«Звичайно, людей вивела певна непослідовність влади в питаннях євроінтеграції. Президент про це говорив не раз і висловив свої претензії до уряду із цього приводу, адже Кабмін готував цю угоду. Ситуація була справді динамічна, ми жили в просторі не лише своїх бажань, а й певних дій інших суб’єктів міжнародного права», – зазначив Мірошниченко. За його словами, «Україна входила в процес переговорів у одній міжнародній ситуації, на фініш ми вийшли в інших обставинах і, власне, мали коригувати свої позиції».
«Але водночас відсутність діалогу із суспільством і, можливо, розподілу відповідальності не лише між суб’єктами влади, а й між суспільними інститутами та владою, коли йдеться про долю країни, роз’яснення логіки ухвалення рішень керівництвом, – це для нас урок», – заявив представник президента у Раді.
«Нам треба враховувати це в роботі», – додав він.
Мірошниченко відзначив, що певним каталізатором Майдану стали події 30 листопада.
«Але багато в чому люди вийшли й через проблеми корупції, через відсутність оцього діалогу із владою, коли громадяни самі виживають в умовах кризи, коли втрачають робочі місця, коли не знають, як складеться їхня доля завтра, на що їм чекати. І ця відсутність діалогу (або, певною мірою, недостатня відкритість влади) теж породжує отакі настрої невпевненості й негативні емоції. Ми сприймаємо це як сигнал від суспільства, на який маємо зважати», – сказав Мірошниченко.
Інтерв’ю з представником президента у Верховній Раді читайте у №52 «Українського тижня».