Оглядачка польського журналу «Polityka» Ягенка Вільчак у своїй колонці про постанову українського парламенту щодо рішення польського сейму визнати події на Волині 1943 року “геноцидом” пише: “Українські депутати показали себе мудрішими та більш відстороненими у Волинському питанні, аніж польські”.
У своїй колонці Вільчак втім шкодує про рішення колишнього міністра закордонних справ України Бориса Тарасюка піти з посади керівника українсько-польської міжпарламентської групи на знак протесту проти вже згаданого рішення польського сейму. “Це трохи засмучує, адже зараз його присутність є потрібна більше ніж будь-коли”, – пише Вільчак. На її думку, українська постанова могла бути антипольською, але на щастя мости не було спалено, а відносини розірвано.
“Українські депутати показали себе більш мудрими та відстороненими, а ніж польські. Не ображали Польщі, хоч і вдалися до сильних фраз, аби не сваритися, не радикалізувати, не створювати конфліктів між суспільствами, бо в нинішньому світі суперечки програють”, – підсумовує оглядачка.
Читайте також: По-сусідськи
Німецьке видання ''Die Welt” опублікувало велике інтерв'ю із міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним. Журналісти в основному розпитували міністра про стан справ із безвізовим режимом, можливість порятунку Мінських домовленостей, страх перед скасуванням санкцій проти Росії та можливим приходом до влади проросійських сил у США чи ключових європейських країнах.
The New York Times пише про великі військові навчання, які Росія проводила в окупованому Криму. На думку видання, вони виказують збільшення контролю Росії над Кримом.
“У 2008 році схожі навчання, які проводилися на Кавказі, передували п'ятиденній війні із Грузією”, – пише видання.
Видання також цитує військового аналітика з Москви Александра Голца, який каже, що фактором, який хвилював багато країн було те, що військовим іграм у Криму передували позапланові навчання, куди не було запрошено спостерігачів. Адже під виглядом позапланових навчань у лютому та березні 2014 року, концентрувалися російські війська на кордоні з Україною.
Читайте також: Українські карти сирійського пасьянсу
Напередодні зустрічі Держсекретаря США Джона Керрі та міністра закордонних справ Росії Сєргєя Лаврова у Женеві, яка відбулася у четвер 8 вересня, The Wall Street Journal вийшов із редакційною статтею на цю тему, де зокрема видання знову наголошує, що для російського президента сирійський важіль потрібен, аби врешті домогтися скасування сакнцій, накладених на Росію, у звязку із її агресією проти України: “В ширшому плані гра Росії зосереджена на тому, аби використати сирійський важіль, аби позбутися фінансових санкцій, накладених через її вторгнення до України. У середу європейські дипломати погодилися поновити деякі із європейських санкцій на наступні півроку, але ширші європейські санкції обговорюватимуться у жовтні. Кремль довго грав у гру створення проблем, які він може вирішити за певну ціну і Сирія — це така своєчасна проблема”, – вважають автори The Wall Street Journal
Читайте також: Частково звільнені, але невизнані
Австрійське видання standard.at опублікувало репортаж із Донбасу, де порівняло Краматорськ із Західним Берліном.
“Східноукраїнське місто за 80 кілометрів від передової стало новим оплотом проукраїнського патріотизму”, – зазначає видання.
Репортери розповідають про проукраїнські ініціативи у місті, розмовляють з активістами та чиновниками. Одним із них є Артем Вівді=ич із представництва GIZ (Німецьке товариство міжнародної співпраці) у місті. Він зокрема говорить, що жоден бій не завершить війни. Натомість, на його думку, її завершать дитячі садки, спортивні майданчики та самоврядування. Чим він та активісти і займається. Про це говорить і заступник голови облдержадміністрації із питань інфраструктури Євген Вілінський, який вважає, що весь прифронтовий регіон має стати “вітриною успішної України”.
“Три місяці Краматорськ був під контролем проросійських сепаратистів, до того як українська армія звільнила місто улітку 2014 року. З того часу місто стало фортецею із синьо-жовтого, національних кольорів України. Там, де в центрі стояв Ленін, тепер здіймається український прапор. Синьо-жовтими літерами внизу написано бойових клич активістів “Слава Україні”, – пише Der Standard.
Як відзначає видання, раніше Краматорськ славився високим рівнем злочинності і мав славу “українського Чикаго”. “Чи вийде йому стати «Західним Берліном Донбасу», як на те сподіваються активісти, ще побачимо”, – підсумовує видання.
Читайте також: Велика залежність: будьонівка й віночок