«Владі вони сьогодні не зовсім на часі, тому що існує певний протестний підйом, а призначення дострокових президентських виборів знову підніме хвилю надій, очікувань і протестної активності. А їй навпаки потрібно, щоби ця хвиля повністю затухла, щоб потух Майдан, і потім вона вже провести виборчу кампанію в більш контрольованому режимі. Якраз протестна активність не дасть провести президентські вибори так, як це хотіла влада», – зауважує політолог.
Натомість опозиції більш вигідне проведення виборів президента цьогоріч.
«Для опозиції початок виборчої кампанії викличе появу єдиної політичної мети, яка може легітимізувати згортання Майдану. Тобто вони зможуть його розпустити, але з таким поясненням, що Майдан трансформується в президентську кампанію кандидатів від опозиції, оскільки є побоювання, що в другій половині 2014 року такої протестної хвилі може не бути», – вважає Карасьов.
«Чи дасть влада провести дострокові президентські вибори, чи КС прийме рішення (щодо дати спливу терміну повноважень Віктора Януковича на посаді президента. – Ред.), яке збігатиметься більше зі стратегічними інтересами опозиції, ніж влади, питання поки відкрите», – додав він.
Водночас Карасьов зазначає, що навряд чи варто очікувати цього року і позачергових виборів до парламенту.
«Серйозних перспектив проведення дострокових парламентських виборів в цьому році не бачу, як і не бачу юридичних можливостей для нової парламентсько-електоральної кампанії. На цьому етапі навряд чи вигідна парламентська кампанія як владі, так і опозиції», – зазначив він.
«Щодо влади ситуація не надто критична, в парламенті є провладна більшість. Так, вона не настільки монолітна і консолідована, як би їй хотілося, але вона є. А опозиція так і не змогла трансформуватися із політичної меншості в політичну більшість, використовуючи хвилю майданних протестів. Навіщо владі ризикувати достроковими виборами, які на підйомі протестної активності можуть принести для неї дуже багато неприємностей… А у випадку блокування парламенту вони зможуть прийняти будь-яке рішення іншим шляхом», – зауважує Карасьов.
Натомість опозиції, додає політолог, дострокові вибори в парламент вигідні.
«Це нове вікно можливостей для активізації Майну і його масовій політизації в формі електоральної політики, висування нових персонажів, електоральних і політичних героїв, з якими люди можуть асоціювати свої надії і сподівання. Однак, по-перше, для цього замало блокування парламенту, бо президент має лише право розпустити парламент (якщо той не працюватиме 30 днів. – Ред.), а не обов’язок. По-друге, постане непросте питання списків. Чимало нинішніх активістів Майдану захочуть попасти в ці списки, що може створити додаткові точки напруги, а можливо й протиріччя всередині опозиційних політичних сил… І по-третє, питання фінансування Майдану, адже нині партійні каси практично на нулі, бо всі гроші потрачені на забезпечення Майдану», – зазначив Карасьов.
Нагадаємо, 8 січня Олександр Бригинець зареєстрував проект постанови, яким пропонує Раді призначити чергові вибори президента на 30 березня поточного року.
У пояснювальній записці депутат посилається на п. 4 ст. 103 Конституції, де сказано, що чергові вибори президента проводяться в останній тиждень березня п'ятого року його повноважень. "Інавгурація діючого президента Віктора Януковича відбулася 25 лютого 2010 року, відповідно п'ятий рік повноважень Януковича починається з 26 лютого 2014 року", – сказано в постанові.
Заступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера вважає, що для вирішення питання про тривалість президентського строку й, відповідно, про дату наступних президентських виборів слід звернутися за офіційними роз'ясненням у Конституційний Суд.
Як відомо, опозиція вимагає повного перезавантаження влади.