищується поняття «фактового злочину».
Нині процедура розслідування відбувається наступним чином: слідчі починають розслідування за фактом злочину, реєструють його у ЄРДР. Термін, відведений на таке розслідування, фактично, не обмежений. Що за умови особливої складності вчинених дій грає на руку слідчим. Коли ж у провадженні з’являється підозрюваний, з фактової справи виділяють окремий епізод, пов’язаний із ним, підозрюваного оголошують у розшук. Строки для розслідування починають йти лише з того моменту, коли людині вручена підозра. Якщо ж президент підпише пропоновані зміни, то строки спливатимуть від моменту реєстрації провадження у ЄРДР. Що негативно позначиться на розслідуваннях. Про такі загрози свого часу попереджали представники Реанімаційного пакету реформ. Втім, здається, народні обранці їх проігнорували.
«Такий крок (зміна в обчисленні строків на розслідування – Ред.) матиме катастрофічні наслідки для потерпілих. Адже кількість відмов у початку розслідування при неочевидних злочинах значно зросте, бо слідчі не братимуть на себе відповідальність розслідувати ці злочини так швидко. Більшість справ будуть закриті, оскільки розслідувати їх за три чи шість місяців неможливо. Ці зміни зроблять неможливою ефективну роботу усіх органів досудового розслідування, що призведе до ще більшої безкарності в суспільстві», – йшлося у заяві РПР від 19 вересня цього року.
«Правка зобов'язує правоохоронців розслідувати (оголосити підозру) всі тяжкі злочини впродовж 6 місяців. Складні злочини, особливо корупційні та економічні, розслідувати в такий термін НЕ МО-ЖЛИ-ВО. Оскільки проголосована норма покращує права фігурантів (значить діє назад – до вже відкритих справ), останні цілком легально закриватимуть справи через суд. В принципі все – це кінець не лише антикорупційній реформі, а й загалом кримінальній відповідальності за будь-які серйозні злочини. Окрім розквіту корупції будемо мати ще й розквіт криміналітету», – написав після голосування на своїй сторінці у Facebook голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін.
Читайте також: Як силовики можуть ункинути покарання за злочини часів Майдану
Однак правки Лозового несуть загрози не лише майбутнім кримінальним провадженням, але й уже існуючим. Зокрема – і справам Майдану. Так, згідно ч. 1 статті 5 КПК, ці правки будуть застосовуватись до вже відкритих проваджень. Тож силовики які вбивали людей на Майдані і досі не затримані з об’єктивних причин (втекли до Росії, Криму, все ще не встановлені тощо), корупціонери часів Януковича уникають покарання.
«Ця норма (правки Лозового – ред.) буде поширюватись і на раніше розпочаті розслідування. Якщо глянути ширше, вона взагалі забороняє розслідувати злочини, які не встигли розкрити, розслідувати і передати в суд за рік. Всі «вісякі» мають бути закриті. Складні справи не мають шансу бути розслідуваними. Будь-який злочинець, якого не встановлять протягом року (і не передадуть його справу до суду) – фактично амністований. Це абсурд. І повний правовий безлад. Справи Майдану, вбивство Шеремета, злочини на Сході України і в Криму – відповідно ніколи не будуть розслідуваними, бо провадження вже мають бути закритими», – пояснила у коментарі Тижню адвокат родин Небесної сотні Євгенія Закревська.
Вона додає – відведених Лозовим строків для слідства не вистачить.
«Навіть якщо встановили підозрюваного, згідно змінам до ч. 1 ст. 219, йому мають пред’явити обвинувачення протягом двох місяців. Раніше для цього був рік (і в окремих випадках і цього терміну було замало). Двох місяців навіть не вистачить на банальну судмедекспертизу чи балістику, чи іншу експертизу. Яку (увага!) тепер має призначати суд за клопотанням слідчого (раніше – призначалась постановою слідчого)», – говорить Закревська.
Як приклад, вона наводить Литву, в якій термін для розслідування злочину до пред’явлення обвинувачення не обмежений. Як, власне, поки що і в Україні.
«Більш того, у законодавстві Литви прямо не обмежений термін на розслідування злочину ПІСЛЯ ПРЕД’ЯВЛЕННЯ підозри. Обмеження працюють лише за умови, якщо обрано ЗАПОБІЖНИЙ ЗАХІД (також рік). При цьому для захисту від безпідставного переслідування підозрюваний може просити суд закрити провадження відносно себе, якщо доведе, що розслідування не здійснюється або здійснюється неефективно», – зауважує Закревська.
Як приклад тривалої в часі фактової справи вона наводить вбивства під час Революції гідності.
