Видання The Guardian пише про те, що питання автономії Донбасу зламало крихку парламентську коаліцію, однак український уряд повинен шукати реальне рішення замість того, щоб перекладати провину на крайні праві рухи.
У статті звертають увагу на те, що пропозиції президента України щодо децентралізації та особливого статусу Донбасу у відповідності до Мінських угод підтримали США та ЄС, однак на них не відреагували ні в Кремлі, ні у сепаратистів.
«Насправді ці конституційні зміни є лише далекими родичами угод Мінська… Насправді вони не дають жодного «особливого статусу» сепаратистським територіям, і будь-які конкретні положення про автономію Донбасу пізніше можуть бути переглянуті простою більшістю голосів в українському парламенті. Крім того, так звана «децентралізація» супроводжується посиленням президентської контролю над місцевим самоврядуванням через централізовано призначених «префектів» з широкими повноваженнями», – йдеться у публікації.
Разом з тим зазначається, що голосування у парламенті минулого тижня призвело до конфлікту між правими рухами, які звинуватили владу у «національній зраді», та урядом, який заявив, що радикали дестабілізують країну.
«Саме нинішній уряд несе більшу відповідальність за конфлікт, ніж українські ультраправі та її збройні групи. Саме нинішній уряд несе відповідальність за нові репресії, цензуру і дискримінаційні заходи», – пише The Guardian, підкресливши, що наступне голосування щодо змін у Конституції буде неможливим без Опозиційного блоку.
«Це дуже символічний факт, який дасть правим більше підстав для звинувачення уряду у зраді «революції» Євромайдану. Те, що може статися в українській політиці лякає, адже основною альтернативою правому націоналістичному уряду може стати ультраправа, ультра-націоналістична опозиція», – резюмують у публікації.
Німецький політолог, професор Андреас Умланд у своїй статті для видання Tages Anzeiger пише про те, що, діючи сам-на-сам з Москвою, Київ не має шансів на перемогу.
За його словами, саме тому президент Порошенко наполягатиме, щоб під час вирішального голосування Верховна Рада підтримала законопроект про децентралізацію попри опір як правих сил, так і окремих представників президентського блоку.
«Він наполягатиме, що Київ має виконати угоду (підписану у Мінську – Ред.) щоб і надалі отримувати підтримку Заходу. І це, ймовірно, буде вирішальним, бо самостійно Україна не має жодних шансів проти Росії», – пише Умланд.
За його словами, нещодавні сутички під Радою ознаменували кінець «неофіційного союзу між демократами і правими екстремістами», однак трагічний випадок з вибухом гранати та загибеллю нацгвардійців можна назвати окремим збігом обставин, а не загальною тенденцією.
Разом з тим політолог стверджує, що окрім бойових дій та ризиків децентралізації в України є ще одна, не менш небезпечна загроза – стара корупційна система.
«Боротьба з корупцією йде повільно, як я передбачав у 2014 році. Жодних великих успіхів не вдалося досягнути. Є символічні кроки, як нова поліція у Києві. Але вони не діятимуть на фундаменті старої системи», – резюмує Умланд.
- Читайте також: Американський експерт: Обама не поспішає допомагати Києву через хиткість уряду Порошенка
Видання EUobserver пише про те, що прокуратура в Україні є «основою» корупційної системи в країні, яка стримує державу від нормального розвитку. У статті зазначають, що генпрокурор часів Януковича Віктор Пшонка втік до Росії, однак його наступники Олег Махніцький, Віталій Ярема а тепер Віктор Шокін очолили структуру «як і раніше, більше схожу на злочинний синдикат, ніж правоохоронні органи».
Посилаючись на представника місії ЄС у Києві Кальмана Міжея, EUobserver наголошує, що попри заяви Шокіна про боротьбу з корупцією, в Україні досі є частими випадки рейдерства, купівлі та продажу державних посад тощо.
«Там (в Україні – Ред.) триває боротьба між реформаторами і рецидивістами … йде до того, що кримінальні розслідування відкривають проти деяких реформаторів… Прокуратура є основою старої системи. Життєво важливо очистити її, зменшити її владу, і зробити її такою, що викликає довіру», – цитують у публікації єврочиновника.
Видання The Washington Post пише про те, що позиції президента РФ Владіміра Путіна на Сході України є значно слабшими, ніж прийнято вважати, і у Кремлі, вочевидь, намагатимуться довести ситуацію до стану замороженого конфлікту на зразок Придністров’я.
«Путін не розглядатиме цей крок як поразку, а Росія збереже військові сили в Криму, які можуть бути використані для дестабілізації України, якщо вона намагатиметься вступити в НАТО», – йдеться у статті.
Автор публікації виділяє три фактори, які вказують на те, що наміри Путіна щодо Донбасу є не надто серйозними.
«Військова присутність Росії та окупація територій Донбасу отримала набагато меншу підтримку серед російськомовних українців, ніж Путін прогнозував у 2014 році», – пише The Washington Post.
Крім того, у статті наголошують, що український уряд використовує на Сході далеко не всі наявні важелі впливу, і свого часу міг застосувати їх, змусивши Путіна відступити.
«Початкові успіхи Росії можна частково пояснити непорозумінням між урядом України та олігархом Рінатом Ахметовим… Якби український уряд більш охоче пішов на угоду з Ахметовим, агресію Росії можна було б зупинити раніше», – зазначає автор.
Крім того, у публікації стверджують, що заморожений конфлікт потребує значно менше витрат, однак надає можливість здійснювати дестабілізацію за першої потреби.
«Реальна мета Росії полягає в тому, щоб впливати на зовнішню політику України. Це можна робити краще і без подальшого територіального розширення», – резюмує автор.
Видання The National Interest пише, що не варто очікувати на те, що економічний крах змусить Росію відступити з України.
«Здається, досить небезпечно, однак, будувати політику щодо Росії на припущеннях про майбутню економічну катастрофу. Передбачається, що економіка Росії вступає в період крайнього аскетизму, але навіть зі зниженням немає нічого, що нагадувало б катастрофу 1990-х років, коли ВВП скоротився майже вдвічі», – зазначають у статті, додавши, що на Росію чекає погіршення, а не повний обвал.
«Тут нездатність Заходу розробити швидкий, повний пакет порятунку України відіграє вирішальну роль», – наголошує автор, додавши, що для Кремля така бездіяльність також служить чітким сигналом для подальших дій в Україні.
«Проблема Росії» не вирішиться сама собою. Є серйозні стратегії як для взаємодії, так і для протистояння з Москвою, але вони вимагають часу, ресурсів та волі. Пошук дешевих методів щодо Росії без подальших наслідків та спекуляції довкола російського економічного колапсу – чим займаються з початку кризи в Україні у минулому році – не принесуть результатів», – резюмує The National Interest.