"Критики нового КПК поширюють тезу, що кодекс неефективний, оскільки не спричинив суттєвого збільшення кількості виправдувальних вироків … Робити висновок про ефективність нового КПК України, використовуючи тільки кількість виправдувальних вироків – те ж саме, що оцінювати майстерність автора за кількістю списаних їм аркушів паперу", – зазначає чиновник.
Пойда переконаний, що існує ціла низка інших індикаторів, що дозволяють робити висновки про гуманність, ефективність та справедливість кримінального провадження, забезпечення дотримання балансу інтересів окремого громадянина і суспільства в цілому.
До них можна віднести, зокрема, кількість осіб, які утримуються під вартою в очікуванні вироку; активність застосування запобіжних заходів, не пов'язаних з утриманням під вартою; кількість випадків втручання в приватне життя громадян (затримання, обшуки, виклики громадян до правоохоронних органів, негласні слідчі дії тощо).
До таких індикаторі Пойда також зарахував терміни розслідування і судового розгляду; число потерпілих, права яких були відновлені в результаті кримінального провадження і т.і.
Як зазначає чиновник, аналіз відповідних статистичних показників демонструє позитивні результати дії нового кодексу.
Так, за даними Пойди, кількість осіб, які перебувають у СІЗО у зв'язку з обранням запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою, зменшилася майже наполовину.
Він наголосив, що після впровадження нового КПК широко застосовується домашній арешт (12% від усіх обраних запобіжних заходів). В умовах дії положень старого Кодексу абсолютна більшість осіб, які перебувають зараз під домашнім арештом, містилися б під вартою в СІЗО.
За його словами істотно зменшилася кількість випадків втручання в приватне життя громадян шляхом проведення обшуків, вилучення документів, "прослуховувань" та інших негласних слідчих дій.
"Наближається до 15% частка проваджень, що завершуються угодою – тобто в умовах, які всі сторони провадження вважають такими, що відповідають їх інтересам", – підкреслює чиновник.