«22 січня 2014-го розпочато кримінальне провадження по факту вбивства Нігояна, Жизнєвського. В цьому провадженні порушувались нові епізоди. Власне, це базове провадження, в якому здійснюється розслідування більшості епізодів, зокрема і вбивства Сеника, вбивства 18-го, 20-го лютого, розстріл на Інститутській і т.д. Там збираються докази, проводяться експертизи, допитуються свідки, потерпілі, проводяться слідчі експерименти. Але базове провадження – нікуди не дівається. В ньому продовжується розслідування. Весь цей час, вже четвертий рік. І в ньому жодній особі не повідомлено про підозру. Оскільки якщо це станеться, то лишиться лише рік на завершення слідства, до якого ще далеко. І таке провадження не одне – їх багато по таким базовим епізодам», – говорить Закревська.
Читайте також: Справи Майдану. Суд видав дозвіл на арешт двох екс-"беркутівців"
Занепокоєні пропонованими Лозовим правками і у Департаменті спеціальних розслідувань. Керівник ДСР Сергій Горбатюк у коментарі Тижню заявив, що у разі вступу в силу цих поправок провадження по злочинам під час Революції гідності необхідно буде закрити, оскільки перехідних положень закон не має. Останні мали б визначати, на які провадження діятимуть такі поправки, а на які ні.
«30 листопада 2013-го було зареєстроване перше кримінальне провадження. І у нас є фактові провадження, яким скоро виповниться 4 роки. Чому так? Скажімо, у нас є провадження за фактом злочину і в ньому є невстановлені особи. Коли з’являється підозрюваний, із фактової справи ми виділяємо окреме провадження, оголошуємо людині підозру і зупиняємо розслідування, аби строки не спливали. Щодо інших невстановлених осіб продовжуємо розслідування у фактовій справі. Однак тепер фактові кримінальні провадження підпадають під дію закону, який вчора прийняла Верховна рада. Відтак – мають бути закриті. У мене просто немає слів», – зазначив Горбатюк.
Він також додає, що загрозливими є пропозиції призначати слідчі експертизи через суд.
«Може здаватися, що то якісь дрібниці – призначення експертиз слідства через суд. Однак це на голову не налазить. Зараз це може робити як слідчий, так і адвокат. У нас змагальний процес. Однак і ця частина поправок Лозового… я навіть не знаю ,як її коментувати», – говорить Горбатюк.
Із критикою щодо фактичної монополізації експертиз судами виступили в Асоціації правників України (АПУ).
«У разі прийняття змін виключно слідчий суддя зможе доручити проведення експертизи за клопотанням сторін, визначити наявність підстав для проведення експертизи, коло питань та самостійно обрати експерта для сторін. На відміну від чинної редакції вказаних норм КПК України, сторони кримінального провадження позбавляються права самостійно обирати та залучати експерта для проведення експертизи, що є істотним обмеженням права збирати докази», – йдеться у заяві АПУ.
Попри такий шквал критики від депутатів та правників, пан Лозовий продовжує стояти на своєму: «суть цієї правки – дозволити оскаржувати необґрунтовані звинувачення й припинити затягування справ у судах». А критику на свою адресу він назвав «абсолютно нікчемною і юридично безграмотною».
Цікавим виглядає той факт, що внесені паном Лозовим поправки дозволять йому та його колегам ухилятися від кримінальної відповідальності, скажімо, за несплату податків. Як відомо, у липні цього року Верховна Рада намагалася дати згоду на притягнення нардепа Андрія Лозового до відповідальності. Йому інкримінували ч.2 ст. 212 Кримінального кодексу (ухилення від сплати податків). За версією слідства, депутат не сплатив до держказни приблизно в 1,8 млн грн. До такого висновку слідчі прийшли, проаналізувавши електронну декларацію Лозового. Втім, парламент не дав згоди на зняття з нардепа недоторканості і притягнення його до кримінальної відповідальності. В момент, коли нардеп Лозовий вніс свої поправки до законопроекту, відбувся конфлікт інтересів. Однак на це, чомусь, не зважило ані керівництво парламенту, ані профільний депутатський комітет, в якому розглядали законопроект. Звісно, можна припустити, що за допомогою таких правок депутати хотіли убезпечити себе від відповідальності. Щоправда, і ці обвинувачення Лозовий відкидає.
Станом на ранок 4 жовтня, коли готувався цей текст, у Верховній Раді вже зареєстрували проект про скасування судової реформи. Авторами виступили Олена Сотник, Андрій Журжій, Ірина Подоляк та Оксана Сироїд. Із вимогою виправити закон про судову реформу виступив і міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. У коментарі інформагенції «Українські новини» він заявив наступне: «Ми наполягаємо це виправити». Також своє слово може сказати і президент, ветувавши законопроект. Якщо ж його підпишуть без змін – можна буде сміливо констатувати, що депутати з подачі свого колеги власними руками вбили систему досудових розслідувань в Україні.
