Райлі зазначає, що складно підрахувати конкретну суму вкрадених коштів. Утім, завдяки проробленій бюрократичній та пошуковій роботі, відомо, що шахрайські схеми попереднього режиму можна розділити на дві категорії:
– шахрайство, пов'язане із несплатою податку на додану вартість.
Для того щоб отримати 19-20% офіційного відшкодування по податку на додану вартість, треба звертатися до представників податкової інспекції. Однак, щоб отримати це відшкодування потрібно було “поділитися” із податківцями. Обсяг втрат в межах цієї схеми, на думку Райлі, може складати чверть українського ВВП. Хоча в цілому суму назвати складно.
– шахрайські схеми, пов'язані із держзакупівлями. Щодо цієї схеми, то тут суму назвати легше, адже ми знаємо, що Україна за часів режиму Януковича використовувала близько 12 мільярдів доларів на державні закупівлі.
Схеми, пов'язані із держзакупівлями, також технічно легше розслідувати.
Ці два види шахрайства можуть складати близько 30-40 мільярдів доларів. Райлі називає лише їх, оскільки по них є дані, які можна отримати завдяки технічній та бюрократичній роботі.
Читайте також: Ян Бжезінський: «Україні треба наполягати на своєму»
Для повернення награбованих коштів британський юрист пропонує застосувати згоду про визнання вини, що передбачає угоду між обвинуваченням та обвинуваченим, де останній повертає награбоване, а обвинувачення натомість не розпочинає кримінального провадження. Такий крок було зроблено після Революції Троянд у Грузії. Райлі вважає, що в Україні для втілення цієї ідеї необхідно створити “надійну загрозу” – якщо представники режиму Януковича не повертають коштів, то потрапляють за грати. Якщо ж співпрацюють, то отримують недоторканість від слідства.
Утім, Алан Райлі й сам розглядає дві перешкоди, які можуть бути на шляху втілення цієї ідеї. По-перше, це те, що ці люди є злочинцями і повинні потрапити під слідство (але залишається та проблема, що Україні потрібні награбовані кошти);
По-друге, це надійність держави Україна і впевненість з боку США та інших партнерів, що ці кошти не потраплять назад до швейцарських банків. Тут, на думку експерта, залишається питання, наскільки український уряд готовий брати участь і застосовувати свою бюрократію, щоб повернути активи.
Британський експерт у своєму звіті для Atlantic Council також розглядає варіанти притягнення до відповідальності Російської Федерації за вторгнення на територію України. Він вважає,що в Україні має бути започатковано “офіс репарацій”, який буде займатися точним підрахунком українських втрат (втрати бізнесу, знищена інфраструктура, людські життя) через російсько-український конфлікт. Ця структура також повинна мати міжнародну раду, якій довірятимуть на міжнародному рівні. Завдяки цьому Україна матиме чітко сформульовані суми і зможе використовувати їх у юридичних процедурах.
“Ви можете ефективно вписувати втрати (від наслідків вторгення РФ на територію України — Ред.) під статті Конвенції (Європейської Конвенції з прав людини — Ред.)”, – вважає Райлі. Таким чином, для позовів можна використовувати Європейський Суд з прав Людини у Старсбургу, членеми якого є і РФ і Україна. За словами експерта, вже існує багато прецедентів, які може використовувати Україна. Зокрема, це справи вторгнення та анексії Туреччиною Північного Кіпру.
Читайте також: Від романтизму до прагматики. Перспективи України у західному світі
Ще одним прикладом для ситуації, а якій опинилася Україна може бути створення Комісії із Компенсацій ООН, яку було створено після вторгення Іраку до Кувейту у 1991. Згідно із постановою цієї Комісії третина близько третини доходів, які отримував Ірак від продажу енергоресурсів, йшло на покриття втрат Кувейту.
Експерт, утім, погоджується, що ми не можемо просто так надіслати рахунки в Кремль. Утім, така бюрократична робота та деталізація втрат могли б допомогти вибудувати навколо України міжнародну підтримку.
Американський адвокат С. Бойдон Грей, який теж брав участь у цій дискусії, скептично ставиться до того, що ідеї Райлі можуть працювати. “Цінність того, що ви зробили — це проілюструвати, наскільки погано у росіян із верховенством права”, – зазначив він і що європейцям варто звернути увагу на це.
Інша учасниця дискусії професор права університету Джонса Гопкінса Рут Веджвуд, зазначила, що потрібно відтворювати ліберальний дух російського права. Утім, вона вважає, що це проект для поколінь.