По-перше, про таких людей заговорили ще на початку війни. Всім відома група підпільників «Тени», яка взяла на себе відповідальність, зокрема, і за ліквідацію Мозгового. Останнє викликає великі сумніви, але про цих людей стало відомо задовго до серпня 2016-го, коли в «братній ДНР» одна за одною почали відбуватися неприємні для місцевої «влади» події.
А почалося все місяць тому, коли Захарченко вкотре заявив про замах на його життя, котрому героїчно запобігли, але, як завжди, він не розкритий працівниками «МГБ». За словами «глави», вибухівку з додатковими вражаючими елементами заклали неподалік його будинку, чому можна вірити, якщо згадати про замах на Моторолу в обласній травматології, який цьому передував. Ось тільки питання з українськими диверсантами в «республіці» таке затерте до дірок, що черговий кивок у їхній бік спершу викликав хіба що іронічні посмішки.
Через два дні, у День Незалежності України, здивовані донеччани прокинулися від звучання українського гімну, який, за словами очевидців, було чути у двох районах міста: на набережній та перехресті вулиці Артема й проспекту Таманського. Тоді ж на набережній лишили ще один меседж для окупантів у вигляді великого напису на асфальті «Донецьк. Україна. 24.08.16». Враховуючи, що набережну щодня патрулюють поліція та комендатура й там завжди багато людей, було б справедливо припустити: зроблено його після настання комендантської години, за порушення якої окремо можна потрапити «на підвал».
Читайте також: Розмова з таксистом
Не встиг стихнути український гімн 24-го, як 25‑го в Донецьку прогримів потужний вибух. Причому в «урядовому кварталі», як називають самі містяни те місце: у межах вулиць 50 років СРСР і 25 років РСЧА. У тих будинках, як сказав, коментуючи «теракт», сам Захарченко, мешкає всім відомий Моторола, а також «віце-прем’єр ДНР». Правду кажучи, тут живе ще чимало цікавих людей, що «віджали» квартири в одному з елітних районів Донецька й заполонили автостоянки іномарками з російськими номерами. У ніч на 27-ме прогримів ще один вибух: цього разу біля «республіканського» військкомату, неподалік однієї з військових баз. Усі дірки затикають версією української ДРГ у «республіці».
До речі, про дірки. Ще одна «диверсія», яку так і назвали сепаратистські ЗМІ. В одному із супермаркетів «Обжора» несподівано запрацювала гривнева каса. Це було справді дивно: гривні в Донецьку бережуть як зіницю ока й обмінюють тільки в крайньому разі, намагаючись сторгуватися за якнайвигіднішим курсом. Цьому передувало розпорядження Захарченка про ведення розрахунків у «ДНР» тільки в рублях. У місцевих ЗМІ виклали кілька відгуків містян, які прийшли в «Обжору». «Я ж казала, що ви в ДНР гривню в ж… цілуватимете», — викрикнула одна відвідувачка, спершу завбачливо підбігши до виходу. Треба сказати, що рівень доносів і страху в Донецьку дійшов до того, що, навіть коли такі каси активно працювали, люди боялися оплачувати на них товар, бо це вважалося розписатися в поглядах. По-перше, звідки в тебе гривні? (Якщо отримуєш в українській валюті зарплату, отже, шпигун або «прихований укроп».) По-друге, курс на таких касах завжди був менш вигідним, ніж в обмінниках, що не додавало оптимізму в очах голодних донеччан на тлі тих, хто дозволяв собі хизуватися гривнями.
Читайте також: Виснажливе очікування
У вересні спротив перейшов з інформаційного русла в радикальніше. Після 9-го прогриміло відразу кілька вибухів: підірвано військкомати в Донецьку та Шахтарську, де набирали добровольців у лави «ополчення». Закладено вибухівку під такий самий військкомат у Харцизьку, але тут «республіканським» чекістам вдалося запобігти вибуху. Особливо ефектною виявилася інформаційна акція: до Дня звільнення Донбасу в Донецьку були розклеєні листівки з текстом «Донбас — це Україна», причому в межах маршруту, яким рухався кортеж Захарченка на святкові заходи. Та ще ефектнішим стало підняття українського прапора на одному з макіївських териконів із залишеною табличкою про мінування, а також нанесена на намальовані прапори «Новоросії» свастика, причому на людному бульварі, за дві хвилини ходи від «МГБ».
З огляду на такі проколи в роботі «гебістів» реакція була миттєвою. Буквально за кілька днів була «розкрита й знешкоджена група неповнолітніх українських диверсантів» з уже всім відомих дітей. Враховуючи, що до цього «МГБ» призначило винними в попередніх «терактах» трьох жінок, одна з яких виявилася затятою сепаратисткою, історія з дітьми та їхніми свідченнями бачиться в цьому самому стилі: у катівнях «МГБ» «розкаюються» на камеру навіть ті, хто пройшов фронт, не кажучи вже про 15-річних підлітків.
Читайте також: Адаптація молоді
Хай там як, а в «ДНР» за останній місяць справді активізувався спротив російсько-окупаційним військам, який має досить злагоджений характер і не обмежується лише інформаційними акціями. Нарешті…